9

Лекція 13. Безпечність автомобіля. Керованість. Стійкість. Гальмівні властивості автомобіля.

Література: [1]: с.268-276.

Підвищення безпеки гальмування при роботі автомобіля на лінії

Зміна вимог безпеки і норм ефективності гальмування автомобілів вносить свої корективи і в дії водія щодо вибору режиму руху, управління і контролю за транспортним засобом на лінії. Відомо, що особливе місце в питанні забезпечення безпеки руху посідає правильний вибір водієм безпечної дистанції до транспортного засобу, що рухається попереду. При організації колони автомобілів дистанція між ними вказана в різній відомчій нормативно-технічній документації. Складніше орієнтуватися водію при русі в змішаному транспортному потоці. Цей показник залежить одночасно від трьох складових:

• дорожніх умов;

• індивідуальних психофізіологічних здібностей водіїв;

• категорії та технічного стану автотранспортних засобів (особливо їх гальмівних систем).

Вибір безпечної дистанції в змішаному транспортному потоці ґрунтується на розрахунку гальмівних шляхів автомобіля-лідера і автомобіля, що йде позаду.

Водій реагує на зміну дорожньої обстановки через певний індивідуальний "час реакції водія". При виборі безпечної дистанції у транспортному потоці рекомендується орієнтуватися на різні значення часу реакції водія в різних дорожніх умовах (наприклад, при русі на автомагістралях або на місцевості зі складними рельєфними умовами – гірських дорогах, або в складних кліматичних зонах – з великою кількістю опадів тощо).

На підставі розрахунку гальмівних шляхів автомобілів у різних діапазонах швидкості руху наведені у табл. 13.1 мінімальні безпечні дистанції при русі в змішаному транспортному потоці в різних дорожніх умовах для двох характерних значень швидкості руху: 70 і 40 км/годину.

Таблиця 13.1 Мінімально допустимі безпечні дистанції руху в різних дорожніх умовах для автомобілів типу ЗИЛ і КАМАЗ|

Швидкість руху автомобіля, км/годину	Категорія дороги	Мінімальні дистанції безпеки, м
		Основні	В умовах неоднорідного рельєфу місцевості	В умовах мокрого, засніженого або обмерзлого покриття дороги
70	I	40	60	___
	II		50
	III		─
	IV		─
40	I	30	50	60
	II		50
	III		40
	IV		40

Водію (особливо в тривалому рейсі) також необхідно мати інформацію (хоча б суб'єктивну) про поточний технічний стан елементів гальмівного приводу і пари накладка-барабан. При зносі гальмівних накладок (товщина накладки правого механізму більш ніж в 2 рази перевищує товщину накладки лівого механізму, і навпаки), а також при сильному замасленні або забрудненні накладок автомобіль може бути небезпечним, і у разі неможливості екстреної заміни накладок швидкість руху повинна бути обмежена.

Особливе значення має правильний вибір режиму і умов гальмування на гірських дорогах, що мають багато закруглень малого радіусу. Дослідження показали, що при екстреному гальмуванні на дорогах із радіусом кривизни менше 300 м не тільки може порушуватися поперечна усталеність автомобіля, але і, як правило, на 20...30 % знижується ефективність гальмування. Тому в таких умовах не рекомендуються екстрені гальмування, проте при допустимому зносі елементів гальмівної системи пригальмовування із зусиллям Р_пед < 0,5·Р_ном також малоефективно. Оптимальним (у разі потреби гальмування) є пригальмовування на закругленні в робочому режимі, близькому до номінального, але неекстреному (Р_пед  Р_ном).

Уміння водія грамотно орієнтуватися в дорожньо-транспортній ситуації та правильно керувати автомобілем особливо важливо при русі по міських магістралях у щільному транспортному потоці багаторядності. У водія інколи немає можливості для маневру, і тоді головним засобом управління є гальмівна педаль і нею треба уміло користуватися. Різке і повне натиснення призводить до інтенсивного навантаження на передню вісь, спричиняючи передчасне блокування ведучих коліс. Колеса починають прослизати, автомобіль втрачає управління і можливий такий момент, коли він повністю вийде з-під контролю водія.

Частіше всього це трапляється при ожеледиці. Тому досвідчений водій натискає на гальмівну педаль короткими, легкими рухами.

Кожен водій повинен мати особливі навички управління гальмівною системою в критичній ситуації, наприклад в умовах бокового занесення. Часто у такому разі на перший план виходить рефлекс гальмування: водій різко натискає на гальмівну педаль, надаючи ковзаючим колесам додаткове уповільнення. І замість того щоб погасити занесення, сам йому сприяє. А потрібно дуже легко натискати на педаль, щоб відновити потрібне зчеплення колеса з дорогою. Якщо у водія немає можливості для маневру в транспортному потоці, із занесенням можна боротися шляхом регулювання подачі палива. Причому плавне зменшення подачі палива підвищує усталеність автомобіля з передніми ведучими колесами. Якщо автомобіль із ведучими задніми колесами, то діяти треба навпаки, додаючи автомобілю легке прискорення.

Як бачимо, майстерність водіння на вулицях міста в основному полягає в умінні водія оптимально поєднувати гальмівні властивості машини і силу зчеплення автомобіля з дорогою, правильно оцінити і чітко зреагувати на швидку зміну дорожньо-транспортних ситуацій.

Дотримання рекомендованих умов руху допоможе водію правильно орієнтуватися в різній дорожній обстановці і сприятиме зниженню рівня аварійності при роботі на транспорті.