
- •IV. Всенародні Збори Української Народньої Республіки
- •5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
- •6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
- •7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
- •8. Вибори до Установчих Зборів в 1917 р. На території України
- •9. Реформування виборів в урср за часів перебудови
- •10. Становлення інституту виборів Президента в Україні
- •11. Президентські вибори 1994 р. – засіб формування перехідного реформаційного авторитаризму
- •13. Взаємозв’язок партійної та виборчої системи в Україні в результаті переходу до змішаної системи парламентських виборів 1998 р.
- •14. Імплементація міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян
- •15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
- •16. Діяльність змі – гарантія прозорості й гласності виборів
- •17.Діяльність неурядових організацій по забезпеченню демократичності виборчого процесу.
- •18. Електоральна участь як чинник трансформації виборчої системи та індикатор громадянського суспільства
- •19.Становлення партійної системи незалежної України (кінець 80-х-початок 90-х рокіх)
- •20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- •21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- •22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- •23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- •25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- •24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- •25. Теоретичні засади конституціоналізму
- •26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- •27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- •28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- •30. Загальна характеристика автоматизованої телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців».
- •32. Функціонування телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців »
- •33. Правовий статус цвк
- •34.Склад, порядок формування та організації діяльності цвк
- •35. Вибори як індикатор політичного режиму в Україні в 2004-2008рр
- •37. Парламентська виборча кампанія 1998 року: зміни виборчої системи та їхній вплив на розстановку політичних сил у вр.
- •38. Демократизація політичної системи під час виборів президента України 2004 рр
- •39 .Вибори до Верховної Ради у 2002 році – особливості нормативно – правового регулювання, перебіг виборчої кампанії, результати та їх вплив на функціонування п. С.
- •40.Специфіка парламентських виборів 2006 року в умовах політичної реформи
- •41. Позачергові парламентські вибори 2007
- •42. Заснування інституту президентства в Україні в 1991р
- •43. Вибори президента 1994 р . Нормативно-правове регулювання , виборча кампанія
- •46. Відродження місцевого самоврядування в Україні
- •47. Трансформація муніципальної виборчої системи
- •48. Формування місцевих органів влади за мажоритарною системою
- •49. Ефективність застосування пропорційної системи на виборах до органів місцевої влади
- •50. Взаємодія партійної виборчої системи на місцевому рівні в Україні
- •51. Партійний імперативний мандат для депутата місцевої ради
- •52. Залежність дискурсу місцевої влади та громадськості від типу виборчої системи
- •54. Інститут референдуму в Україні: становлення, проблеми та нормативно-правове регулювання
- •55Пит. Порядок розподілу депутатських мандатів при встановленні результатів виборів до вру.
- •56. Порядок і строки призначення, організаційне забезпечення проведення виборів Президента України визначається Законом України «Про вибори Президента України» та Конституції України.
- •56.Порядок обрання Президента України
- •58. Територіальна організація виборів Президента України
- •64.Особливості ведення передвиборчої агітації при проведенні виборів президента україни.
- •67. Порядок визначення результатів виборів Президента України
- •68. Порушення принципів виборчого права та легітимність політичної влади
- •70.Роль виборчих органів у здійсненні контролю виборчого процесу.
- •73. Особливості порушень виборчого законодавства під час кампаній 2006, 2007 р.
- •74. Референдум 1991 року: особливості та історичне значення
- •75. Референдум 200 р., його вплив на політичну систему, проблема імплементації результатів
- •78.Види,форми і способи відповідальності суб'єктів виборчого процесу
- •79.Пит. Політична відповідальність як результат застосування пропорційної системи виборів.
