
- •11.Трипільська культура як одне із автохтонних джерел української культури.
- •21. Здобутки матеріальної та духовної культури Галицько-Волинської Русі.
- •22. Український Ренесанс у духовній культурі, його особливості та періодизація.
- •31.Полемічна література України.
- •35. Культура козацької держави.
- •39.. Козацькі літописи – визначна пам’ятка дух. К-ри Укр.
- •40 Літературна та культурно-просвітницька діяльність г.С.Сковороди у добу Просвітництва .
- •41. Українське бароко в літературі , архітектурі та образотворчому мистецтві
- •42Музична культура і театр. Мистецтво України доби бароко. Творчість перших українських композиторів
- •43. Генезис та періодизація національно-культурного відродження в україні
- •44. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •45.Зародження національної ідеї дворянського періоду національно-культурного відродження.Аналіз праці «Історія Русів»
- •47.Суспільно-політична д-ть Кирило-Мефодіївського братства(кмб).
- •48. Культурно-просвітницька діяльність громадівських організацій в Україні 60-70 рр. 19ст.
- •49.Модерністський період національно-культурного відродження та його характерні риси
- •50Юліан Бачинський та м.Міхновський - виразники української національної ідеї
- •51.Національно-культурне відродження у Галичині. Аналіз основних періодів відродження
- •52. Культурно-просвітницька діяльність «Руської трійці» на ниві духовної культури галичини. Зміст альманаху «Русалка Дністрова».
- •53.Охаректеризуйти етапи національно-культурного відродження в Україні на основі праць м.Греха , р.Шпорлюка та і.Лисяка-Рудницького .
- •54. Творча спадщина т.ГШевченка як вищий символ ніціанальної волі та державності України
- •55.Творчий внесок Івана Франка в духовну культуру українського народу. Проаналізуйте головні віхи життєвого шляху,літературної та суспільно-політичної діяльності.
- •56. Архітектура і образотворче мистецтво України 19ст. Аналіз пам'яток стилю класицизму та модерну.
- •57. Музична культура України XIX ст. Творчість провідних композиторів.
- •58.Микола Лисенко - основоположник української професійної музики
- •59.Український театр в хіх столітті . Діяльність провідних акторів.
- •61.Періодизація духовної культури України 20ст. Головні тенденції в її розвитку.
- •62. М.С. Грушевський і процеси державотворення в Україні у період національно-демократичної революції (1917-1918рр).
- •65. Літературна та суспільно-політична діяльність Миколи Хвильового періоду розстріляного відродження .
- •66.О.Довженко – основоположник укр.. Кінематографу
- •67. Лесь Курбас – видатний діяч українського театрального мистецтва.
- •68. Суспільно-політична та культурно-просвітницька діяльність "шістдесятників"
- •69. Діячі української культури в еміграції
- •70.Художня культура України хх ст.- тенденції розвитку, досягнення.
- •71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.
- •72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво
- •73. Соціокультурна ситуація в Україні наприкінці 20 — початку 21 ст.
- •74. Специфіка та головні тенденції розвитку української культури в сучасних умовах
- •75. Феномен масової к-ри, її сутність, тенденції розвитку
50Юліан Бачинський та м.Міхновський - виразники української національної ідеї
М.І. Міхно́вський(ММ) (31 березня 1873, Турівка, Полтавська губернія; 3 травня 1924) — укр. політ. та гром. діяч, правник, публіцист, основоположник, ідеолог і лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ — початку ХХ ст. ММ народився у сім'ї сільського священика у селі Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії у 1873 році. Світогляд дітей формувався під впливом батька, який виховував їх у «самостійницькому дусі». Освіту ММ здобув у Прилуцькій гімназії. Закінчивши гімназію, у 1890-му році вступив на юрфак Київ. універу. 1898 року переїхав до Харкова. Будучи студентом юридичного факультету Київського університету, ММ "Братство тарасівців". Політ. програма "Братства тарасівців" була окреслена ММ у 1893 р. на сторінках Львівської газети "Правда". В 1897 р. на основі»Братства тарасівців" у м.Харкові виникла "Українська студентська громада". ММ мав на неї великий вплив. Пізніше ця студентська організація, яку очолював Д.Антонович, переросла в Революційну українську партію (1900 р.) — РУП. Саме для неї М.Міхновський написав програмну брошуру "Самостійна Україна", вперше опубліковану 1900 р. у Львові. ММ сформулював завдання розбудови незалежної національної держави, використовуючи аргументи міжнародного права, а також політичні та культурні. Ідеї ММ знайшли підтримку прогресивно налаштованої української інтелігенції. Кількість його прихильників поступово зростала. Однак у тогочасному укр. суспільстві дедалі все більше і швидше входили в моду соціалістичні ідеї, тому вимоги незалежності України видавалися багатьом діячам культури несприйнятними. Невелика група прихильників ММ, відколовшись від РУП 1902 р., організувала Українську народну партію суто націоналістичного спрямування, для якої він розробив т.зв.10заповідей, опублікованих у Львові 1903 р., де чітко і виразно звучала ідея проголошення самостійної, вільної Української Демократичної Республіки.В 1905 р. М.Міхновський опублікував у Львові проект опрацьованої ним української конституції, вихідним принципом якої є задекларована самостійність України як Соборної держави і державна суверенність українського народу.
Юліан Бачинський (ЮБ)(1870-1940) народився в Сх. Гал. в с. Новосілці (тепер Тернопільської обл.) у родині греко-католицького священика. Вищу юридичну освіту здобув у Лв.та Берлінському університетах. Значний вплив на формування його світогляду справили М. Драгоманов та І. Франко. ЮБ був прихильником соціалістичних ідей, одним із засновників соціал-дем. партії Гал.. Однак соціалізм не означав для нього нехтування національними інтересами. У праці «Україна irredenta» (1895), ЮБ першим в укр. сусп.-політ. думці висунув ідею політ. незалежності Укр.. Політ. самостійність Укр. він вважав за необхідну умову її ек. і культурного розвитку. Треба наголосити, що ЮБ не розглядав державу і як самоціль. «Остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток. Держава — це лише наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею», — вважав він.