Тема 5. Індустріально розвинуті країни Європи і Америки у міжвоєнний період (1918-1939)

План семінару

1. Велика Британія та Франція у 1918-1939 рр.

1. Наслідки Першої світової війни в Англії та Франції. Активізація робітничого руху (1918-1921).

2. Внутрішня політика національних урядів у період стабілізації капіталізму (1922-1929).

3. Світова економічна криза 1929-1933 рр., пошуки шляхів виходу з неї: політика “Національного уряду” Великої Британії і “Народного фронту” Франції.

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. «Ольстерська проблема» у Великій Британії. 2. «Національний уряд» Великої Британії, його реформістська діяльність. 3. Колоніальні війни Франції у 20-х роках ХХ ст. 4. «Дирижизм» – французький варіант кейнсіанства.

Завдання для самостійної роботи студентів 1. Складіть порівняльну таблицю “Англія і Франція у період стабілізації капіталізму. 1922-1929 рр.”. Назва країни Основи курсу внутрішньої політики Основні напрямки зовнішньої політики Проблеми і результати розвитку економіки 2. Дайте відповіді на питання: а) Які фактори обумовили перехід Англії та Франції до капіталістичної стабілізації 1920-х років ? б) Як вплинула на розвиток Великої Британії перебудова двопартійної політичної системи, що сталася на початку 1920-х рр.? г) Чим пояснюється внутріполітична криза у Великобританії напередодні Другої світової війни? д) Якої еволюції зазнав політичний режим Третьої республіки у Франції в 1920-ті роки? Які причини викликали її крах? Тести 1. Вкажіть, у чому полягали наслідки Першої світової війни для Великої Британії: а) збереження лідерства в морських озброєннях, принципу «подвійного стандарту»; б) отримання репарацій з боку Німеччини; в) підвищення життєвого рівня, зниження податків; г) захоплення німецьких та турецьких колоній в Африці та на Близькому Сході; д) втрата третини національного багатства; е) збереження ролі кредитора США; є) посилення відцентрових тенденцій в Британській імперії; ж) зростання державного боргу. 2. Вкажіть наслідки Першої світової війни для Франції: а) революційна криза, зміна політичної системи; б) посилення патріотичних настроїв в суспільстві, «соціальний мир»; в) фінансова криза, колосальний державний борг; г) зміна економічної моделі; втрата статусу держави-«рантьє»; д) зміцнення сировинно-енергетичної бази за рахунок Ельзасу, Лотарингії та Саару; е) здобуття німецьких і турецьких колоній в Африці і на Близькому Сході; є) розквіт Північного індустріального району; ж) збільшення загального промислового потенціалу країни. 3. Вкажіть складові політичної програми лейбористської партії Великої Британії: а) демократизація політичного ладу; б) необмежена свобода підприємництва, «твердий індивідуалізм»; в) ліквідація товарно-грошових відносин, державна регламентація виробництва і розподілу; г) розширення соціального законодавства; д) перевага державної і суспільної власності над приватною, часткова націоналізація виробництва; е) революційне повалення монархії; є) широкі соціальні реформи; ж) винятковість і панування Великої Британії в Європі та світі. 4. Назвіть імена: а) голови першого лейбористського уряду в Англії: Н.Чемберлен, Г.Полліт, Р.Макдональд, У.Черчилль; б) голови першого уряду Народного фронту у Франції: Е.Деладьє, Л.Блюм, М.Торез. 5. Вкажіть головну місію Народного фронту у Франції: а) допомога Народному фронту Іспанії у громадянській війні; б) боротьба проти фашизму і загрози його приходу до влади; в) розробка нової конституції; г) ліквідація приватної власності. 6. Вкажіть основні положення програми Народного фронту у Франції: а) скасування Конституції ІІІ Республіки 1875 р.; б) вихід Франції із Ліги Націй; в) загальна політична амністія; г) роззброєння та розпуск напіввоєнних фашистських формувань; д) дотримання прав профспілок; е) заборона вивозу капіталів за кордон; є) скорочення робочого тижня, збільшення пенсій і допомоги безробітним; ж) націоналізація військової промисловості та скасування приватної торгівлі зброєю.

