10. Класифікація операційних систем. Особливості використання та принципи роботи операційних систем ( на прикладі Microsoft Windows та Linux.

Операційна система - це набір узгоджено працюючих керуючих програм, які забезпечують керування ресурсами комп’ютера, запуск прикладних програм, їх взаємодію з периферійними пристроями а також забезпечують діалог користувача з комп’ютером. Операційні системи є основними системними програмними комплексами, які виконують наступні функції:

- тестування працездатності обчислювальної системи і її налагодження при початковому включенні;

- забезпечення синхронної і ефективної взаємодії всіх апаратних і програмних компонентів обчислювальної системи в процесі її функціонування;

- забезпечення ефективної взаємодії користувача з обчислювальною системою.

Операційні системи класифікуються по таких характеристиках:

- Кількості одночасно працюючих користувачів – однокористувацькі та багатокористувацькі. Багатокористувацькі на відміну вид однокористувацьких підтримують одночасну роботу декількох користувачів з різними терміналами.

- Числу процесів, які одночасно можуть виконуватися під керуванням даної системи – однозадачні та багатозадачні. Поняття багатозадачності означає підтримку паралельного виконання кількох задач, які існують в межах однієї обчислювальної системи в один момент часу. Однозадачні підтримують режим виконання лише одної програми в один момент часу.

-Кількості підтримуючих процесорів – однопроцесорні та багатопроцесорні. Багатопроцесорні операційні системи підтримують режим розподілених ресурсів декількох процесорів для розв’язання одної задачі.

-Розрядності коду – 8-ми розрядні, 16-ти розрядні, 32-ох розрядні та 64-ох розрядні (вважається, що розрядність операційної системи не може перевищувати розрядність процесора).

- Типу інтерфейсу – командні (з текстовим інтерфейсом) і об’єктно-орієнтовані (з графічним інтерфейсом).

- Типу доступу користувача до ЕОМ: з пакетною обробкою, з розділенням часу, реального часу. Режим реального часу забезпечує імітацію одноосібного обслуговування користувача в темпі розвитку реального процесу.

- Типу використання ресурсів – мережні та локальні. Мережні операційні системи служать для забезпечення обслуговування користувачів локальних обчислювальних мереж.

На сьогодні найпоширенішими операційними системами для персональних комп’ютерів, робочих станцій і серверів є наступні: UNIX, MS DOS, OS/2, WINDOWS, LINUX, MAC, VAX/VMS.

11. Комп’ютерні віруси та методи боротьби з ними.

Комп’ютерні віруси – крихітні ( розмір дуже рідко перевищує кілька кілобайт) програми, які ховають свій код в користувацькі програми і при кожному їх запуску активізуються і починають безконтрольно поширюватись по всьому комп’ютеру. На теперішній час відомо близько 30 тисяч комп’ютерних вірусів, які виконують три процедури: розмноження, приховування та пошкодження. При цьому часто пошкоджуються не тільки програми, але й пристрої комп’ютера: дисплей, BIOS, жорсткий диск.

Перші віруси уповільнювали роботу комп’ютера, заважали роботі, взагалі не ховалися, навіть попереджали свої наступні дії (видалення файлів, пошкодження логічної структури диска тощо) певними повідомленнями чи питаннями. Такі віруси часто додавали свій код до .ехе та com. файлів, змінюючи їх розмір.

Потім з’явилися віруси-невидимки (steals), які було дуже важко виявити. В 90-их роках віруси почали мутацію: стали постійно змінювати свій програмний код, ділитися на кілька незалежних шматків, які самі по собі по собі ніяких дій не проводили, а лише при поєднанні знищували інформацію – «поліморфні». Далі з’явилися макровіруси. Цей клас був найнебезпечнішим. Протидією став захист від макросів.

Основне джерело поширення вірусів є інтернет. Носіями вірусів у більшості випадків є повідомлення електронної пошти . часто користувач через свою необізнаність або необережність запускає невідомі прикріпленні до повідомлення файли. Методами боротьби з вірусами є противірусні програми. Існує велика кількість програмних засобів, які дають змогу знайти віруси, видалити їх та поновити пошкоджену інформацію. Наприклад:

- антивірус Касперського (AVP);

- Doctor Web;

- Norton AntiVirus;

- Avast; і т.д. Операції, які виконують антивірусні програми. Антивірусні програми – це утиліти, що дозволяють виявляти віруси, лікувати заражені файли і диски, виявляти і запобігати підозрілим (характерним для вірусів) діям .Операції, що виконують антивірусні програми: 1.Виявляють заражені файли, однім із відомих вірусів 2. Лікують заражені програми або диски, виявляють із заражених програм код вірусу, відновлюючи програму в тому стані, в якому вона була до зараження. 3. Спочатку запам’ятовують зведення про стан програм в системних областях дисків, а потім порівнюють їх стан з вихідним. При виявленні невідповідності повідомляють про неї. 4.Завантажуються в оперативну пам’ять, перехоплюють ті звернення до системи, які використовуються вірусами для розмноження і нанесення шкоди і повідомляють про них. Найбільш поширені такі антивірусні програми: Aidstest, Doctor web/