4. Торговельний і платіжний баланси країни

Платіжний баланс – статистичний звіт за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), який показує співвідно­шення між сукупними надходженнями з-за кордону та плате­жами за кордон.

Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що міс­тять статистичну інформацію про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни із закордоном за певний період часу.

Платіжний ба­ланс складається або у національній, або в іноземній валюті міжнародних розрахунків, наприклад у євро.

Структура платіжного балансу:

• торговельний баланс (співвідношення між грошовими виплатами і над­ходженнями за всіма товарними операціями: експортом, імпортом);

• платіжні надходження за послуги (пошта, страхування, ту­ризм, брокерські послуги тощо);

• грошові потоки, пов’язані з рухом капіталу (інвестиції, кредити, позики, депозити в іноземних банках тощо);

• грошові перекази приватних осіб, громадських організацій, державних установ (перекази грошей родичам за кордон, пенсії громадянам, добро­чинні перекази, міжнародна допомога тощо).

Особливості світового ринку послуг:

1. Експорт послуг може здійснюватись на національній території (послуги у галузі культури, проживання у готелях, страхові, медичні послуги тощо).

2. Експорт-імпорт послуг не передбачає зміну власника (продаж ліцензій, надання консультаційних послуг).

3. Є такий вид послуг, оплата яких є обов’язковою, навіть якщо їхній покупець ними не скористається (страхові послуги за відсутності страхових подій).

В рахунках платіжного балансу повинні відо­бражатися два грошові потоки. Тому кожна операція фіксується в рахунках пла­тіжного балансу подвійним записом.

Операції відносять або до кредиту, або до дебету.

Кредит – відтік за межі країни цінностей, які мають бути компенсовані надходженням платежів до країни.

Дебет – надходження цінностей у країну від нерезидентів, яке має бути компенсоване відтоком платежів за межі країни.

Сальдо платіжного балансу – це різниця між надходженнями і витра­тами країни (кредитом та дебетом), де експорт зараховується зі знаком „+” (кредит), імпорт зі знаком „-” (дебет).

Сальдо платіжного балансу може бути активним та пасивним (дефіцитним).

Активне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку виходить додатна величина) означає, що країна виробляє більше, ніж споживає. Звідси перевищення валютних надходжень від експорту.

Пасивне сальдо платіжного балансу (якщо у підсумку від’ємне під­сумкове сальдо) означає, що країна споживає більше, ніж виробляє. Відбувається перевищення суми імпорту товарів.

Торговельний баланс – статистичний звіт, у якому віддзер­калюються платежі з експорту, імпорту та реекспорту (придбання в іншій країні товарів не для влас­ного використання, а для перепродажу третій країні) товарів за певний проміжок часу.

Торговельний, як і платіжний, баланс складається з кредит­них і дебетових рахунків.

5. Зміст і структура світової валютної системи

Світова валютна система – це грошова система країн, в межах якої функціонують валютні ресурси, здійснюються міжнародні платіжні опера­ції.

Функціонування світової валютної системи забезпечує ефективність між­народної торгівлі товарами і послугами, досягнення взаємної вигоди учасни­ків міжнародної підприємницької діяльності.

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС):

І. Система “золотого стандарту”:

Паризька валютна система (1816 – 1914 pp.) В основу був покладений золотомонетний стандарт, більшість країн випускала гроші у вигляді золотих монет.

Золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни) передбачає обмін кредитних грошей на злитки золота вагою до 12,5 кг;

Генуезька валютна система (1922 – 1944 pp.). В її основу був покладений золотодевізний (золотовалютний) стандарт, який передбачав обмін кредитних грошей на девізи (іноземну валюту), а потім на золото.