- •1. Уявлення про предмет психології. Поняття про психіку.
- •2.Зв’язок психології з іншими науками
- •3.Основні галузі сучасної психології
- •4. Методи дослідження в психології
- •5. Загальне уявлення про пізнавальні процеси
- •9. Сприймання та його характеристики.
- •10. Сприймання часу та простору
- •14. Види уваги
- •11. Уява як пізнавальний процес.
- •12.Увага як пізнавальний процес
- •15. Фактори, що забезпечують увагу. Увага та уважність.
- •16. Загальне уявлення про пам’ять як пізнавальний процес
- •17. Види пам’яті.
- •18.Загальні характеристики мислення
- •22. Мова та її зв’язок з мислення
- •23. Уява як пізнавальний процес
- •25. Емоції і почуття. Порівняльна хар-ка.
- •26.Різновиди емоцій і почуттів.
- •27. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •28. Темперамент та його характеристика.
- •29. Властивості темпераменту.
- •30. Загальна хар-ка характеру та його структура.
- •31.Акцентуації характеру.
- •32.Здібності. Природа їх виникнення та розвитку.
- •33. Класифікація здібностей.
- •34.Задатки та здібності. Порівняльна характеристика.
- •35.Форми роз-ку здібностей. Обдарованість, талант, геніальність.
- •37.Уявлення про особистість у вітчизняній психології.
- •38.Індивід,особистість, індивідуальність.
- •39.Рушійні сили розвитку особистості.
- •40.Психологічна структура особистості.
4. Методи дослідження в психології
Характер предмета і принципів психологічної науки визначає їх методи. Найголовнішими вимогами до методів є об'єктивність, генетичний підхід, системність, особистісний підхід, індивідуалізація, єдність теорії та практики.
Методи психології доцільно розділити на дві групи: пізнавальні (дослідницькі) методи і методи активного впливу на особистість.
Відповідно до етапів психологічного дослідження доцільно розрізняти чотири групи методів:
організаційні методи порівняльний, лонгітюдний, комплексний методи;
емпіричні методи спостереження і самоспостереження;
методи обробки даних кількісні і якісні методи;
інтерпретаційні методи генетичний, структурний, системний методи;
Головним методом психологічного пізнання вважається експеримент. Має бути обов'язковий контроль за умовами перебігу, за подразниками, що діють на людину, за її реакціями на них.
Значного поширення набули тести, які використовуються для визначення властивостей особистості, вимірювання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Тест складається із завдань або запитань, що добираються за критеріями надійності, стандартизованості тощо.
Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком методу є певний суб'єктивізм, неможливість контролювати щирість.
Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії—антипатії.
Інтерв'ю та бесіда як методи здобуття інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей.
Аналіз продуктів діяльності як метод дослідження можливий за наявності об'єктивних наслідків діяльності людини.
Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності.
Трудовий метод передбачає включення дослідника у конкретну діяльність, оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей.
Методи активного впливу на особистість. Сьогодні характерна здатність при потребі активно впливати на психічні властивості особистості. Потреба у цьому виникає, коли людина потрапляє у психотравмуючі ситуації.
Отже, сучасна наукова психологія має в своєму розпорядженні широкий арсенал методів активного дослідження, пізнання та впливу на психіку людини, щоб допомогти їй у складних умовах нинішнього напруженого, динамічного життя.
5. Загальне уявлення про пізнавальні процеси
Життєдіяльність людини відбувається у складному та мінливому середовищі, тому вона потребує вміння орієнтуватися в навколишніх умовах і пристосовувати до них свої дії. Знання про зовнішній і свій внутрішній світ людина набуває в ході чуттєвого та логічного пізнання дійсності за допомогою пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, мислення, уяви. Пізнавальна діяльність завжди розпочинається з чуттєвого відображення світу у відчуттях та сприйманні.
Відчуття— це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття.
Сприймання – це відображення цілісних предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття.
