4. Фінансова діяльність акціонерних товариств

Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним майном. Згідно із законодавством України розмір статутного капіталу ВАТ повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам (для більшості країн ЄС ця величина встановлена на рівні 50 тис. євро).

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, які є власниками його акцій. До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з врахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій.

Організація фінансово-господарської діяльності у формі АТ є найсприятливішою з погляду залучення капіталу. Це пояснюється такими чинниками:

• поділ статутного капіталу на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, яка може бути досить малою, що дає можливість залучення як дрібних, так і великих інвесторів;

• високий рівень мобілізації корпоративних прав, мінімальні витрати на передачу прав власності;

• спрощений порядок реалізації права на правонаступництво;

• можливість розміщення емісії серед великого числа інвесторів, значна частина яких не претендує на контроль над підприємством;

• досить детальне нормативне регулювання діяльності АТ, що створює умови для захисту інтересів акціонерів;

• акціонер відповідає за зобов’язаннями товариства лише в межах належних йому акцій;

• оплата вартості акцій може здійснюватися як у грошовій, так і в майновій формі.

Обираючи акціонерну форму організації бізнесу, слід враховувати накладні витрати, які в цілому збільшують вартість залучення власного капіталу. До таких витрат належать:

• витрати на оплату послуг незалежного оцінювача вартості майна АТ;

• витрати, пов’язані з друкуванням звітності;

• оплата послуг фінансових посередників і реєстраторів;

• витрати на аудиторські перевірки;

• витрати, пов’язані з емісією акцій;

• витрати на проведення зборів акціонерів;

• витрати, пов’язані з наданням Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про майновий стан і фінансово-господарську діяльність товариства.

Фінансування АТ може здійснюватись за рахунок надходження коштів від емісії акцій (простих і привілейованих), випуску облігацій, цінних паперів, які легко конвертуються в акції, а також шляхом тезаврації прибутки (використання нерозподіленого прибутку), залучення банківських кредитів.

4. Фінансова діяльність повних і командитних товариств

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого ведуть спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном. Установчий договір про повне товариство повинен визначити розмір частки кожного з учасників, розмір склад і порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства. Фінансові відносини у повних товариствах базуються на установчому договорі між індивідуальними підприємцями і/або комерційними організаціями.

Особливість договору – визнання учасниками солідарної відповідальності за зобов’язаннями товариства всім майном незалежно від розміру вкладу статутного капіталу. Солідарна відповідальність означає, що кредитор вправі вимагати виконання зобов’язань як від всіх боржників – учасників повного товариства так і від окремих його учасників.

Індивідуальний підприємець і/або комерційна організація можуть бути учасниками тільки одного повного товариства. Учасники повного товариства зберігають повну самостійність і право юридичної особи, що дає їм можливість здійснювати всі види підприємницької діяльності. У момент реєстрації повного товариства учасники вносять не менше половини вкладу, що визначений установчим договором.

Частка в статутному капіталі не впливає на права учасників повного товариства. Будь-яке обмеження відповідальності учасників повного товариства не допускається.

Фінансові відносини у командитних товариствах будуються у відповідності до установчого договору між індивідуальними підприємцями і комерційними організаціями. До них можуть входити один або кілька учасників, які несуть відповідальність за зобов’язаннями всім своїм майном, а також учасники, які несуть відповідальність у межах сум, внесених ними вкладів. Вкладниками можуть бути юридичні та фізичні особи, вони беруть участь у прибутках і збитках пропорційно до своїх внесків але участі в управлінні товариством не беруть.

На відміну від повних товариств вкладники при вибутті з товариства отримують лише свій вклад в статутний капітал. Вони не мають права на отримання частки майна пропорційно до свого внеску у статутний капітал.

Сукупним розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50% майна товариства, зазначеного в установчому договорі.

На момент реєстрації командитного товариства кожен з вкладників повинен внести не менше 25% свого вкладу.