4. Методи дослідження в психології

Характер предмета і принципів психологічної науки визначає їх методи. Найголовнішими вимогами до методів є об'єктивність, ге­нетичний підхід, системність, особистісний підхід, індивідуа­лізація, єдність теорії та практики.

Методи психології доцільно розділити на дві групи: піз­навальні (дослідницькі) методи і методи активного впливу на особистість.

Відповідно до етапів психологічного дослідження доціль­но розрізняти чотири групи методів:

організаційні методи порівняльний, лонгітюдний, комплексний методи;

емпіричні методи спостереження і самоспостереження;

методи обробки даних кількісні і якісні методи;

інтерпретаційні методи генетичний, структурний, системний методи;

Головним методом психологічного пізнання вважається експеримент. Має бути обо­в'язковий контроль за умовами перебігу, за подразниками, що діють на людину, за її реакціями на них.

Значного поширення набули тести, які використову­ються для визначення властивостей особистості, вимірю­вання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Тест скла­дається із завдань або запитань, що добираються за кри­теріями надійності, стандартизованості тощо.

Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спря­мованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком методу є певний суб'єктивізм, неможливість контролювати щирість.

Соціометричний та референтометричний методи забезпе­чують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їх­ню структуру на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії—антипатії.

Інтерв'ю та бесіда як методи здобуття інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей.

Аналіз продуктів діяльності як метод дослідження можливий за наявності об'єктивних наслідків діяльності людини.

Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності.

Трудовий метод передбачає включення дослідника у кон­кретну діяльність, оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей.

Методи активного впливу на особистість. Сьогодні характерна здатність при потребі активно впливати на психічні властивості особис­тості. Потреба у цьому виникає, коли людина потрапляє у психотравмуючі ситуації.

Отже, сучасна наукова психологія має в своєму розпоряд­женні широкий арсенал методів активного дослідження, пізнання та впливу на психіку людини, щоб допомогти їй у складних умовах нинішнього напруженого, динамічного життя.

5. Загальне уявлення про пізнавальні процеси

Життєдіяльність людини відбувається у складному та мінливому середовищі, тому вона потребує вміння орієн­туватися в навколишніх умовах і пристосовувати до них свої дії. Знання про зовнішній і свій внутрішній світ людина набуває в ході чуттєвого та логічного пізнання дійсності за допомогою пізнавальних психічних процесів: відчуття, сприймання, мислення, уяви. Пізнавальна діяльність завжди розпочинається з чуттєвого відображення світу у відчуттях та сприйманні.

Відчуття— це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття.

Сприймання – це відображення цілісних предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття.