- •1. Необхідність і сутність державних фінансів
- •2. Функції фінансів
- •3. Фінансова система і структура України.
- •4. Централізовані та децентралізовані фінанси.
- •6.Характеристика ланок фінансової системи.
- •7. Управління фінансовою системою України.
- •8. Фінансова система і бюджет.
- •10. Джерела формування фінансових ресурсів та методи їх мобілізації.
- •11. Використання фінансових ресурсів.
- •12. Фінансова політика, її суть, цілі та завдання.
- •13. Складові фінансової політики та їх хар-ка.
- •14.Фінансовий механізм: зміст і фун-ї.
- •16. Фінансове планування та його завдання.
- •17. Види фінансових планів та їх хар-ка.
- •19. Необхідність та сутність державних фінансів, їх складові та фун-ї.
- •21. Фінансова політика і фінансовий механізм.
- •22. Фінансові ресурси підприємств, джерела формування фінансових ресурсів та методи їх мобілізації.
- •23.Функції Міністерства фінансів України.
- •24. Державний бюджет як основний фінансовий план держави ,розділи та їх характеристика.
- •25.Функції бюджету.
- •26. Державний бюджет України: сутність, особливості бюджетних відносин.
- •27. Бюджетна система та принципи її побудови
- •28. Структура бюджетної системи України. Характеристика ланок.
- •29. Бюджетна система та принципи її побудови
- •30. Бюджетне планування та його завдання.
- •32. Бюджетний кодекс України.
- •33. Бюджетна політика, як складова фінансової політики.
- •34. Бюджетна політика і бюджетний механізм.
- •35.Бюджетний механізм
- •36. М іж бюджетні трансферти, як форма між бюджетного регулювання.
- •37.Державні доходи
- •38.Доходи державного бюджету та їх класифікація
- •39. Державні видатки.
- •40. Видатки державного бюджету.
- •41. Класифікація доходів державного бюджету
- •42. Класифікація видатків бюджету за функціональними ознаками.
- •43. Місцеві бюджети у системі місцевих фінансів.
- •44. Доходи і видатки місцевих бюджетів
- •45. Бюджетний процес.
- •46.Стадії бюджетного процесу та їх характеристика.
- •47. Бюджетна класифікація.
- •48.Державний кредит і державний борг .
- •49. Дефіцит бюджету і Державний борг .
- •50.Фінансовий контроль: призначення, зміст та принципи.
- •51. Види, методи та організація фінансового контролю.
- •52.Фонди спеціального призначення.
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
- •53.Фінанси, бюджет, податки: визначення, суть, функції, взаємозв′язок, роль в сучасних умовах.
- •54. Фінансовий ринок.
- •55. Податки:необхідність, функції, роль у сучасних умовах.
- •57. Податки- основне джерело формування фін-вих ресурсів держави.
- •59. Загальнодержавні та місцеві податки та збори.
- •60. Податкові доходи бюджету, шляхи їх удосконалення.
- •58. Податкова система України, її побудови
- •56. Податкова система України, податкова політика
- •26.Основи фінансів підприємств та засади їх організації.
47. Бюджетна класифікація.
Доходи бюджету підрозділяються за ознаками бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація являс собою єдине систематизоване групування доходів і видатків бюджетів за однорідними ознаками. Відповідно до бюджетної класифікації, доходи бюджету за джерелами формування підрозділяються на чотири групи:
1. Податкові надходження.
2. Неподаткові надходження.
3. Доходи від операцій з капіталом.
4. Трансферти.
1. Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. До податкових надходжень відносяться;
1). податки, що справляються з доходу окремих осіб і з прибутку підприємств (податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб );
2). податки за користування майном, податки на власність (податок з власників транспортних засобів, податок на майно);
3). платежі за використання природних ресурсів (лісових, водних ресурсів, плата за землю);
4). податки І збори, якими обкладаються виробництво, продаж, передача товарів (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензії на підприємницьку та професійну діяльність);
5) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито, консульські збори);
6). інші податки (місцеві податки та збори).
2. Неподаткові надходження включають:
- доходи від власності та підприємницької діяльності;
- адміністративні збори та платежі;
- надходження від штрафів та фінансових санкцій, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства ;
3. Доходи від операцій з капіталом охоплюють реалізацію основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.
5. Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.
Найбільшим джерелом доходів державного бюджету с податок на додану вартість. Частка в доходах державного бюджету від надходжень цього податку складає у середньому 28% Другим за величиною джерелом надходжень до державного бюджету є податок на прибуток підприємств, питома вага надходжень від цього податку складає у середньому близько 20%. Третє за значенням доходне джерело державного бюджету - акцизний збір, Його частка в доходній частині державного бюджету за останні роки має стійку тенденцію до збільшення. Останніми роками вагому роль відіграють неподаткові джерела формування державного бюджету, питома вага яких складає у середньому близько 30% усіх доходів бюджету.
Співвідношення між окремими видами доходів державного бюджету України, аналіз тенденцій бюджетних надходжень і факторів, що визначають зміну їх рівня, визначаються стратегією розвитку бюджетно-податкової політики.
48.Державний кредит і державний борг .
Державний кредит є однією з ланок фінансової системи України і знаходиться в тісному зв'язку з усіма процесами, що мають місце в умовах перехідної економіки.
Кредит, як елемент загальної системи перерозподілу вартості в розширеному виробництві, відображає два взаємопов'язаних зустрічних процеси її руху в грошовій формі. З одного боку, залучення вільних грошових коштів підприємств та населення, а з іншого — використання цих коштів на фінансування державних потреб.
У кредитних відносинах беруть участь кредитор (займодавець) і позичальник як юридично самостійні суб'єкти.
Державний кредит використовується, в основному, для мобілізації коштів з метою фінансування державних видатків, для покриття бюджетного дефіциту, підтримки валютного курсу національної грошової одиниці, на соціальні потреби та на інші невиробничі цілі.
Державний кредит, як фінансову категорію, слід розглядати в двох аспектах: активному, коли держава відіграє роль кредитора, і в пасивному., коли вона виступає позичальником коштів. У фінансовій практиці державним кредитом називають кредит, який видається державою. Кредит, який отримує держава, на практиці визначається як державна позика, що приводить до формування державного боргу.
Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа.
Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Державний борг означає сукупність зобов'язань держави перед іноземними та внутрішніми кредиторами. Його сума складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави.
Розвиток державного кредиту і, відповідно, створення державного боргу характерне для усіх країн як з розвиненими ринковими відносинами, так і з перехідною економікою. Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку.
Державний борг в основному виникає при використанні державного кредиту для покриття бюджетного дефіциту.
Державний борг - явище, похідне від дефіциту державного бюджету.
Для з'ясування реального впливу боргового навантаження на економіку України аналізуються макроекономічнІ показники - обсяги ВВП, розміри внутрішнього та зовнішнього державного боргу, доходи і видатки держави, розглядається динаміка кількісної величини державного боргу, процедура його обслуговування, вплив державного боргу на темпи економічного зростання.
У країнах з економікою, що розвивається, фактор наявності державного боргу є одним з головних чинників, який надає специфіки функціонуванню їх фінансових відносин.