Історична зміна уявлень про культуру. Коли з’явилася теорія культури? Основні підходи до теоретичного аналізу культури.

Визначеність поняття й сутності культури. Роль цінностей і сенсів у культурній реальності буття. Головні ознаки культурних явищ.

Загальні форми осягнення світу людиною. Духовно-практичне освоєння світу як епіцентр культури.

Культура як специфічний для людини спосіб буття у світі Особливості людського способу буття. Діяльність і спілкування у бутті людини.

Відношення людини до світу як головне питання культури.

Природна (“фізична”) даність і культурна значимість речей. Чинники перетворення природних речей в явища культури.

Духовність і культура. Істина, добро, краса. Поняття ”культурна реальність людського буття”. Ціннісно-сенсове функціонування культури у суспільстві.

Особливості духовно-практичного осягнення світу й особисте буття людини у культурі.

Характеристика культурної предметності: головні риси і форми. Культурна предметність і культура особистості. Потреби в культурі та культура потреб.

Культурологія як теоретичне вчення та її особливості. Своєрідність предмету культурології та її співвідношення з філософією й теорією культури.

Морфологія культури. Світогляд як духовно-практичне і соціально консолідуюче ядро всіх форм і явищ культури.

Характеристика основних типів культури та їх формоутворень.

Фізична культура як удосконалення плоті. Проблематичність поділу культури на матеріальну та духовну.

Регулятивні формоутворення культури. Культура життєзабезпечення.

Принципова відмінність функцій “світокористування” “світоадаптування” та “світотворення”.

Поняття культурно-історичного процесу (КІП) і його типів (КІТ). Культурна епоха та культурно-історичний тип.

Три рівні розгляду культурно-історичного процесу. Проблема періодизації культурного розвитку на рівнях “світової”, ”регіональної” та етнонаціональної культури.

Сучасні культурні регіони нашої планети: коротка характеристика. Підстави їх виділення. Ареали культури.

Поняття “архетипу культури”. Архетип етнічної і світової культури. Зв’язок архетипу і менталітету етнічної культури.

Періодизація світового культурно-історичного процесу. Відмінності історичної типології на світовому і регіональному рівнях.

Світовий культурно-історичний процес. Стратегічні закономірності зміни культурних епох на „світовому” рівні КІП. Походження суспільства й етносу. Їх взаємозв’язок та відмінність.

Світовий культурно-історичний процес. Розвиток людського суспільства: основні стадії і загальна характеристика їх відмінностей.

Періодизація загальноєвропейського культурно-історичного процесу. Послідовність зміни культурно-історичних типів у європейському поступі.

Провідна організуюча ідея культурної епохи. Зв’язок між зміною світогляду і появою нового культурно-історичного типу.

Архаїчний культурно-історичний тип і землеробська картина світу.

Перетворення духу Предка в духів родючих стихій природи.

Культурне "населення" і світи архаїчної картини. Річне обрядове коло.

Родючість як принцип світової архаїчної культури. Характеристика чотирьох родючих стихій – „елементів світу”.

Світобудова за типом дерева світу: головні образи й орієнтування.

Вертикальна тришаровість архаїчної світобудови і міфопоетичні образи давніх слов’ян.

Роль Трипільської культури для наступного розвитку українських автохтонів?

Проблеми періодизації поступу української культури.

Початковий період розвитку власне української культури.

Світоглядно-ментальні архетипові риси українського етносу.

Що таке українська класика і чи сумірна вона античній класиці?

Визначте основні тенденції української культури кінця ХІХ ст.

Визначте місце української культури ХІХ ст. у світовому процесі.

Визначте основні художні напрями в Україні XXст. Дайте їх характеристику.