- •80 . Особливості конституційної відповідальності порушників
- •81. Адміністративна відповідальність
- •83Особливості цивільної відповідальності у виборчому процесі
5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
За Конституцією УСРР 1919 р. вибори не були загальними, оскільки вони мали класовий характер, внаслідок чого значні категорії населення, в тому числі представники національних меншин, позбавлялися виборчих прав. Основними характерними ознаками першого періоду становлення так званої "пролетарської" виборчої системи були: - запровадження виборів на принципах незагального, непрямого, нерівного виборчого права при відкритому голосуванні; - існування в законодавстві відкритого переліку політичних, соціальних, економічних, релігійних цензів щодо виборчих прав; - відсутність встановленої законом системи проведення виборів і підрахунків голосів; вибори проводились аналогічно з виборами до партійних органів; - відсутність систематизованого законодавства; - на початку періоду — відсутність системи виборчих комісій, а потім тимчасове їх існування при відповідних виконавчих державних органах, що закладало основи для широких повноважень останніх по організації і проведенню виборів; - відсутність судового захисту прав громадян; - заснування специфічних форм контролю за проведенням виборів, непередбачених законодавством, з боку партійних і репресивних державних органів. З 1919 року в Україні діяла мажоритарна система, яка передбачала вибори по одномандатним виборчим округам на основі абсолютної більшості. Вибори відбувалися на безальтернативній основі, тому українське суспільство не могло брати участь у реальних виборчих кампаніях, у світовому їх розумінні досить довгий час. Правом обирати й бути вибраними в Ради користуються незалежно від віросповідання, національності, статі, осілості й т.п. громадяни У.С.С.Р., яким до дня виборів здійснилося 18 років: а) всі, хто добуває засоби до життя продуктивною і суспільно корисною працею, а також особи, зайняті домашнім господарством; б) солдати Червоної Армії й матроси Червоного Флоту; в) громадяни, що не входять у перераховані категорії, внаслідок втрати працездатності.
6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
Вибори проводяться в дні, установлювані місцевими радами або їхніми виконавчими комітетами. Про хід і результат виборів складається протокол за підписами членів виборчої комісії. Порядок проводження виборів та участі у них професійних союзів і інших робочих організацій, визначається Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом або його Президією. Перевірка правильності виборів у радипроводиться виборчими комісіями, а перевірка правильності повноважень делегатів, що обираються на з’їздах рад, - мандатними комісіями. У випадку неправильності виборів у цілому, питання про скасування виборів дозволяється вищим один по одному органом Радянської влади. Вищим органом по касації Радянських виборів є Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет і його Президія.Виборці, що обрали в раду депутата, мають право повсякчас відкликати його й зробити нові вибори.
ПОДІЛ ІІІ. Про виборчі права
66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, національности, осідлости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років:
а) всі особи, що добувають засоби до життя виробничою і суспільно-корисною працею, а також особи, що ведуть хатнє господарство, яке забезпечує першим можливість продукційно працювати;
б) червоноармійці та червонофльотці Робітничо-селянської червоної армії та фльоти;
в) громадяни, що належать до категорій, зазначених в п.п. "а" і "б" цього артикулу, що будь в якій мірі втратили працездатність
Увага. З осіб, що не належать до громадян радянських соціялістичних республік, мають активне й пасивне виборче право особи, зазначені в арт. .7 цієї Конституції.
67. Не обирають і ве можуть бути обраними, хоч би вони й належали до однієї з вищенаведених категорій:
а) особи, що вживають найманої з метою одержання зиску;
б) особи, що живуть з нетрудового прибутку, а саме: відсотків з капіталу, прибутку з підприємств, надходжень з майна і т. інш.;
в) приватні крамарі, торговельні і комерційні посередники;
г) духівництво, служники релігійних культів всіх вірувань і сект, якщо це заняття є їхньою професією, та чепці;
г') службовці і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жандарів і охоронних відділків, члени царювавшого в Росії дому, особи, що керували діяльністю поліції, жандармерії і карних органів;
д) особи, що їх визнано встановленим порядком за душевнохворих;
е) позбавлені прав судом на реченець, визначений судовим вироком.
68. Точне встановлення категорій громадян, позбавлених виборчих прав, провадить Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.
69. Порядок провадження виборів, а також і участь в них професійних спілок та інших робітничих та селянських організацій визначає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.