1.1. Коротка історія дослідження селевих потоків

Перші дослідження селевих потоків на території Українських Карпат провела ініціативна група кримських вчених у складі Б.М. Іванова, А.М. Оліферова і Б.М. Гольдіна. В результаті великих польових рекогносцирувальних досліджень вони прийшли до висновку про інтенсивний прояв селевих процесів у Карпатх і необхідності розроблення заходів боротьби з ними. У 1956 р. у північно-східних Карпат пройшли руйнівні селеві потоки. З огляду на це у 1957 р. була вперше в Україні проведена спеціальна Конференція з питань вивчення селевих потоків і заходів боротьби з ними (Сімферополь). На цій конференції кожен з учасників ініціативної групи доповідав про свої дослідження (згодом їх опублікували у тезах).

Робота О.П. Ковальова була досить складною в теоретичному плані. В ній відзначалося, що перетворення структури схилу – процес динамічний і

короткочасний. Він пов’язаний з винесенням за межі схилу великої кількості уламкового матеріалу. Таку функцію виконує селевий процес.Однак селеві явища не зводяться тільки до селевого процесу, а включаютьселетвірний процес, що розвивається в межах басейно-формуючого процесу.

Дисертант також торкався і соціальних питань. У визначених умовахпопуляція горців може вийти з рівномірного стану і піти в режимрелаксаційних коливань. Відповідно до цієї динаміки будуть мати місце“аварійні” скидання частини населення на передгірні рівнини, щонеобхідно здійснювати відповідно до зміни напруженості геоситуації вдолинах. Стратегії суспільства в селевих регіонах мають бути різноманітними і мають базуватися на 1) розумінні функції селевих явищ уприроді; 2) обліку сформованих геоситуацій; 3) ступені значимості,господарських об'єктів і можливості їхньої трансформації; 4) прогнозігеоситуацій у майбутньому.

Крім теоретичних положень, у дисертації розглядалися і висновки практичного плану. Між селевими вогнищами і селевими відкладеннями булла виявлена визначена кореляційна залежність. Літологія селевих відкладень визначається характером потоку. У незв’язних селях виявленадиференціація уламків. Селеві винесення характеризуються поліхронність.На Великому Кавказі селева діяльність збільшується з заходу на схід. Налокальному рівні головним чинником селеформування є стійкість гірськихпорід до вивітрювання і вплив діяльності людини. Циклічність селівпов’язана із сонячною активністю.

На підставі проведених досліджень Г.П. Міллер дійшов висновку, що в умовах карпатських ландшафтів ознаки проходження селів можна виявити в крутопадаючих зворах, врізаних у сильнотріщинуваті піщано-аргілітові(шипотські) товщі. Спостерігаються вони також у багатьох зворах зі

значним падінням, що мають великі водозбірні площі в інших геологічнихумовах південно-східного середньогір’я. Селевий стік рідко досягає

катастрофічних розмірів і тільки за сприятливих для селів умов.

2. Сель – водна стихія гірської Рахівщини

Сель – це гірський потік, який складається із суші води і пухких уламкових порід. Ця маса селевого потоку утворюється під час сильних злив або довготривалих інтенсивних дощів, що проходять досить часто над гірською Рахівщиною.

Досить часто селеві потоки виникають під час сильних, особливо дуже сильних злив, які досить часто проходять влітку (червень-липень), та при тривалих інтенсивних дощів, які проходять весною та осінню, а також, при раптовій відлиги, що проходять в зимовий період. Виходячи з цього, ми бачимо, що селеві потоки на території гірської Рахівщини можуть проходить майже в кожній порі році.

Селеві потоки проходять тільки на гірських схилах не тільки Рахівщини, але і Карпат, по всіх гірських районах. Наші Карпати, в тому числі і гірська Рахівщина сильно помережені малими та великими гірськими потоками, які протікають по стрімким гірським схилам. Оточені всі гірські потоки високими, досить часто обривистими схилами, на яких ростуть смереки, буки та інші дерева. Стіни гірських потоків можуть мати різну висоту, тобто від 1-2 до 9-10 метрів.

Основними ознаками селевих потоків, це раптові і тимчасові різкі підняття води в гірських жолобинах, яка змішана з легкими розмиваючими гірськими породами, уламками деревних порід та різної величини камін’ями. Головна і визначаюча властивість селевого потоку, це коли співвідношення кількості рідкої і твердої речовини є виражені величиною щільної суміші. Нагадаю, що щільність води складає 1000 км/м3, а щільність речовини гірської породи буде обов’язково рівною 2700 кг/м 3, що приблизно відповідає дійсності в переважно більшості випадках.

Але сама щільність селевих потоків, як відомо коливається в широкому діапазоні від 1100 до 2500 кг/м3. Поряд із щільність поведінки суміші (селевої маси) також визначається її склад, тобто відносно масової частин різних розмірів. Тому, в залежності від складу і щільності селевої маси, розрізняють три види селевих потоків, а саме, наносо-водний, грязовий, грязо-камяний.

В даній науковій роботі буде досліджуватися наносоводний селевий потік, який як раз і є головною проблемою гірської Рахівнищи, від якого досить часто потерпає населення гірських сіл.