УДК 911.3

Ігор ПИЛИПЕНКО

(Херсон) МЕТОДИ ТА ПІДХОДИ ЩОДО ПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ ЗМШ ЧИСЕЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

Постановка проблеми. Населення, безумовно, є найцікавішим об'єктом суспільного дослідження, особливо географічного. Цьому сприяє низка об'єктивних та суб'єктивних факторів. До перших можна віднести динамізм геодемографічних процесів, їх суттєва просторова диференціація, споживчий, виробничий потенціал, релігійні та етнічні відміни тощо. Суб'єктивні чинники підвищеного інтересу до населення збоку географів - це наявність широкої та оперативної демографічної та іншої статистичної інформації, соціальний попит на таку інформацію збоку суспільства. В сучасний період сільське населення стало найбільш мінливою складовою населення, який притаманний динамізм, швидка зміна вартісних пріоритетів. Крім того, доводиться констатувати той факт, що практично у всіх без винятку сільських регіонах України спостерігається значне скорочення чисельності населення та, відповідно, зниження густоти сільського населення у зв'язку із природним скороченням, посиленою міграцією в міста та за рубіж.

Разом з тим зауважимо, що в межах окремого регіону можуть спостерігатися значна просторова диференціація у змінах чисельності сільського населення, що потребує більш детального суспільно-географічного аналізу [5].

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. На сучасному етапі маємо потужний доробок в сфері теорії та методології геодемографічних досліджень в їх регіональному, просторовому аспекті [2]. Аналіз і оцінка внеску в розробку проблем, пов'язаних з дослідженням чисельності населення, дозволяє відзначити, що в наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників основні зусилля були спрямовані на виявлення специфіки геодемографічної ситуації в її статичному стані (аналіз населення та розселення як фіксованих явищ) [3].

Серед сучасних українських науковців проблемами динаміки чисельності населення, розселення населення, національної структури населення займались

B. Джаман, А. Доценко, В. Загородиш, І. Прибиткова, М. Тимчук, М. Фащевський, О. Хомра та інші. Значний вклад в дослідження проблем народонаселення було зроблено російськими вченими-географами

C. Ковальовим, Б. Урланісом, Б. Хоревим, Г Лаппо.

Зазначимо, що з точки зору географії населення, територія Херсонської області вивчена недостатньо. В окремих працях наш регіон зустрічається як частина території дослідження. Найбільш детально територія Херсонської області з погляду геодемографічних процесів розглянута в роботі В. Яворської "Геодемографічні процеси і геодемографічні ситуація в регіоні Українського Причорномор'я"[11]. В той же час, демографічна ситуація змінюється, та з огляду на вище сказане існує необхідність в постійному суспільно-географічному моніторингу за змінами чисельності населення.

Постановка мети та завдань дослідження. Метою роботи є запропонувати систему методів та підходів щодо просторового аналізу змін сільського населення.

Досягнення мети потребувало вирішення наступних наукових завдань:

1. Узагальнення сучасного досвіду щодо просторового аналізу змін чисельності населення.

2. Запропонувати статистичні підходи щодо дослідження змін населення.

3. Показати можливості картографічного та математичного методів в питаннях оцінки змін чисельності сільського населення.

Виклад основного матеріалу. Джерелом статистичної інформації стали матеріали статистичних щорічників по Херсонській області та Україні. Для аналізу обрано зміни чисельності населення за період між першим Всеукраїнським переписом населення та станом на 1 січня 2007 року. Вихідна та оброблена за необхідністю дослідження статистична демографічна інформація наведена автором в таблиці 1.

В графах 2 та 3 таблиці наведені дані щодо чисельності сільського населення адміністративних одиниць (АТО) Херсонської області, в графі 8 -зміна чисельності населення за період дослідження, у відсотках. Як бачимо, найбільше і абсолютне і відносне скорочення чисельності сільського населення спостерігається в Каховському районі, який до речі відрізняється в цілому позитивною демографічною ситуацією (за рахунок сальдо міграцій з 2004 року спостерігається зростання загальної кількості населення). Справа в тому, що для аналізу було обране сільське населення, а у с. Любимівка (5910 осіб) змінено статус на селище міського типу. Взагалі явище зміни статусу вносить суттєві статистичні спотворення і потребує постійної уваги за адміністративним устроєм регіону. Не знаючи вище наведеного факту можна дійти невірного висновку щодо реальної ситуації зі змінами населення.

Таблиця 1 Абсолютні та відносні показники чисельності населення Херсонської області (2001-2007 pp.)

Чисельність населення

Частка населення від загально обласної, у %

ІЯ

Hal січня

2007

% &

грудня 2001

-7,51

Херсонська область

Бериславський Білозерський

-7,81

райони і міськради

12,51

Великолепетиський	9604	10857	2,21	2,31	-0,10	-4,35	-11,54
Великоолександрівеький	18050	20160	4,15	4,29	-0,14	-3,19	-10,47
Верхньорогачицький	6889	7514	1,58	1,60	-0,01	-0,87	-832
Високопільський	9809	11015	2,25	2,34	-0,09	-3,71	-10,95
Генічеський	28208	30516	6,48	6,49	0,00	-0,05	-7,56
Голопристанський	47249	48718	10,86	10,36	0,50	4,86	-3,02
Горностаївський	13831	15069	3,18	3,20	-0,02	-0,76	-8,22
Іванівськш	10870	12792	2,50	2,72	-0,22	-8,12	-15,03
Каланчацький	11236	12679	2,58	2,70	-0,11	-4,18	-11,38
Каховський	31650	40528	7,27	8,62	-1.34	-15,56	-21,91
Нижньосірогозький	12235	13831	2,81	2,94	-0,13	-4,35	-11,54
Нововоронцовський	16122	17998	3,71	3,83	-0,12	-3,15	-10.42
Новотроїцький	23437	26483	5,39	5,63	-0,24	-4,31	-11,50
Скадовський	26465	27224	6,08	5,79	0,30	5,11	-2,79
Цюрупинський	36058	36222	8,29	7,70	0,59	7,63	-0,45
Чаїшннсьюш	24021	26279	5,52	5,59	-0,07	-1,17	-8,59
Нова Каховка (міськрада)	6163	6327	1,42	1,35	0,07	5,32	-2,59
Херсон (міськрада)	11503	10694	2,64	2,27	0,37	16,30	7,56

Яке питання постає перед дослідником при дослідженні статистичних данних. Безумовно, це потреба в класифікації або, принаймні, у групуванні за певними ознаками.

Найпростіший спосіб групування об'єктів за рівнем змін населення є наступний. За точку відліку обираємо середньо обласний показник (-7,51%) та класифікуємо АТО області за якісним критерієм „більше - менше", маючи за мету отримати дві групи одиниць.

Для більш детального аналізу результатів зміни населення можна застосувати такі підходи. По-перше, дослідник, як правило, на основі попереднього досвіду, або виходячи з завдань дослідження, передбачає певну кількість груп. В такому випадку величину рівних інтервалів визначаємо за наступною формулою:

Xmax-Xmin

де h - величина рівного інтервалу, Атпах - найбільше значення варіаційного ряду, Аішп - найменше значення варіаційного ряду. По-друге, якщо кількість груп заздалегідь невідома, то використовують доволі популярну формулу Стерджеса (1926), яка виглядає наступним чином [9]:

X max- X min ~ l + 3.322Zg/V~^;(2)

де N- число одиниць статистичної сукупності.

В нашому випадку таких інтервалів виходить 5, з величиною інтервалу близько 6,0 [6, 8]. Відповідно пропонуємо наступні якісні градації (як приклад):

1. Надзвичайно сильне скорочення - Каховський район (причина адміністративна, але заради „чистоти досліду" залишаємо);

2. Сильне скорочення - Іванівський, Великолепетиський, Нижньосірогозький, Ново троїцький, Каланчацький, Високопільський, Великоолексавдрівський, Нововоронцовський райони.

3. Суттєве скорочення - Чаплинський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Бериславський та Генічеський райони.

4. Із незначним скороченням - Голопристанський, Скадовський райони, міськрада Нової Каховки, Білозерський та Цюрупинський райони.

