53.Які пріоритети фінансової політики України при переході до ринку?

Пріоритети фінансової політики на сучасному етапі: 1)оздоровлення державних фінансів; 2)подальше зниження дефіциту державного бюджету та реструктуризація бюджетної сфери, що спрямована на оптимізацію витратної частини бюджету; 3)зниження соціальної напруженості; 4)відновлення нормального функціонування банківської системи; 5)досягнення збалансованості товарних і грошових потоків; 6)розширення фінансово-економічної самостійності регіонів, створення рівних умов для їх подальшого розвитку; 7)розв’язання між бюджетних проблем; 8)створення системи фінансових заходів по боротьбі з криміналізацією суспільства, фінансовими правопорушеннями.

В 2005 году финансовая программа руководства страны включала мероприятия по следующим видам направлений: - бюджетная; - налоговая; - социальная защита; - пенсионное обеспечение; - инвестиционная политика; - аграрная; - политика в сфере финансового и фондового рынков; - система мероприятий, направленных на ликвидационную коррупцию и др.

В сфере бюджетов предусматривается количество важнейших задач, превратить в бюджет из инструментов обслуживания «корпоративно-плановых» интересов от других лиц в бюджет в виде общественной корзины. Для этого приняты меры по повышению качества бюджетного планирования, переходу на среднесрочное планирование, внедрению программно-целевого метода финансирования затрат. Бюджет должен быть прозрачным, достоверным, отчётность – публичной, а также было строго указано на повышение ответственности распорядительных бюджетных средств за распределением и использованием ресурсов. В расходной части бюджета было предусмотрено: повысить долю социальных расходов в свободных затратах, внедрить разработанные на научной основе нормы бюджетное обеспеченности в социальных случаях на основе стоимостных и качественных параметров, повысить долю местных бюджетов в свободных расходах. В налоговой политике – это мероприятия, направленные на сокращения льгот, снижения ставок налогов, сокращение их количества, изменение структуры налоговой системы в пользу прямых налогов, запретить списание налоговой задолженности и отсрочку платежей. В качестве координатора финансовых преобразований – МФУ.

4.Визначити суб’єкти і склад суб’єктів фінансових відносин: виділити їх елементи виходячи з таких ознак: форма власності, відтворювальний рівень управлінської ієрархії. Визначити зміст кожного елемента

Суб’єкт фінансів: (Вхідні грошові потоки) Формування доходів; здійснення видатків (Вихідні грошові потоки). Кругообіг коштів. Забезпечення

фінансування потреб; Забезпечення отримання доходів.

Фінансові ресурси формуються як на загальнодержавному рівні, так і на індивідуальному (у суб'єктів економічної діяльності, невиробничих структур, населення); відповідно сфера фінансових відносин містить централізовану (формування і викорис­тання централізованих грошових фондів дер­жави як суб'єкта влади) й децентралізовану (формування й використан­ня грошових фондів еко­номічних та невиробничих структур і населення) сфери.

Як історична категорія по мірі переходу до ринкової еконо­міки фінанси зазнають певних змін.

Так, розширилося саме поняття сутності фінансів: якщо при адміністративній системі фінанси пов'язували майже виключно з функціонуванням, владними повноваженнями та майновими пра­вами держави, то у ринковій економіці йдеться про фінанси суспі­льства.

Сформувалися такі нові елементи фінансів, як приватні фі­нанси, фінанси домогосподарств, фінанси недержавних невироб­ничих структур, недержавні цільові фонди, форми страхування тощо.

Виник принципово новий підхід до розуміння фінансів з по­зицій відтворювання.

У межах маркетингової стратегії фінанси розглядаються в широкому розумінні: виділяються етапи виникнення потреби, роз­робки типу товару або послуги, виробництва, розподілу; обміну, споживання, утилізації з різним ступенем участі фінансів на всіх стадіях.

До сфери фінансових відносин поряд з фінансами в їх тради­ційному (вузькому) розумінні включають й інші грошові категорії - кредит, заробітну плату, страхування.

Виходячи з ознаки форми власності у складі фінансів, можна виділити два сектори: - державні фінанси включають відносини, суб'єктом яких є держава; - недержавні фінанси виражають фінансові відносини між підприємствами, заснованими не на державній формі власності, недержавними структурами невиробничої сфери, приватними особами.