3.1. Вплив геологічної діяльності на утворення потенціального селевого масиву

Уламкова порода заповнює уполовину кута нахилу, який перевищує першого критичного. При обведені ПСМ (потенціального селевого масиву), в його товщині виникає потік грунтових вод. Виявлення зрушеннь селевого процесу є дуже багато-видні. Місцеві природні умови – тип рельєфу, характер грунту, склад і властивості гірських порід, гідрографія – придають йому багато спеціальних образів.

В глибоких жолобинах, які є заповнені продуктами руйнувань які поступають з оточуючих скальних і на-пів скельних стін чи масивів, під час сильних злив, першого подвижника ПСМ звичайно трапляється тут, в їхній верхній частині, потужність уламкової породи є нижним самої жолобини, а його нахил досить значний.

Загальна картина селевого потоку в кінці липня 2008 році, яку спостерігав в одному із гірських потоків, що впадав в русло гірської річки Говерли, була такою. Над Чорногірським масивом тривалий час проходили зливні дощі, що супроводжували гуркоти грому та пориви вітру. Майже дві доби без зупинку страшенно лив дощ. Раптом, в суботу, під самий вечір, почувся незвичний шум, який переривався страшним гуркотом. Не дивлячись на зливу, я вийшов на горбик, з якого було чудово видно гірську жолобину, по дну якого протікав гірський потік. Те що я побачив, навіть зараз важко описати словами. Вниз, по дну гірської жолобини рухався селевий потік, який складався із грязі, уламків гірських порід, уламків деревних порід, яке все це змішалося і рухалося, наче чорно-коричнева маса. Сама селева маса рухалася повільно, і між вузькими стінами жолобини, вона навіть на кілька секунд зупинялася. Але вода, яка текла позаду цієї маси, вона швидко заповнювала жолобину, тим самим, силою прориваючи із вузьких стін жолобини цю чорно-коричневу масу, яка далі продовжувала рухатися вниз. Я довго не думаючи, почав спускатися вниз по вершині гірського хребта, звідки було чудово видно ввесь гірський потік. Але пройшовши біля 100-150 метрів, я зупинився і глянув на дуже стрімкий схил самої жолобини і почав уважно спостерігати за селевим потоком. Селевий потік, раптом перед самим великим нахилом дна жолобини зупинився і вода почала знову швидко заповнювати жолобину, та навіть переливатися через цю масу. На протилежному силі гірського хребта почали раптом сходити зсуви, які спадали прямо в ці каламутні води. Раптом, ця маса, чи то від тиску води, чи то від вібрації зсувних гірських порід зрушилася з місця і почала далі рухатися. Вийшовши на значний нахил дна жолобини, селевий потік з шаленою швидкість помчався вниз, ревучи, наче ранений звір. Востаннє, я звідси побачив, як селевий потік, який не тільки швидко рухався, але і збільшувався в об’ємі. Через кілька хвили, я почув наступне ревіння води, і глянувши вверх, я побачив, як слідом за цим сельом почав рухатися інший, трішкий менший. Такі селеві потоки дійсно є страшними природними стихіями не тільки гірської Рахівщини.

При випадання дощу, на поверхні гірських схилів, де зосереджене селево-утворення з пухкої породи, яка намочується і численні борозни підтікають у вигляді селевих мікро-потоків, які потім об’єднуються в одне русло. Із збільшенням інтенсивності дощу, зростає швидкість селевого процесу. Одночасно підмиваються і уже більше не тримаються на місці численні брилі і каміння, які з великою швидкістю несуться по схилам, при цьому, ще більше руйнують та переміщують грунтову масу.

Багато схилів гірських масивів покриті полями та лісами. Як відомо, вони не відносяться до селевих небезпек, але в останній час уже набула існуючу інформацію про селевих потоків і в такій місцевості. Виникнення, життя і вимирання селевих потоків, тут виключно своє-образні.

Ситуація вимальовується таким чином. Гірська жолобина, схили якої покриті заростями густої трави або лісом, може десятками роками, чи навіть століттями чекати свого часу, щоб під час значної зливи взяти участь у селево-утворення. В результаті викиди ПСМ і утворення грязового потоку уздовж схилів жолобини залишаються врізи або оголенні ділянки, маючи чіткі обриси.