5. Зі зростанням населення - міськрада Херсона.

Таким чином, використовуючи такі доволі прості прийоми обробки стандартної статистичної інформації можна провести зонування території області за обсягами змін чисельності сільського населення.

В сучасних суспільно-географічних дослідженнях все частіше зустрічається використання центрографічних методів [1, 10]. Петрографічний метод дає змогу визначати та картографувати широкий спектр змістовних центрів, починаючи від центру території і закінчуючи центрами окремих суспільних явищ. ГрицевичВ.С. (2003 р.) наголошує, що поняття "центр" заслуговує окремої уваги. Центр території є її певним атрибутом. Центр - це точка, яка перебуває у певному відношенні до території. Уточнимо, в чому полягає це відношення, однак потрібно відразу зауважити, що мова йде про центр усієї території, а не її якихось окремих елементів (наприклад габаритних точок). Центральність певного місця відносно території означає певну рівноцінність положення відносно інших місць і його оптимальність. Ця рівноцінність свідчить про властивість інваріантності. У свою чергу інваріантність є ознакою симетрії. Отже, центр території - це такий пункт, відносно якого територія має симетричні властивості [1].

Разом з тим зауважимо, що сам по собі факт знаходження центру (території чи явища) річ, звісно, цікава, а ось виявлення динаміки центру за певний період дозволяє надати процесові певних просторових ознак.

Важливою характеристикою населення є географічні координати його центру. Ця характеристика дозволяє (в часовій динаміці) показати зміни центру тяжіння і концентрації населення в межах регіону.

Центр населеності Херсонської області визначався за формулою [10]:

^Хо= ^- ^Fo = " — ;(3)де

Yj^PiXi _ Y.^PiYi

Х₀ та Y₀ - шукані географічні координати широти та довготи центрів населеності;

Хі та Yi - географічні умовні координати широти та довготи /-го "вихідного району" або "особливої точки";

Р₁ - чисельність населення г'-го "вихідного району" або "особливої точки".

Під "вихідним районом" або "особливою точкою" розуміємо адміністративні райони зі своїми центрами, а під особливими точками форми розселення (перш за все міста) в яких спостерігається значна густота населення. Умовно приймається що в межах "вихідного району" або "особливої точки"

густота населення рівномірна (в нашому випадку визначаємо географічні координати центрів адміністративно-територіальних одиниць).

Проведений аналіз тяжіння населення Херсонської області виявив такі загальні риси зміни центру населеності (таблиця 2).

Таблиця 2

Центр населеності Херсонської області та його зміни (1979-2007 pp.)

роки	Довгота (у частках градуса)	Широта у частках градуса)
	Все населення
1979	33,2534	46,6609
1989	33,2303	46,6547
2001	33,2275	46,6497
2007	33,2135	46,6464
	Сільське населення
1979	33,4601	46,6713
1989	33,4381	46,6619
2001	33,4192	46,6526
2007	33,3911	46,6463

Загальною рисою зміни центрів населеності (рисі) є стрімке зрушення на південний захід, майже не змінним вектором. При цьому темпи зміни центру сільського населення відрізняються більшою швидкістю (на рисунку центри сільського населення зображені "хатинкою", а в загалом населення області -"хрестик") та все більше зближуються із центрами всього населення.

Спробуємо запропонувати наступну географічну інтерпретацію виявлених явищ:

1. Виходячи с тези "населення голосує "ногами", вважаємо, що тяжіння населення області на південний захід відображає реальні переваги заходу та півдня області в якості життя. Це пов'язано перш за все із наявністю в цей частині області адміністративного центру області та міських агломерацій.

2. Тренд населення в цілому не пов'язаний із сучасними трансформаційними процесами на селі. Вони лише прискорили процеси зменшення демографічної ролі периферії півночі та сходу області. Попередні дослідження, проведені на кафедрі соціально-економічної географії Херсонського державного університету [3], показують, що вище згадана тенденція спостерігалась ще з часів перепису 1959 року.

