Динаміка (1979 - 2008 pp.)

Прикордонні макрорегіони	Коефіцієнти локалізації населення				Зміни, 2008 рік до 1989
	1979 р.	1989 р.	2001 р.	2008 р.
Західний	1,01	1,04	1,09	1,11	0,07
Південний	0,76	0,79	0,80	0,81	0,02
Східний	1,21	1,18	1,14	1,12	-0,06

Висока концентрація населення на східному кордоні УРСР, пов'язана із економічними передумовами, в періоди соціально-економічної кризи обернулася сильним падінням чисельності населення, поступовим скороченням демографічного значення. Якщо станом на 1979 рік в Східний прикордонний макрорегіон (23,25% площі країни) концентрував 28,07% населення, станом на 1 січня 2008 року - 26,51 %.

В межах Західного макрорегіону (16,04% площі країни) частка загальноукраїнського населення збільшилася з 16,04% до 17,44% (за аналогічний період).

Такі різновекторні демографічні рухи свідчать про «поворот» обличчя України зі Сходу на Захід. Зрозуміло, що не тільки зміна геополітичних пріоритетів країни є головною причиною перебудови демографічного простору, але вона (зміна) підсилює соціально-економічні тенденції траєкторій розвитку.

Рис. 1. Поляризація демографічного простору України (1989 - 2008 р.)

Висновки. В процесі виконання поставлених в роботі завдань прийшли до наступних висновків:

1. Поляризація геопростору є безумовним атрибутом геопросторового розвитку будь-якої країни. Традиційним є виділення Центру (на загальнодержавному рівні це, як правило столичний регіон) та Периферії (куди потрапляють, як правило прикордонні території). Але зважаючи на позиціонування України в європейському просторі та її унікальне фізико-географічне положення такі периферійні прикордонні регіони стають своєрідними фокусами (центрами) інтенсивних трансграничних суспільних процесів і, відповідно, формують фасадні зони по відношенню до країн-сусідів.

2. Після здобуття незалежності Україна опинилась в унікальному геополітичному просторі, вигідність положення в якому визначається її розташуванням у місці перетину трьох великих геополітичних масивів — Євроатлантичного, Євроазійського та Ісламського, які є визначальними для долі України.

3. Геополітична поляризація України за векторами впливу дозволяє виділити на нашу думку такі прикордонні макрорегіони України, які мають виражені геополітичні та геоекономічні пріоритети транскордонного співробітництва :

1. Західний прикордонний макрорегіон (виділяється за []) у складі Волинської, Рівненської, Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької області.

2. Південний (Причорноморський) макрорегіон у складі Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим;

3. Східний макрорегіон України у складі Донецької, Луганської, Харківської, Сумської, Чернігівської областей.

4. В якості індикаторів поляризації демографічного простору України в процесі змін її геополітичного положення обрано відносні зміни демографічного значення регіонів або динаміку коефіцієнтів локалізації населення (КЛН) за період 1989-2008 роки.

5. Загальною тенденцією поляризації демографічного простору є зростання демографічного значення Західного регіону за рахунок надзвичайно швидкого скорочення чисельності населення інших регіонів України, і перш за все, Східного регіону. Південний прикордонний макрорегіон практично не змінює своєї ролі, що слід віднести до негативних рис поляризації, оскільки саме зростання приморських регіонів свідчило б про глибоку інтеграцію України в світовий економічний простір.