
- •1. Місце макроекономіки в системі економічних наук
- •2. Об’єкт та предмет мак-ки. Позитивна і нормативна ф-ції мак-ки.
- •3. Метод мак-ки. Моделювання як осн. Метод макроек. Аналізу. Екзогенні і ендогенні зміннні макроек. Моделей.
- •4. Система нац. Рахунків як нормативна база макроек-го рахівництва
- •5. Методологічні принципи побудови снр. Осн. Категорії снр.
- •6.Основні макроекономічні показники.
- •7. Вал випуск та ввп. Методи обч-ння ввп: вир, кінц викор-ння, розподільчий.
- •8. Номін та реальний ввп. Індекси цін. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9. Циклічність як форма економ. Розвитку. Сутність, стр-ра та види ек. Циклів.
- •10. Зайнятість та безробіття. Види безробіття. Закон Оукена.
- •11. Інфляція та її наслідки. Темп інфляції та його обчислення. Види інфляції залежно від темпів.
- •12. Інфляція попиту та пропозиції. Стагфляція.
- •13. Екон. Кругообіг в умовах чистого ринку. Роль фін. Посередників в економ. Кругообігу.
- •14. Сук. Попит. Крива сук. Попиту. Цінові та нецінові чинники сук. Попиту
- •15. Сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції Класична модель сукупної пропозиції
- •16. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції. Короткострокова крива сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції.
- •17.Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель ек. Рівноваги
- •18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.
- •20. Мультиплікатор інвеситцій.
- •21. Сукупні видатки і рівноважний ввп. Модель «видатки-випуск».
- •22. Модель „вилучення-ін’єкції”
- •23. Неокласична модель рівноваги інвестиції – заощадження.(і – s)
- •24. Заплановані та незаплановані інвестиції
- •25.Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив та його графічна та математична інтерпритація.
- •26. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сук. Видатків. Графічна і математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •27. Кейнсіанська теорія як теоритична база державного регулювання економіки та її основні положення
- •28. Кейсіанська Модель макроекономічної рівноваги за методOм “витрати–випуск”
- •29. Модель “вилучення-ін’єкції”.
- •30. Дискреційна фіскальна політика.
- •31. Граничний коефіцієнт податків і складний мультиплікатор видатків. Мультиплікатор податків. Мультиплікативний вплив державних закупівель і чистих податків на реальний ввп.
- •32. Автоматична фіскальна політика. Автоматичні чмсті податки як вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування автоматичної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •33. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування
- •36. Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Попит на гроші.
- •37. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку
- •39.Грошова пропозиція, гр. База і гр. Мульт-р
- •40. Грошово-кредитне регулювання економіки.
- •42. Модель одночасної рівноваги товарного і грошового ринку (is - lm).
- •43. Платіжний баланс та його ргулювання.
- •44.Валютний курс та його котирування. Види валютного курсу. Паритет купівельної спроможності
- •45. Попит і пропозиція як чинники валютного курсу
- •46. Рівноважна модель відкритої економіки is-lm-bp
- •47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
- •48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •49. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •50.Грошово-кредитна політика держави за умови фіксованого валютного курсу
- •51.Грошово-кредитна політика держави за умови гнучкого валютного курсу
- •52. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •53. Класична теорія ринку праці
- •54. Кейнсіанська теорія ринку праці
- •56. Економічна нерівність і політика соц. Захисту населення. Крива Лоренца.
- •57. Фактори економ. Зростання. Виробнича ф-ція
- •59.Модель Домара-Харрода
- •60. Модель еконоМічного зростання Роберта Солоу
47. Чистий експорт як компонент сукупних видатків. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор.
Економіка більшості країн є відкритою, отже вони експортують та імпортують певні товари й послуги. Тому одним із компонентів сукупних видатків виступає чистий експорт – різниця між експортом і імпортом товарів і послуг. Чистий експорт є додатною величиною, коли експорт перевищує імпорт, і має від’ємне значення, коли імпорт більший за експорт. Додатній чистий експорт збільшує, а від’ємний зменшує сукупні видатки на купівлю національного продукту країни. Тому додатній чистий експорт стимулює збільшення реального ВВП, тоді як від’ємний спричиняє його зменшення.