3. Стосовно тяжіння сільського населення до міського, то ми вважаємо, розвиток сільської місцевості (принаймні в Херсонській області) все більше залежить від соціально-економічних процесів, осередками яких є міста. Попередній період колонізації (господарського освоєння), коли поширювалась мережа сільських населених пунктів скінчився, і зараз, під домінуючим впливом суспільних чинників йде пристосування сільської місцевості до реалій сьогодення [7].

Вважаємо, що запропонований центрографічний метод є доволі ефективним щодо аналізу змін населення та дозволяє робити суттєві висновки. Безумовно, можливості його високі, методика, в цілому, апробована та доступна, і головна вимога до географів полягає в кваліфікованій, високо якісній інтерпретації виявлених просторових тенденцій.

Рисі Зміни центрів населення Херсонської області (1979-2007 pp.)

Наведений вище приклад підкреслює високу інформативність картографічного матеріалу. Для просторового аналізу змін чисельності населення побудовані картосхеми, які відмінно демонструють територіальні закономірності процесу що досліджується.

На рис. 2 "Скорочення чисельності сільського населення за 2001-2007 pp., у %" наочно проявляється теза про роль головного міста обласної системи розселення та міських агломерацій. Ізолінії практично ідеальними кільцями розходяться від Херсонсько-Цюрупинської агломерації. Суттєве спотворення спостерігається лише в Каховському районі (про причини такого явище сказано вище). Закономірність - зі збільшення відстані від обласного центру темпи скорочення чисельності населення зростають, в безпосередньо приміський зоні (тільки м. Херсона) чисельність сільського населення збільшується.

Рис. 2 Скорочення чисельності сільського населення за 2001-2007 pp., у %

Для характеристики розміщення населення в межах області використовують індекс концентрації населення регіону (ІКН) [3]:

У ЇХ/ -7/1

2 ^;(4)ДЄ

Ік - індекс концентрації населення,

Хі - частка АТО в загальній площі території обласного району (%);

Yi - частка населення АТО в усьому населенні обласного регіону (в %).

ПСН може коливатися від 0 до 100%, від абсолютно рівномірного, коли на 1% площі мешкає 1% населення, до абсолютно нерівномірного. Так, наприклад, для України на 1992 рік він склав 16,3%, що говорить про відносно рівномірне розміщення населення. При коефіцієнті до 20% - розміщення населення рівномірне, від 20 до 40% - розміщення населення нерівномірне, 40% і більше -розміщення населення різко нерівномірне.

Для сільського населення Херсонської області спостерігається зростання коефіцієнту концентрації населення з 16,18% до 16,83%о за період з першого Всеукраїнського перепису населення до 1 січня 2007 року.

Для оцінки зміни демографічного значення регіонів області побудована картосхема "Відносний показник зміни чисельності населення". Цей показник демонструє тенденцію частки сільського населення АТО в населенні області, у відсотках (власно показано зміни частки населення АТО у відсотках до попереднього часового зрізу).

Рис. З Відносний показник зміни чисельності населення

На картосхемі підкреслюється концентричність змін, в той же час, нульова відмітка ділить область на дві нерівні за площею частини. Фактично, картосхема за допомогою ізоліній дозволяє нам визначити регіони, демографічне значення яких зростає, та такі, значення яких знижується. Рис. З підтверджує та робить більш наочною тенденцію до зростання значення південно-західних адміністративних одиниць Херсонської області та зменшення східних та північних.

Висновки.

1. В сучасній географічній літературі існує суттєвий доробок щодо просторового аналізу змін населення. В той же час більшість з нас використовує один, два методи та підходи щодо вирішення цього наукового завдання.

2. На нашу думку, найбільш дієвим є комплексне застосування системи картографічних, статистичних та математичних методів, які в сукупності дозволяють з більшою повнотою та ймовірністю виявити територіальні особливості змін чисельності сільського населення та встановити закономірності досліджуваних процесів.

3. При аналізі змін чисельності сільського населення (та як антипода -міського) необхідно постійно враховувати зміни в адміністративному устрої, оскільки вони вносять значні спотворення в статистичний аналіз, що яскраво проявляється при створені картографічної продукції.

I

_Л

4. Запропоновані в статті найпростіші методи та підходи можуть бути з великим успіхом використані при просторовому аналізі інших суспільно-географічних процесів та явищ.

