5. Виборча система України за конституцією 1919 р.

За Конституцією УСРР 1919 р. вибори не були загальними, оскільки вони мали класовий характер, внаслідок чого значні категорії населення, в тому числі представники національних меншин, позбавлялися виборчих прав. Основними характерними ознаками першого періоду становлення так званої "пролетарської" виборчої системи були: - запровадження виборів на принципах незагального, непрямого, нерівного виборчого права при відкритому голосуванні; - існування в законодавстві відкритого переліку політичних, соціальних, економічних, релігійних цензів щодо виборчих прав; - відсутність встановленої законом системи проведення виборів і підрахунків голосів; вибори проводились аналогічно з виборами до партійних органів; - відсутність систематизованого законодавства; - на початку періоду — відсутність системи виборчих комісій, а потім тимчасове їх існування при відповідних виконавчих державних органах, що закладало основи для широких повноважень останніх по організації і проведенню виборів; - відсутність судового захисту прав громадян; - заснування специфічних форм контролю за проведенням виборів, непередбачених законодавством, з боку партійних і репресивних державних органів. З 1919 року в Україні діяла мажоритарна система, яка передбачала вибори по одномандатним виборчим округам на основі абсолютної більшості. Вибори відбувалися на безальтернативній основі, тому українське суспільство не могло брати участь у реальних виборчих кампаніях, у світовому їх розумінні досить довгий час. Правом обирати й бути вибраними в Ради користуються незалежно від віросповідання, національності, статі, осілості й т.п. громадяни У.С.С.Р., яким до дня виборів здійснилося 18 років: а) всі, хто добуває засоби до життя продуктивною і суспільно корисною працею, а також особи, зайняті домашнім господарством; б) солдати Червоної Армії й матроси Червоного Флоту; в) громадяни, що не входять у перераховані категорії, внаслідок втрати працездатності.

6. Виборча система України за Конституцією 1925р.

Вибори проводяться в дні, установлювані місцевими радами або їхніми виконавчими комітетами. Про хід і результат виборів складається протокол за підписами членів виборчої комісії. Порядок проводження виборів та участі у них професійних союзів і інших робочих організацій, визначається Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом або його Президією. Перевірка правильності виборів у радипроводиться виборчими комісіями, а перевірка правильності повноважень делегатів, що обираються на з’їздах рад, - мандатними комісіями. У випадку неправильності виборів у цілому, питання про скасування виборів дозволяється вищим один по одному органом Радянської влади. Вищим органом по касації Радянських виборів є Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет і його Президія.Виборці, що обрали в раду депутата, мають право повсякчас відкликати його й зробити нові вибори.

ПОДІЛ ІІІ. Про виборчі права

66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, національности, осідлости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуло 18 років:

а) всі особи, що добувають засоби до життя виробничою і суспільно-корисною працею, а також особи, що ведуть хатнє господарство, яке забезпечує першим можливість продукційно працювати;

б) червоноармійці та червонофльотці Робітничо-селянської червоної армії та фльоти;

в) громадяни, що належать до категорій, зазначених в п.п. "а" і "б" цього артикулу, що будь в якій мірі втратили працездатність

Увага. З осіб, що не належать до громадян радянських соціялістичних республік, мають активне й пасивне виборче право особи, зазначені в арт. .7 цієї Конституції.

67. Не обирають і ве можуть бути обраними, хоч би вони й належали до однієї з вищенаведених категорій:

а) особи, що вживають найманої з метою одержання зиску;

б) особи, що живуть з нетрудового прибутку, а саме: відсотків з капіталу, прибутку з підприємств, надходжень з майна і т. інш.;

в) приватні крамарі, торговельні і комерційні посередники;

г) духівництво, служники релігійних культів всіх вірувань і сект, якщо це заняття є їхньою професією, та чепці;

г') службовці і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жандарів і охоронних відділків, члени царювавшого в Росії дому, особи, що керували діяльністю поліції, жандармерії і карних органів;

д) особи, що їх визнано встановленим порядком за душевнохворих;

е) позбавлені прав судом на реченець, визначений судовим вироком.

68. Точне встановлення категорій громадян, позбавлених виборчих прав, провадить Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.

69. Порядок провадження виборів, а також і участь в них професійних спілок та інших робітничих та селянських організацій визначає Всеукраїнський центральний виконавчий комітет.