Висновки

Термін «ефект» у перекладі з латинської означає «результат». Отже, категорія «ефективність» може інтерпретуватись як «результативність».

Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні засоби), предметів праці (оборотні виробничі засоби), робочої сили (трудові ресурси). Крім того, істотним чином на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних засобів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.

Досліджуване підприємство РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснює комплекс робіт, пов'язаних з видобутком води, водопостачанням та відведенням стічних вод з повним біологічним очищенням.

Для здійснення виробничої діяльності підприємство використовує основні виробничі фонди, загальна вартість яких є значною і за період дослідження зростає із 126523,5 тис. грн. до 135997,0 тис. грн.

Технічний стан основних виробничих фондів можна характеризувати як незадовільний, оскільки значення коефіцієнта зносу (0,572 – 0,590) перевищує значення коефіцієнта придатності (0,428 – 0,410).

Найбільш узагальнюючим показником, що характеризує ефективність використання сукупності діючих основних виробничих фондів підприємства, є показник фондовіддачі. Фондовіддача – це випуск продукції на одну грошову одиницю середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Розрахунки показали, що фондовіддача зростає з 0,40 грн./грн. у 2008 році до 0,44 грн./грн. у 2009 - 2010 роках. Оскільки показник фондомісткості є оберненим до показника фондовіддачі, то спостерігаємо, відповідно, її зменшення від 2,50 грн./грн. у 2008 році до 2,28 грн./грн. у 2009 році.

Розраховані вище показники забезпеченості та ефективності використання основних виробничих фондів дозволяють зробити висновок, що підприємство недостатньо ефективно використовує наявні виробничі фонди.

Оборотні кошти підприємств у процесі виробничої діяльності перебувають у безперервному русі і постійно змінюють свою форму. Прискорення обороту оборотних коштів скорочує потребу в матеріальних і фінансових ресурсах, що дозволяє вивільнити додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва.

В структурі оборотних засобів за 2008 – 2010 роки переважає дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги. Частка дебіторської заборгованості з 2008 по 2009 рік зростає з 85,86% до 86,35%, а у 2010 знижується до 85,65%. Така ситуація досить негативно впливає на роботу досліджуваного підприємства та на його фінансовий стан.

Ефективність використання оборотних коштів характеризує цілий ряд показників, основним з яких є коефіцієнт оборотності.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів поступово зростає з 1,81 у 2008 році до 2,26 у 2010 році. Разом з цим зменшується тривалість одного обороту оборотних засобів (з 199 до 160 днів), що говорить про покращення використання оборотних засобів за період дослідження.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені у розрахунки.

На досліджуваному підприємстві зазначений коефіцієнт за роки дослідження зростає від 2,02 у 2008 році до 2,56 у 2010 році. Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства, адже, даючи товар з відстроченням платежу іншим суб’єктам, підприємство фактично їх кредитує.

Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню.

За досліджуваний період коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості зменшується з 3,54 у 2008 році до 2,52 у 2010 році, і таким чином тривалість одного обороту зростає з 102 до 143 днів.

Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволяє зробити висновок що підприємство проводить достатньо ефективну роботу з боржниками.

Середньоспискова чисельність працівників підприємства поступово зростає – з 606 осіб у 2008 році до 734 осіб у 2010, або на 128 працівників.

Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві виражається зміною продуктивності праці, що є результативним показником роботи підприємства, в якому відображаються позитивні сторони роботи, а також і всі її недоліки.

Темп росту заробітної плати перевищує темп росту продуктивності праці, і обидва показники мають тенденцію до зниження. Це свідчить про недостатньо ефективне використання трудових ресурсів підприємства та те, що на підприємстві існує перевитрата фонду заробітної плати.

У структурі витрат переважають матеріальні витрати (58,73% – 48,31%). Частка витрат на оплату праці зростає у їх загальній сумі (з 20,95% до 28,99%), але абсолютна сума цих витрат зростає з 12024,0 тис. грн. до 22041,0 тис. грн., або на 10017,0 тис. грн.

Загальні питомі витрати за період дослідження є досить високими і складають і складають 1,07 – 1,20 грн./грн. Питомі матеріальні витрати дещо зменшуються, питомі витрати на оплату праці з 2008 року до 2010 року зросли з 0,33 грн./грн. до 0,51 грн./грн.

Фінансовим результатом діяльності РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» є збитки, абсолютна сума збитків зростає і у 2010 році становила 18578,0 тис. грн. На збиткову діяльність підприємства перш за все впливає те що невчасно переглядаються тарифи на послуги підприємства.

Факторний аналіз фондовіддачі показав що резервом її підвищення є зниження середньорічної вартості основних виробничих фондів.