Список літератури

1. Грицевич В. Центрографія України: історія і перспективи // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. -Випуск 2 (8).-СІ 15-119

2. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демогеографічні аспекти. - Чернівці: Рута, 2003. -392 с.

3. Лабабщі Р. Вплив природи і виробництва на розселення сільського населення ( на прикладі Південного економіко-географічного району) // Економическая география Межведомственньш научньш сборник. Вьш. 42. - Киев: Изд-во при Киевском государственном университете, 1990. - С. 65-68.

4. Пилипенко І.О., Мальчикова Д.С. Зміни деяких показників розселення населення в межах Херсонської області // Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Харків: РВВ Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2006. -С.319-322

5. Статистичний щорічник України за 2005 рік. - К: Вид-во «Консультант», 2006. - 570 с.

6. Топчиев АГ. Пространственная организация географических комплексов и систем. - К.; Одеса Вьіща школа. Головное изд-во, 1988 -С.147

7. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001.-560 с.

8. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібник. - Одеса: Астропринт, 2005. - 632 с.

9. Шаблій О. І. Математичні методи в економічній географії. - Львів: Вища школа, 1984. -135 с.

10. Шишацький В.Б. Центр населеності України: аналіз ретроспективи та перспективи // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. - К.: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2002. - Вип. 53. - С. 67-71

П.Яворська В.В. ґеодемографічні процеси і геодемографічні ситуація в регіоні Українського Причорноморя: Автореф. дис.... канд. геогр. наук. - Одеса, 2003. - 20 с.

Igor PILIPENKO METHODS AND APPROACHES OF THE TERRITORIAL ANALYSIS OF THE CHANGE TO NUMBER OF THE RURAL POPULATION Summary

The article are considered modem approaches and methods of the estimation of the change to number of the rural population. The offered variants their complex use.

УДК911.3

I.O. Пилипенко

кандидат географічних наук, доцент Д.С. Мальчикова кандидат географічних наук, доцент Херсонський державний університет

ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВИЛА ЗІПФА-МЕДВЕДКОВА ДЛЯ МІСТ ДОНЕЦЬКОЇ

Області

Проведено дослідження міст Донецької області за правилом „ранг - розмір". Встановлено сталість головних показників залежності чисельності міст з їх рангом в системі розселення. Виявлені відхилення теоретичної чисельності міст від реальної. Запропоновано підходи щодо використання даної методики при аналізі соціально-економічного стану міст.

Ключові слова: міста, система розселення, ранг, чисельність населення, теоретичний розподіл.

Розвиток суспільної географії та підготовка сучасного фахівця в цієї галузі вимагає підвищення ролі практичних навичок та поглиблення конструктивних (прикладних) пошуків, які б задовольняли потреби суспільства. Серед низки актуальних питань на перше місце за значенням для суспільства виступає прогнозування [3]. Важливим питанням розвитку господарства регіону є прогноз чисельності населення, особливо це стосується міських поселень. Міста є центральними ринковими центрами які суттєво впливають на розвиток економіки, оскільки є головними осередками суспільного життя у всіх його проявах.

Питання дострокового прогнозу та моделювання складних суспільних систем завжди було в колі уваги географів. З часів зміни описової парадигми питання пошуку прикладних аспектів діяльності стало головною методологічною проблемою, поряд з проблемою ідентифікації об'єктно-предметною сутністю науки. Для прогнозування чисельності населення міст пропонується модель, яку вперше використав американський соціолог Зіпф (Ціпф). Саме під цією назвою ("правило Ціпфа") вона відома в географічній літературі України та колишнього СРСР. Згідно його гіпотези, для певних систем міст (міст країни чи регіону) існує специфічна залежність між чисельністю населення міста та його номером за ступеням зменшення чисельності мешканців в містах у виді рівняння [1]:

н_гн,*ґ; (і)

де Hj - людність j- го міста,

Ні -людність 1-го за чисельністю мешканців міста;

j" - коефіцієнт контрастності, притаманний для певної системи міст.

