36,Порядок переоцінки основних засобів та відображення їх результатів в обліку.

Переоцінка ОЗ – це бухгалтерська процедура (добровільна), за якої залишкову вартість об’єкта ОЗ узгоджують з його справедливою вартістю. Механізм та порядок обліку переоцінки ОЗ викладено в П(С)БО 7 «Основні засоби». Визначення справедливої вартості є в п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств». Це сума, за якою може здійснюватися обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті між обізнаними та незалежними сторонами.

Відповідно до П(С)БО 7 підприємство здійснює переоцінку ОЗ, якщо його залишкова вартість значно (більше як на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату складання Балансу, або змінюються права власника. Переоцінка здійснюється всієї групи, до якої належить цей об’єт. Не переоцінюються МНМА і бібліотечні фонди, якщо їх амортизують за методом нарахування амортизації 50% у першому місяці використання, а 50% у місяці списання або 100% у першому місяці використання.

Переоцінка ОЗ включає:

• дооцінку (уцінку) первісної вартості ОЗ,

• дооцінку (уцінку) його зносу.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу ОЗ визначається множенням відповідно первісної вартості ( ) і суми зносу (З) основних засобів на індекс переоцінки (І):

,

Переоцінена сума зносу (ПЗ):

,

Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості (СВ) на залишкову (ЗВ):

,

Переоцінена залишкова вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості. Ще її можна розрахувати як різницю між переоціненою первісною вартістю (ППВ) та зносом (З):

Коли переоцінку проводять вперше, суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ включають до складу додаткового капіталу, а суму уцінки – до витрат. Облік операцій з переоцінки наведено в табл.:

Облік операцій	Облік операцій
Перша дооцінка: Д 10 К 423 – на суму дооцінки первісної вартості об’єкта ОЗ Д 423К 13 – на суму дооцінки зносу	Перша уцінка: Д 975 К 10 – на суму уцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ Д 13 К 10 – на суму уцінки зносу
Повторна переоцінка
Уцінка після першої дооцінки, яка не перевищує першу дооцінку Д 423 К 10 – на суму уцінки первісної вартості об’єкта ОЗ Д 10 К 423 – на суму уцінки зносу	Дооцінка після першої уцінки, яка не перевищує першу уцінку Д 10 К 746 – на суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ Д 10 К 131 на суму дооцінки зносу
Уцінка після першої дооцінки, яка перевищує першу дооцінку Д 423 К 10 – на суму попередньої дооцінки залишкової вартості ОЗ Д 975 К 10 – на суму уцінки залишкової вартості ОЗ, що перевищує суму попередньої дооцінки Д 13 К 10 – на суму уцінки зносу	Дооцінка після першої уцінки, яка перевищує першу уцінку Д 10 К 746 – на суму попередньої дооцінки залишкової вартості ОЗ Д 10 К 423 – на суму дооцінки залишкової вартості ОЗ, що перевищує суму попередньої уцінки Д 10 К 13 – на суму дооцінки зносу

Переоцінку ОЗ, які раніше вже переоцінювали проводять із такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялась від справедливої. Для відображення результатів наступної переоцінки враховують результати попередніх переоцінок.

При переоцінці незавершених капітальних інвестицій складають аналогічні проводки (крім визначення і відображення показників зносу)

Суму зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу ОЗ у результаті переоцінки відображають у Примітках до річної фінансової звітності.

37,Поняття інших необоротних матеріальних активів та їх класифікація

38,Облік руху малоцінних необоротних активів

39,Методи амортизації, які використовуються для ІНМА.

40,Поняття нематеріальних активів, їх класифікація та облік

Нематеріальний актив (НА) – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання впродовж періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Класифікація НА для цілей бухгалтерського обліку:

Права користування природними ресурсами (рах.121):

-надрами та іншими ресурсами,

-геологічною та іншою інформацією про природне середовище,

-інші аналогічні права.

Права користування майном (рах.122):

-земельною ділянкою,

-будівлею,

-право на оренду приміщень,

-інші аналогічні права.

Права на знаки для товарів і послуг (рах.123):

-товарні знаки,

-торгові марки,

фірмові назви.

Права на об’єкти промислової власності (рах.124):

-на винаходи,

-на корисні моделі,

-на промислові зразки,

-на сорт рослин,

-на породи тварин,

-на ноу-хау,

-на захист від недобросовісної конкуренції,

-інші аналогічні права.

Авторські та суміжні з ними права (рах.125):

-на літературні і музичні твори,

-на програми для ЕОМ,

-на бази даних,

-інші аналогічні права.

Інші нематеріальні активи (рах.127):

-на впровадження діяльності,

- на використання економічних привілеїв,

-інші аналогічні права.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

Облік надходження, амортизації та вибуття нематеріальних активів ведеться таким же чином, як і облік ОЗ, використовуючи відповідні рахунки: 12 «Нематеріальні активи», 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів. За дебетом рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, за кредитом – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, сума уцінки нематеріальних активів. Рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

Аналітичний облік НА ведеться за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожен з яких відкривається Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № HA-2). Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Придбаний нематеріальний актив відображається в балансі, якщо:

1снує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням,

2 його вартість може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) НА зараховуються на Баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного НА складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству та ін. витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний до призначення. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості НА.

Підприємство може самостійно виготовляти нематеріальні активи або отримати їх в результаті розробки. Відповідно до п. 4 П(С)БО 8, розробка – це застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку серійного виробництва чи використання.

НА, створений підприємством включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням НА та доведенням до стану, в якому він придатний до призначення (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій).

Нематеріальний актив, одержаний в результаті розробки, слід відображати на Балансі за умови, якщо підприємство має:

1. намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

2. можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання нематеріального активу;

3. інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробкою нематеріальних активів.

Не визнаються активом, а включаються до складу витрат звітного періоду, в якому вони здійснені:

1. витрати на дослідження,

2. витрати на підготовку та перепідготовку кадрів,

3. витрати на рекламу та просування продукції на ринку,

4. витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини,

5. витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Первісна вартість НА збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищення їх можливостей на термін використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід.

Витрати, що здійснюються для підтримки об’єкта в придатному для використання стані включаються до складу витрат звітного періоду.