18. Функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.

Споживання (С) – це витрати домашніх господарств на придбання споживчих товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.Функція споживання є однією з найважливіших у макро-ці.Вона показує співвідношення між споживчими витратами і безподатковим доходом як в статиці,так і в динаміці.Ф-ія споживання,яка була запроваджена Кейнсом, ґрунтується на припущенні,що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживанням та доходом.С=f(DI;i),DI-дохід після сплати податків. Споживання прямо залежить від DI,і обернено пропорційно від i:чим вища і,тим більші заощадження і менше споживання.Середньою схильністю до споживання(APC) називають частку DI,що спрямовується на споживання(у відсотках):APC=(C/DI).Середньою схильністю до заощадження(APS) називають частку DI,що спрямовується на заощадження(у відсотках):APS=(S/DI).Закономірним є перевищення середньої схильності до споживання середньої схильності до заощадження, тобто:APC>APS.APC+APS=1.Термін «гранична» використовується в економічній теорії в розумінні «додаткова».Таким чином,гранична схильність до споживання або заощадження характеризує тенденцію в зміні величини споживання або заощадження в міру того,як змінюється рівень доходу.Гранична схильність до споживання(MPC)показує,яка частка додаткового доходу спрямовується на додаткове споживання:MPC= с'=∆C/∆DI.Аналогічно гранична схильність до заощадження (MPS)вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом,який спричинив ці заощадження:MPS=s'=∆S/∆DI.MPC+ MPS=1.Функція споживання має вигляд:C= +c'Y,де -певний рівень споживання, обумовлений його «автономністю».

19. Інвестиційна ф-ція. % ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна % ставка.

Інвестиції-це компонент чистих видатків. Реальні інвестиції складаються з заг. обсягу капітальних і виробничих товарів. Рівень чистих видатків на інвестиції визначають 2 фактори: очікувана норма прибутку, яку підприємці розраховують отримати від видатків на інвестиції і ставка процента.

Найважливішу роль у прийнятті інвестиційних рішень відіграє реальна, а не номінальна % ставка. Реальна % ставка-це номінальна % ставка, скоригована з урахуванням рівня інфляції.

Інвестиції залежать від рівня процента. Ф-ція ж інвестицій є складною: чим вищий % тим нижчий попит на інвестиції.

Крива попиту на інвестиції ілюструє обернену залежність між інвестиціями і ставкою процента. Окрім ставки процента, на стан кривої попиту на інвестиції також впливає ряд інших факторів:

-витрати на придбання, експлуатацію і обслуговування обладнання

-податки на прибуток підприємців

-технологічні зміни

-наявний осн. капітал

- сподівання рентабельності майб. продаж

20. Мультиплікатор інвеситцій.

Ми знаємо що рівноважним (стабільним) може бути тільки такий рівень ввп який дорівнює сукупним витратам (СВ), але насправді фактичний ВВПрідко буває стабільним. Він піддається циклічним коливанням.

Одним із факторів який викликає нестабільний ВВП є інвестиції, як складова частка сукупних витрат.

Аналіз свідчить: зростанню інвестиційних витрат на певну величину відповідає помножена величина зростання ВВП і навпаки. Цей характер залежності назив мультиплікатором.

Мультиплікатор – це числовий коефіцієнт який показує у скільки разів зростає (скорочується) ВВП за певного зростання (скорочення) інвестицій.

приріст доходу

приріст автономних інвестицій

Цей мультиплікатор наз. простим, тому що він грунтується на вкрай сарощеній моделі,згідно з якою із потоків «доходи-витрати»вилучаються тільки заощадження.Насправді затухання може бути спричиненим і вилученням у вигляді податків та імпорту.

Ефект мультиплікатора спирається на три принципові положення:

Існує зв”язок між мультипликатором і граничними схиьностями до споживання( ) і заощадження. Мультиплікатор і гранична схильність до заощадження обернено залежні, перебуває у прямій залежності від граничної схильності до споживання.

Отже, чим більша частка доходу йде на споживання, тим більший мультиплікатор.

Спираючись на мультиплікатор можна обчислити приріст ВВп, спричиненй будьякою зміною початкових витрат.

∆ВВП=Мі*∆ВІп=(1/(ГСЗ))*∆ВІ