На практиці таке співпадіння зустрічається нечасто. Як правило, на існування закономірності Зіпфа впливають ряд факторів, які суттєво спотворюють її. Однак така закономірність реальна. її об'єктивне існування підтверджено чисельними роботами радянського (а потім американського) вченого - Ю.В. Медведкова, який виконав відповідні дослідження по системам міст 85 країн світу, які були взяти методом випадкової вибірки, при обсязі вибірки -14%.

Модель Зіпфа о закономірностях в розмірностях міст можна представити графічно в прямокутній системі координат, в якій на осі X відкладаються порядкові номера міст (j), а на осі Y - їх показники людності (Hj).

Нами для аналізу обрано міста Донецької області. Причин обрання є декілька (у тому числі глибоко суб'єктивних):

1. Донецька міська система розселення є найбільшою в країні і тому, беззаперечно, вище згадане правило повинно „працювати" найкраще.

2. Подібні операції нами вже виконанні для міст Херсонської та Запорізької областей [2].

3. Донецька область є рідною для одного з авторів статті.

Базові та оброблені статистичні дані щодо міст Донецької області наведені в таблицях 1 та 2. В якості джерела інформації використано „Статистичний щорічник Донецької області за 2004 рік". Об'єктом дослідження стали міста обласного підпорядкування області. Слід відзначити, що авторами свідомо обрано не всі міста, а тільки наведені вище. По-перше, саме міста обласного підпорядкування (як правило) найбільше відповідають географічному розумінню міста. По-друге, в цих містах Донецької області станом на 1 січня 2005 року сконцентровано 84,61% населення області та 94,09% міського населення області. Тому ми вважаємо, що статистична інформація цілком відповідає завданням нашого дослідження.

Таблиця 1 Чисельність населення міст обласного підпорядкування Донецької області

(на 1.01.1991 р.)

Місто	На 1.01.1991
	Чисельність населення, тис. осіб	Чисельність населення (логарифм)	Теоретична чисельність населення (логарифм)	Різниця між реальним та теоретичним значенням	РЬниця між реальним та теоретичним значенням (у %)
Донецьк	1140,9	3,06	2,67	0,38	12,55
Маріуполь	544	2,74	2,62	0,12	4,21
Макіївка	470,5	2,67	2,57	0,11	3,94
Горлівка	361,8	2,56	2,51	0,04	1,73
Краматорськ	237,8	2,38	2,46	-0,08	-3,57
Єнакієве	189,3	2,28	2,41	-0,13	-5,75
Слов'янськ	159,3	2,20	2,35	-0,15	-6,93
Харцизьк	128,7	2,11	2,30	-0,19	-9,11
Артемівськ	125,6	2,10	2,25	-0,15	-7,13
Торез	112,2	2,05	2,20	-0,15	-7,10
Костянтинів ка	107,8	2,03	2,14	-0,11	-5,41
Дзержинськ	96,8	1,99	2,09	-0,10	-5,21
Сніжне	96,4	1,98	2,04	-0,05	-2,63
Красноармійськ	91,7	1,96	1,98	-0,02	-1,06
Шахтарськ	87,8	1,94	1,93	0,01	0.69
Дружківка	85,2	1,93	1,88	0,05	2.77
Добропілля	82,4	1,92	1,82	0,09	4,80
Селидове	73,1	1,86	1,77	0,09	5,00
Димитров	65,5	1,82	1,72	ОДО	5,43
Дебальцеве	57,8	1,76	1,66	0,10	5,52
Авдіївка	40	1,60	1,61	-0,01	-0,59
Ясинувата	39,8	1,60	1,56	0,04	2,59
Кіровське	33,5	1,53	1,51	0,02	1.29
Красний Лиман	33	1,52	1,45	0,07	4,37
Докучаєвськ	27,2	1,43	1,40	0,04	2,47
Вуг ледар	19,8	1,30	1,35	-0,05	-3,80
Новогродівка	19,4	1,29	1,29	-0,01	-0,40
Жданівка	15,7	1,20	1,24	-0,04	-3,67

складена авторами за даними Донецького обласного управління статистики

Для коректного графічного зображення об'єктів з різною чисельністю населення (амплітуда складає 2 порядки) використовується логарифмічне значення, що дозволяє збільшити показник апроксимації (R²).

