51.Національно-культурне відродження у Галичині. Аналіз основних періодів відродження

Нац-відр, що розпочалося в Лівобер. Укр., мало значний вплив на пробудження нац. свідомості українців у Галичині, яка перебувала в складі Австр імперії. У нац-куль відрож Галичини можна виділити три періоди: І — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); ІІ — організаційний (1848-1860 pp.); ІІІ — політичний (1861-1918 pp.).

В умовах відсутності нац. інтелігенції роль ініціатора національного відродження в Галичині взяло на себе греко-като-лицьке духовенство. З ініціативи гал. митрополитів і єпископів при церквах Галичини були відкриті парафіяльні школи. Наприкінці 20-х років XIX ст. центр нац-відр Гал. перемістився з Перемишля до Львова. В цей час склалося літературне угруповання "Руська трійця":Мар-кіян Шашкевич , Іван Вагилевич та Яків Головацький. Знаменною подія - вихід у 1837 р. у Будимі (Будапешт) літ. альманаху "Русалка Дністровая", підготовленого діячами "Руської трійці".

ІІ етап розпочався після революційних подій 1848 р. у Відні. У 1848 р. він прийняв нову Конституцію: українці мали право обиратися до національного парламенту (Рейхстагу); скасована панщина, проголошена загальна рівноправність громадян.У Львові 1848 р. була створена перша політична організація — Головна Руська Рада (ГРР). ГРР організувала культурно-освітнє товариство — "Галицько-руську матицю", відкрила народний просвітній інститут — "Народний дім; видавала І в Галичині укр. газету — "Зоря Галицька", яка виходила у Львові з 1848 р. до 1857 р

ІІІполіт. етап охоплює період останньої чверті XIX —поч. XX ст. В цей період у діяльності передових діячів укр. культури спостерігалося поєднання культурно-просвітницьких та політичних ідей. З ініціативи І.Франка, М.Павлика та С.Даниловича створено 1890 р. Русько-українську радикальну партію — І в Укр.і політичну організацію європейського типу. Кінцевою метою програмної діяльності радикали вважали соціальне визволення селян та робітників, проголошення незалежності України.Тезу політичної самостійності України в Галичині вперше висунули 1895 р. Ю.Бачинський у книжці "Україна irredenta", a на Наддніпрянській Україні — М.Міхновський 1900 р. у брошурі "Самостійна Україна". Яскраву сторінку в національно-культурне та духовне відродження українського народу вписав 1.Франко. В ідейному розвитку І.Франко пройшов два етапи: у ІІ періоді (80-ті роки XIX ст.) був учнем М.Драгоманова, став соціалістом ліберального напряму. Після смерті М.Драгоманова у 1895 р. він почав дотримуватися позицій українського демократичного націоналізму. Отже, упродовж третього етапу були створені укр. політ.організації, школи, культурні установи, театри, нові наукові центри, які поширювали ідеї національної свідомості не лише серед інтелігенції, студентів, а й серед усього населення.

52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської трійці» на ниві духовної культури галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова».

Наприкінці 20-х років XIX ст. центр національного відродження галицьких українців перемістився з Перемишля до Львова. В цей час у середовищі прогресивно налаштованих українських студентів духовної семінарії та Львівського університету склалося літературне угруповання "Руська трійця". До нього увійшли Маркіян Шашкевич ,Іван Вагилевич та Яків Головацький. Активну участь в діяльності гуртка брали М. Устиянович (1811 — 1885 pp.) і Григорій Ількевич (1803—1841 pp.). Культурно-просвітницька діяльність "Руської трійці" започаткувала справжнє національно-культурне відродження в Галичині. Великий інтерес діячі "Руської трійці" виявляли до народної творчості. Вони збирали і записували українські народні пісні та перекази. В 1833 р. був підготовлений їх перший рукописний збірник — "Син Русі", куди увійшли вірші руською мовою, а в 1835 р. — фольклорно-літературна збірка "Зоря" Знаменною подія - вихід у 1837 р. у Будимі (Будапешт) літературного альманаху "Русалка Дністровая’’ (збірки народних дум і пісень з передмовою І.Вагилевича, оригінальні твори М.Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича, а також переклади сербських пісень). Вперше використана народна мова. Влада Галичини і вище духовенство ставилися до появи альманаху вороже. На їх прохання віденська цензура конфіскувала основний тираж.Переслідувань зазнали і діячі "Руської трійці "Русалці Дністровій" належала вагома роль в історії культурного відродження західноукраїнських земель. Вона підтведила, що народна пісня, легенда і звичаї становлять першоджерело національного самопізнання. Наскрізна ідея альманаху — єдність Наддніпрянської та Наддністрянської України Зміст альманахуУ передмові до «Русалки Дністрової» підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови М. Шашкевича матеріал розташований у 4 частинах.Вплив та історія альманахуДевізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. Вона була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії (1961)