22….. Використання числівників у текстах ділових паперів

Використання числівників можливо в будь-якому стилі, якщо виникає потреба позначити кількість предметів, абстрактне число чи порядок предметів при лічбі. Проте, уживаючи числівники в непрямих відмінках, варто пам’ятати: числівники від п’ятьох до десятьох , числівники другого десятка , а також назви десятків ( від двадцятьох до вісімдесятьох) мають паралельні форми словозміни. У сучасному мовленні домінують вторинні відмінкові форми із закінченням –ох,-ом: п’ятдесяти – п’ятдесятьох.

У ділових паперах слід дотримуватися таких правил уживання числівників:

1. В умові математичної задачі дробові числівники слід читати й писати повністю: три п’ятих, п’ять шостих, сім десятих.

У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2,3,4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писати й говорити половина, третина, чверть – без числівника одна:

¾ податків (неправ.) – 0,75 % податків ( нуль цілих і сімдесят п’ять сотих). Однак при протиставленні або спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одна третина хімічної речовини знаходилась у пробірці – дві треті використали для подальших дослідів.

2. Прості кількісні числівники, що позначають однозначне число без назви іменника чи одиниці виміру, часові межі пишуться словами: (неправ.) Досліди необхідно продовжити ще 2-3 місяці. – (прав.) Досліди необхідно продовжити ще два – три місяці.

3. Словами пишуться однозначні числівники на позначення часових меж та складні й складені числівники на початку речення: (неправ.) 12 днів – (прав.) Дванадцять днів продовжувалося спостереження.

4. Уживання прийменника У(В) можливо лише тоді, коли після нього йдуть слова кількість, розмір, сума, а далі – числівник на позначення цієї кількості, розміру тощо. Наприклад: Призначено субсидію в сумі 27грн 50 коп.

5. В офіційно-діловому стилі перевага надається безприйменниковим конструкціям при прислівниках типу завглибшки, завдовжки, завширшки, заввишки та при орудному відмінку іменників вага, діаметр, місткість; наприклад: Відправлено вантаж вагою 560 т.

6. Порядкові числівники, позначені арабськими цифрами, записують з кінцевим приголосним, голосним або голосним і приголосним відмінкового закінчення через дефіс: 90-х років, 10-го класу,7-й шийний хребець, 21-е століття.

Якщо зазначають низку порядкових числівників, то відмінкові кінцеві літери ставлять після останньої цифри: кожного 1,3,5-го місяця. Не пишуть відмінкових закінчень в порядкових числівниках, позначених римськими цифрами: І ґатунок, ІІ курс, ХХІ ст.

23…. Стилістичні особливості займенника

1.Слід уникати невиправданого використання займенників: (неправ.) Прошу Вас надати мені академічну відпустку... – (прав.) Прошу надати академічну відпустку...

2. Оскільки офіційно-діловий стиль характеризується точністю у викладенні фактів, відсутністю емоційного забарвлення, у текстах документів не вживаються займенники із суфіксами зменшеності (самісінький), складні неозначені займенники (абиякий, казна-хто).

3.У реченні дійова особа, виражена займенником, повинна стояти в Н.в., а не в Ор.в. (тобто бажана активна, а не пасивна конструкція): (неправ.) нами запропоновано – (прав.) ми запропонували.

4. У разі неправильного використання займенників замість іменників або прикметників може виникнути двозначність (а це є не тільки небажаним в тексті документів, але й помилковим): Директор запропонував колегам обговорити свої пропозиції ( чиї пропозиції – директора чи колег?).

5. У ділових листах, повідомленнях тощо займенник МИ не вживається: Нагадуємо..., Попереджаємо..., Пропонуємо...

6. З метою уникнути зайвого паралелізму в діловому мовленні краще вживати ЇХ, ніж присвійний займенник ЇХНІЙ.

24…. Основними синтаксичними нормами є прямий порядок слів, правильна побудова однорідних членів речення, правильність у поєднанні слів у словосполученні зв’язком керування, координація підмета і присудка, нормативне вживання дієприслівникових і дієприкметникових зворотів, побудова складнопідрядних речень із значенням причиновим, наслідковим, допустовим, мети та ін.

Прямий порядок слів у реченні виражається у таких позиціях головних і другорядних членів речення:

• підмет стоїть перед присудком;

• узгоджене означення (прикметник, порядковий числівник, займенник, дієприкметник) стоїть перед означуваним словом. У разі порушення цієї позиції прикметник або дієприкметник із залежними словами відокремлюються: Документ, підписаний керівником установи, набуває чинності;

• неузгоджене означення стоїть після означуваного слова: угода про позики, фактор ризику;

• додаток займає позицію після слова, яке ним керує: оподаткування фірми, взяти до уваги;

• обставини вживаються довільно, проте варто пам’ятати, що в інформаційному плані кінець і початок речення є важливими;

• місце вставних слів і словосполучень залежить від того, що треба виділити; у діловому мовленні перевага віддається позиції вставних слів на початку речення: На жаль, ми вимушені попередити Вас про можливість зміни ставки кредитування.

Інверсія (зворотний порядок слів) повинна бути підпорядкована певній меті, найчастіше – звернути увагу на якесь слово, словосполучення, надати їм ваги.

25…. Узгоджуючи підмет і присудок, треба пам’ятати про правила їх координації:

• якщо підмет виражений іменником, що називає професію, посаду, звання тощо, а далі йде власна назва, то присудок узгоджується з власною назвою: декан Павлова І.Р. зауважила, але декан зауважив;

• якщо до складу підмета входять слова більшість, меншість, ряд, частина, решта, то присудок виступає переважно у формі однини: Більшість студентів свідомо підходить до введення рейтингової системи в навчальний процес;

• якщо підмет виражається словосполученням багато, мало, кілька, декілька + Р.в. іменника, то присудок найчастіше вживається у формі однини: Багато юридичних осіб зацікавилося пропозицією банку;

• якщо підмет виражається словосполученням половина, півтора, півтори + Р.в. іменника, то присудок вживається у формі однини: Половина замовлених товарів поступило в продаж;якщо ж при іменнику , що входить до складу підмета, є означення, то присудок уживається у формі множини: останні півтори години експерименту пройшли у напрузі;

• при підметі, вираженому сполученням кількісного числівника два, три, чотири та іменника в називному відмінку або у родовому відмінку множини, присудок може мати форму як однини, так і множини: два замовники оформили кредит; п’ять осіб виконає це завдання – п’ять осіб виконають це завдання;

• якщо підмет виражається займенником хто , то присудок виступає но у формі однини: той, хто уклав угоду;

• якщо підмет виражений словосполученням Н.в.іменника + О.в. з прийменником З, то присудок, як правило, ставиться у множині: Ректор із проректорами обговорюють ситуацію; якщо дія стосується тільки першого компонента, то присудок виражається формою однини ( другий компонент – додаток): Ректор разом із проректорами обговорює.

26…

27… Вимоги до використання однорідних членів речення:

• важливо враховувати значеннєву співвіднесеність однорідних членів речення: письменники і поети - не можуть бути однорідними, тому що письменники – це поети і прозаїки;

• узагальнювальні слова й однорідні члени речення повинні стояти в одній відмінковій формі;

• ураховувати лексико-граматичну сполучуваність однорідних членів речення з іншими словами: оподаткування і контроль за фірмою (неправильна побудова: оподаткування (чого? – фірми), контроль (за(над) чим? – за фірмою).