Залежності між рангами та чисельністю населення міст наведені на рисунках 1 та 2.

Таблиця 2 Чисельність населення міст обласного підпорядкування Донецької області (на 1.01.2005 р.)

Місто	На 1.01.2005
	Чисельність населення, тис. осіб	Чисельність населення (логарифм)	Теоретична чисельність населення (логарифм)	Різниця між реальним та теоретичним значенням	Різниця між реальним та теоретичним значенням, (у%)	Зміна рангів
Донецьк	1016,7	3,01	2,61	0,40	13,36	0
Маріуполь	504,6	2,70	2,55	0,15	5,57	0
Макіївка	417,2	2,62	2,50	0,12	4,62	0
Горлівка	300,7	2,48	2,45	0,03	1,29	0
Краматорськ	209,2	2,32	2,39	-0,07	-3,13	0
Єнакієве	150,6	2,18	2,34	-0.16	-7.45	0
Слов'янськ	143,3	2,16	2,29	-0.13	-6,06	0
Харцизьк	109,9	2,04	2,23	-0,19	-9,45	0
Артемівськ	109,5	2,04	2,18	-0,14	-6,93	0
Торез	89,4	1,95	2,13	-0,18	-9,03	0
Костянтинівка	88,8	1,95	2,07	-0,12	-6,47	0
Дзержинськ	81,8	1,91	2,02	-0,11	-5,68	0
Красноармійськ	80,7	1,91	1,97	-0,06	-3,22	1
Сніжне	77,4	1,89	1,92	-0,03	-1,40	-1
Дружківка	73,4	1,87	1,86	0,01	0,19	1
Добропілля	68,5	1,84	1,81	0,03	1,45	1
Шахгарськ	67,1	1,83	1,76	0,07	3,88	-2
Селидове	58,2	1,76	1,70	0,06	3,52	0
Димитров	53,9	1,73	1,65	0,08	4,73	0
Дебальцеве	50	1,70	1,60	ОДО	6,03	0
Ясинувата	36,9	1,57	1.54	0,023	1,50	1
Авдіївка	36,4	1,56	1,49	0,07	4,53	-1
Кіровське	29,7	1,47	1,44	0,03	2,41	0
Красний Лиман	27,3	1,44	1,38	0,06	3,62	0
Докучаєвськ	24,7	1,39	1,33	0,06	4,42	0
Новогродівка	16,6	1,22	1,28	-0,06	-4,74	1
Вугледар	16,3	1,21	1,22	-0,01	-1,05	-1
Жданівка	14,1	1,15	1,17	-0,02	-1,96	0

* складена авторами за даними Донецького обласного управління статистики

Аналіз рисунків та характеристики отриманих залежностей та показників апроксимації дозволяють зробити наступні висновки

1. Сталість кута нахилу (а = -0,0531) свідчить про синхронне скорочення чисельності населення всіма містами Донецької системи розселення. Скоріш за все, відхилення від середньо обласних темпів в окремих містах компенсувалося протилежним вектором інших міст.

у =-0,0531х +2,7266 | з _ . ,...-■■—

0,9314

зо

2. Високі коефіцієнти апроксимації (коефіцієнти кореляції дорівнюють -0,96 та -0,97 для 1991 та 2005 pp. відповідно) свідчать про надійність правила для міст Донецької області.

3. Розміри (чисельність населення) найбільшого міста перевищують теоретичний розподіл системи, в часі (1991-2005 pp.) різниця збільшується. До речі, саме така ситуація спостерігається в Херсонській та Запорізькій областях.

Ранг міста

у = -0,0531х + 2,6586

R² = 0,9258

Р исі Залежність між рангом та чисельністю населення міста (Донецька область, 1990 рік)

X Ш	3,5
ш я	3
є *
«d	*,ь
	2
є!	1,5
т*
X s
-0 Q.
S 2	0,Ь
о о	0
s ц
7 *-

25

ЗО

10 15 20

Ранг міста

Рис.2 Залежність між рангом та чисельністю населення міста (Донецька область, 2005 рік)

Як бачимо, теоретичні, розрахункові чисельності міст значною мірою відрізняються від фактичної, оскільки їх чисельність залежить від соціально-економічних факторів, а розвиток містоформуючих підприємств носив в радянські часи директивний характер.