Експорт сприяє підвищенню сукупних видатків на купівлю нац. продукту країни, бо певна його частина споживається за кордоном. Завдяки експорту реальний ВВП країни та кількість робочих місць у ній зростають.
Загальний
вплив зовн.торгівлі на сукупні видатки
в країні залежить від чистого експорту.
Додатний чистий експорт збільшує сукупні
видатки порівняно з їхньою величиною
у закритій економіці, в якій немає
експортно-імпортних операцій. На рисунку
лінія сукупних видатків (С+І+
)
переміщується вгору стосовно лінії
видатків (С+І). Тому реальне ВВП країни
зростає від
до
.
Від’ємний чистий експорт знижує сукупні
видатки порівняно з рівнем видатків у
закритій економіці. Лінія сукупних
видатків (С+І+Х2) переміщується до низу
разом відносно лінії (С+І). Це означає,
що реальне ВВП країни знижується з
Y1
до Y3.
При цьому приріст або скорочення
рівноважного ВВП дорівнюють добуткові
величини чистого експорту та мультиплікатора
чистого експорту. Мультиплікатор чистого
експорту є мультиплікатором видатків
і дорівнює простому мультиплікаторові.
Імпорт, як і інші вилучення зменшує сукупні видатки на купівлю вітчизняних товарів і послуг. Для врахування впливу імпорту на мультиплікатор видатків введемо поняття граничної схильності до імпорту МРМ, яке показує, на скільки збільшиться імпорт зі збільшенням використовуваного доходу на одну одиницю.
Складний мультиплікатор відображає ступінь впливу на рівноважний ВВП усіх можливих витікань із потоку „видатки-доходи”. Для обчислення розміру цього мультиплікатора потрібно врахувати, крім заощаджень, ще два інші види витікань – податки та імпорт.
Чим вищі гранична схильність до заощадження, граничний податковий коефіцієнт та гранична схильність до імпорту, то менший розмір мультиплікатора. Отже, мультиплікатор відкритої економіки менший за мультиплікатор закритої економіки.
48. Бюджетно-податкова політика держави у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
Розглянемо
малу відкотиу економіку, в якій уряд
проводить активну політику держ видатків
з метою збільшення доходу і досягнення
стану внутр і зовн рівноваги. Збільшення
держ видатків призводить до збільшення
сук попиту, внаслідок чого крива
під впливом мультиплікаційного ефекту
зміститься праворуч у положення
.
Дохід зросте до рівня
,
а відсоткова ставка зросте до рівня
,
що обумовлено збільшенням попиту на
гроші внаслідок зростання доходу.
Зростання доходу стимулює імпорт і
призводить до утворення від’ємного
сальдо за поточними операціями. Одночасно
зростання відсоткової ставки викликає
приплив капіталу із-зі кордону і утворення
позитивного сальдо рахунку капіталу.
Т.ч.,
стимулююча бюджетно-податкова політика
за умови відносно еластичної ВР впливає
на відкриту економіку подвійно:поточний
рахунок та рахунок капіталу і фін
операцій змінюються у протилежних
напрямках. Зростання відсоткових ставок
прямо пов’язано
з еластичністю кривої ВР. Приплив
капіталу і платіжного балансу в цілому
у великих розмірах і формування
позитивного сальдо за рахунком капіталу
будуть відбуватись тим активніше, чим
більше еластичність кривої
.
Одночасно курс нац валюти збільшуватиметься.
Для підтримки фіксованого валютного
курсу Центробанк змушений проводити
інтервенції, продаючи нац валюту і
купуючи іноземну, тим самим його валютні
резерви збільшуються.
Якщо
Центробанк не проводить стерилізацію,
то грош маса зростає і крива
зрушується праворуч до положення
.
Значна величина грош маси зменшить
відсоткову ставку, що стимулюватиме
інвестиції та зростання дохолду.
Інтервенції на вал. Ринку здійснюватимуться,
поки не буде ліквідоване сальдо платіжного
балансу. Новий стан рівноваги буде
досягнутий у точці 3, у якій відслткова
ставка не перевищує потреби фінансування
торговельного дефіциту.
Т.ч. бюджетно-податкова політика у відкритій економіці є дужек ефективним засобом макроекономічного регулювання за умов фіксованого обмінного курсу, причому еф-ть зростає зі збільшенням ел-ті кривої ВР.