94.Функції державного кредиту.

Дер-ва для фінансування своїх потреб може мобілізовувати фін. ресурси у формі держ. кредиту.У цьому разі вона є позичальником, а н-ня і підприємницькі стр-ри, тобто фіз. і юр.особи,-кредитодавцями. Держ. кредит має строк повернення і ціеу в формі процента. Д.к. буває внутрішнім і зовнішнім. У сфері міжнар. екон. відносин. дер-ва виступає в ролі як кредитора так і позичальника. За своєю економічною сутністю держ. кредит-це форма вторинного перерозподілу ВВП. Його джерелом є вільні кошти н-ня, підприємстві установ.Використання держ. кредиту є цілком виправданою формою мобілізації коштів у розпорядження дер-ви. Їхня доцільність при покритті дефіциту б-ту зумовлена тим, що це має значно менші негативні наслідки для фінансового становища дер-ви, ніж покриття дефіциту за допомогою грошової емісії.

95.Держ. Кредит може мати дві форми-ощадна справа і держ. Позики.

Ощадна справа належить до держ. кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Однак, як пр., ощадні банки, незалежно від форми власності, діють на комерц. засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Ч-на цих рес-в може спрямовуватись на придбання держ. цін. паперів і т.ч. належати до держ. кредиту.

Держ. позики є осн. формою держ. кредиту. За правовим оформленням розрізняють держ. позики, що надаються на підставі угод, і забезпечені випуском цінних паперів. Угодами оформляються як пр., кредити від урядів інших країн, міжнар. орг-цій та фін. ін-тів. За доп. цінних паперів мобілізуються кошти на фін. ринку. Оформлення держ. позик може здійснюватиьс двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання дер-ви, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі % чи виграшу. Вони можуть бути знеусобленими(на покриття бюдж. дефіциту) і цільовими(під конкретні проекти). Облігація має номінальну вартість-зазначену суму боргу-і курсову ціну, за якою вона продається і перепродається залежно від її дохідності, надійності, ліквідності.Різниця між курсовою ціною і номінальною вартістю становить курсову різницю. Казначейські зобов’язання(векселі)мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюдж.деф-ту. Виплата доходу здійснюється у формі %. Казначейськими зобов’язаннями ,як пр., оформляються короткостр. позики (іноді-середньостр.-казначейські ноти), облігаціями-середньо- та довгострокові.

95. Види і форми державного кредиту, їх зміст і характеристика.

В Ук-ні виділяють наступні форми держ. кредиту: 1)держ.позики;2)звернення ч-ни заощаджень н-ня в держ. позики;3)запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду; 4)казначейські позики;5)гарантовані позики 1)Держ. позики-є кредитними відносинами між дер-вою і фіз. та юр. особами, коли дер-ва отримує обумовлену суму коштів н авизначений строк за встановлену плату. Оформлення держ. позик може здійснюватись двома видами цін. паперів-облігаціями і казначейськими зобов’язаннями(векселями). Облігація це цін.папір, що засвідчує внесення її власником грош. коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цін. паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого %. Казначейські зобов’язання-це вид цін.паперу на пред’явника ,що розміщується виключно на добровільних засадах серед н-ня, засвідчує його грошовий вклад і дає право на одержання фіксованого доходу. Кошти, що поступають від продажу облігацій, спрямовуються на поповнення бюджету та а ін. цілі. Кошти від реалізації казначейських зобов’язань спрямовуються тільки на поновлення держ.бюджету, на відміну від І-ї форми держ. кредиту, коли юр. і фіз. особи безпосередньо купують цінні папери за рахунок власних тимчасово вільних грошових коштів.2)Друга форма держ. кредиту опосередковується держ. ощадним банком Ук-ни. Якщо надає кредит дер-ва за рахунок позикових коштів без відома і згоди їх реального власника, що дозволяє виділити ці відносини, як особливу форму держ. кредиту.Це здійснюється через купівлю цим банком держ облігацій і держ. казначейських зобов’язань, а також оформлення безоблігаційних коштів. 3)Третя форма держ. кредиту проявляється в тому ,що НБУ та ін. держ. кредитні установи безпосередньо передають ч-ну кред.рес-сів на покриття бюдж. видатків і дефіциту держ. бюджету Ук-ни. 4)Четверта форма держ. кредиту відображає ідносини надання фін. допомоги підприємств-вам і орг-ціям органами держ. влади за рах. бюдж. коштів на умовах поворотності, платності, терміновості. Вони видаються на пільгових умовах за строками і нормою %. 5)П’ята форма держ. кредиту-це умовний держ. кредит, коли дер-ва, идаючи гарантії, тим самим бере на себе ризик непогашення або несвоєчасності погашення всієї або ч-ни суми позики та % за неї. За гарантованими позиками дер-ва несе відповідальність лише у випадку неплатоспроможності позичальника. Частіше всього дер-ва гарантує позики місцевих органів влади, держ. п-в, спеціалізованих кредитних установ. Своєрідність держ. гарантій в тому ,що збільшення обсягу гарантій, наданих дер-вою, веде до росту умовної держ. заборгованості, наслідком чого є нагромадження потенційного або прихованого боргу.