Спробуємо в якості дискусії запропонувати наступну характеристику містам в залежності до відношення фактичної людності до теоретичної.

Міста, для яких залишки регресії мають позитивні показники (тобто вони переростають систему) мають більш сприятливі показники соціально-економічного розвитку, вдало використовують свої відносні та абсолютні переваги, керівництво проводить ефективний менеджмент, в містах розміщені „вдалі", експортно-зорієнтовані підприємства. Наголошуємо, що це тільки припущення, яке потребує, подальшого дослідження на рівні окремих міськрад.

Вважаємо, що наступними кроками мають бути:

1. Провести типологію міст області за рівнем відхилення від теоретичного розподілу. Пропонуємо використати таку процедуру: встановити кількість груп, використовуючи формулу Стерджеса (1926):

X max- X min l+3322L_gN '^к ' де h - величина рівного інтервалу, Хтах - найбільше значення варіаційного ряду, Хтіп - найменше значення варіаційного ряду, N - число одиниць статистичної сукупності.

В нашому випадку таких груп буде 4. Необхідно встановити, які соціально-економічні показники їх поєднують, що в них спільного, які фактори, або їх сукупність „розкидали" міста по цим групам.

2. Окремої уваги заслуговують міста, які змінили свій ранговий „статус", та серед них -такі, що мають падіння рангу. Чому Шахтарськ перемістився аж на 2 позиції в низ, а Сніжне, Авдіївка та Вугледар на одну? На ці питання слід знайти відповідь.

3. Проаналізувати рівні відхилення від теоретичної залежності в динаміці та встановити причини.

Взагалі, дана методика, при всій своїй „теоретичності", може стати певним видом діагностики соціально-економічного розвитку міст не як таких, самих по собі, а таких, що розвиваються в системі міських поселень, із сталою сукупністю соціальних, економічних та іншого роду зв'язків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Голиков А.П. Зкономико-математическое моделирование мирохозяйственньїх процессов. Учебное пособие - Харьков: ХНУ, 2003. - С. 64-67

2. Пилипенко І.О., Мальчикова Д.С, Пилипенко В.Д. Правило Зіпфа-Медведкова на прикладі міст Запорізької та Херсонської областей // Розвиток географічної думки на Півдні України: проблеми і пошуки. Мелітополь: „Видавництво Мелітополь",. -СІ 12-116

3. Топчієв О.Г. Парадигма сталого розвитку в географії: географічні засади сталого розвитку // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. 36. наук, праць. В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2004.-Т. 1.С 51-61.

Пилипенко И.О. Мальчикова Д.С.

ПРИМЕНЕНИЕ ПРАВИЛА ЗИПФА-МЕДВЕДКОВА ДЛЯ ГОРОДОВ ДОНЕЦКОЙ ОБЛАСТИ

Проведено иселедования городов Донецкой области по правилу „ранг - размер". Установлено постоянство главньїх показателеи зависимости численности городов с их рангом в системе расселения. Внявленньїе отклонения теоретической численности городов от реальной. Предложеньї подходьі относительно использования данной методики при анализе социально-зкономического состояния городов.

Ключевьіе слова: города, система расселения, ранг, численность населення, теоретическое распределение.

Pilipenko I.O. Mal'chikova D.S.

USING THE RULE OF ZIPF-MEDVEDKOV FOR CITY OF DONECKS REGION

The Organized study city Donecks region on rule "rank - a size". The installed constancy main factors to dependencies to number city with their rank in system of the settling. The revealled deflections to theoretical number city from real. The offered approaches for use given methodses at analysis social-economic condition city.

The keywords: city, system of the settling, rank, the number of the population, theoretical distribution.

УДК911.3 ПшіипенкоІ.О.

СУСПІЛЬНО ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОЦЕС КОНЦЕНТРУВАННЯ ТА ЙОГО ПАРАМЕТРИ ЯК ЗАСІБ ДЕЛІМІТАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ ЗА ОЗНАКАМИ «ЦЕНТР -