58.Які функції притаманні податкам? Розкрийте зміст кожного з них і визначте головну, характерну тільки для податків. Елементи податків

Розкриття суспільного призначення податків як соціально-економічного поняття неможливе без визначення функцій цієї ка­тегорії. Ці функції є об'єктивними та існують з часу виникнення податків. Але конкретні прояви їхніх рис пов'язані з умовами сус­пільного розвитку.

При введенні податки наділяються певними функціями або призначенням. Функція податку - це виявлення його суті в дії, засіб вираження його властивостей. Можна відокремити фіскальну, розподільчу, стимулюючу та контрольну функції податків.

Кожний податок виконує передусім фіскальну функцію, тоб­то забезпечує надходження коштів до бюджету. Однак таке спро­щене усвідомлення ролі податків не має достатніх підстав, бо за­провадження будь-якого податку потребує чіткого визначення об'­єкта та суб'єкта оподаткування, строків сплати, переліку пільг, що надаються при оподаткуванні тощо. Фіскальна функція визначає суспільне призначення податків. Держава повинна отримувати до­статню кількість надійних податків для формування фінансових ресурсів, які мобілізуються в бюджетній системі та позабюджетних фондах та необхідні їй для виконання покладених на неї функцій. Тому податкові надходження повинні бути постійними, стабільни­ми, рівномірними.

Надання податкам стимулюючих функцій — досить складне та в економічному сенсі відповідальне завдання. Воно потребує глибоких наукових досліджень і всебічного обґрунтування. Суть питання в тому, що стимулюючі функції можуть бути закладені завдяки зміні або диференціації ставок податків, або ж повному звільненню від їх сплати. У цьому разі здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту через фінансову систему від од­них суб'єктів оподаткування на користь інших

Податки безпосередньо пов'язані з розподільчою функцією. Саме за допомогою податкового механізму проводиться перероз­поділ вартості створеного валового національного продукту між державою, юридичними та фізичними особами.

Розподільчо-регулятивна функція закладена у сутності кож­ного податку, адже податки пов'язані з процесом перерозподілу вартісних пропорцій національного продукту між платниками по­датків та державою. Причому, обсяги цих вартісних пропорцій безпосередньо регулюються за допомогою податків. Сутність ре­гулятивної функції полягає у впливі податків на різні види діяль­ності їх платників.

Контрольна функція податків полягає в тому, що при опода­ткуванні держава регламентує фінансово-господарську діяльність підприємств та організацій, отримання доходів громадянами, ви­користання майна. За допомогою цієї функції можна оцінити раці­ональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо.

26.Порівняти принципи бюджетної системи, що містяться в Бюджетному кодексі України з тими, які були сформульовані в новій редакції Закону про бюджетну систему УРСР від 25.06.1995 р. Показати відмінності, розкрити зміст окремих принципів, викласти свою думку з питання про те, які з них належать до побудови бюджетної системи, а які до самого бюджету чи бюджетного процесу

По закону про бюджетную систему Украины 1995 года.: -достоверность; -самостоятельность;

-единство; -гласность; -полнота; -наглядность.

Вперше комплексно норми вітчизняного бюджетного права, замість розрізнених правових актів, були затверджені в Бюджет­ному кодексі України в 2001 році, в якому охоплені всі сфери бю­джетних відносин.

Було внесено кардинальні зміни у склад бюджетної системи, зміст міжбюджетних відносин; розширені бюджетні права органів місцевого самоврядування; відбулася перебудова порядку розпо­ділу доходів та витрат між ланками бюджету.

Суттєві уточнення внесено до бюджетного процесу, більш докладно розкрито зміст кожної з його стадій, більш чітко розпи­сано бюджетну процедуру та функції суб'єктів процесу.

В основу конструктивних змін бюджетного процесу і бю­джетної системи було покладено нові принципи їх побудови, що відображають новий характер бюджетних відносин.

Принципи побудови бюджетної системи і взагалі бюджетного устрою країни відображають зміни внутрішніх та Зовнішніх умов, особливості періоду реформування, орієнтацію на Подальшу демократизацію суспільних відносин.