Джерела і література Ачкіназі Б.О. Загострення політичної ситуації у Франції після закінчення Першої світової війни // Український історичний журнал. – 2001. - № 5. – С. 91 – 107. Грибин Н.П. Трагедия Ольстера. – М., 1989. Егоров Ю.В. Народный фронт во Франции. – Л., 1972. История Франции: В 3-х тт. – М., 1973. – Т. 3. Новейшая история стран Европы и Америки ХХ век: Учеб. для высш. учеб. заведений: В 2 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М., 2001. – С. 168-261. Новиков С.В., Маныкин А.С., Дмитриева О.В. Всеобщая история. Справочник студента. – М., 1999. – С. 508-525. Пономарев М.В. История стран Европы и Америки в новейшее время в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М., 2006. – С. 17-32. Рауз Н. Черчилль. Бурная жизнь. – М., 2003. Смирнов В.П. Франция в ХХ в. – М., 2001. Суслопарова Е.А. Джеймс Рамзей Макдональд (1866-1937). К политическому портрету лейбористского лидера // Новая и новейшая история. – 2003. - № 4. – С. 141-157. Трухановский В.Г. Уинстон Черчилль. – М., 1977. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945 гг.). – М.: МГУ, 1998. – С. 149-176, 274-312.

План семінару 2. Італія, Іспанія у міжвоєнний період (1918-1939)

1. Наслідки Першої світової війни в країнах Південно-Західної Європи. Активізація суспільно-політичного й робітничого руху в 1918-1923 рр.

2. Встановлення фашистської диктатури в Італії (“Похід на Рим”, Авентинський блок, “Хартія праці”) й військово-монархічної диктатури в Іспанії.

3. Італія й Іспанія в роки світової економічної кризи (“Корпоративна система” в Італії; буржуазно-демократична революція, Народний фронт і громадянська війна в Іспанії).

4. Італія й Іспанія в системі міжнародних відносин 1930-х рр..

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Зародження фашистського руху в Італії. Беніто Муссоліні. 2. Латеранська угода уряду Муссоліні з Ватиканом. 3. Антифашистський рух в Італії у 1920-1930-ті рр. 4. Генералісимус Франко та його час.

Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: диктатура, тоталітаризм, авторитаризм, “Авентинський блок”, “криза Маттеоті”, “Латеранський конкордат”, “Корпоративна система”, каудільо, “Іспанська фаланга”, «п’ята колона», «інтернаціональні бригади». 2. Заповніть таблицю: Країни Основні суспільно-політичні сили Їх провідні ідеї Італія Іспанія 3. Дайте відповіді на питання: а) Чи можна стверджувати, що витоки тоталітарних режимів в Італії й Іспанії знаходяться у повоєнному періоді розвитку цих країн? Свою думку обґрунтуйте. б) Назвіть основні риси італійського фашизму, визначіть його соціальну базу. Чому багатьох італійців приваблювала ідеологія фашизму? в) Чому в Італії став можливим переворот Б.Муссоліні? г) Охарактеризуйте економічний і політичний розвиток Іспанії після Першої світової війни. Чим обумовлено прагнення правлячих кіл встановити в країні режим твердої влади? д) Вкажіть позитивні і негативні сторони перетворень республіканського уряду М.Асаньї в Іспанії 1931-1933 рр. е) Громадянська війна в Іспанії в 30-ті рр. була подією, що турбувала уряди і народи багатьох європейських країн. Чим ви можете пояснити таку її “популярність”? Які фактори вплинули на перемогу у війні режиму Франко? Тести 1. Вкажіть наслідки Першої світової війни для Італії: а) задоволення всіх територіальних претензій у Середземномор’ї та Малій Азії; б) значний державний борг; в) прихід до влади коаліції робітничих партій; г) перетворення з аграрної на аграрно-індустріальну країну. Значне зростання важкої промисловості; д) економічний бум, підвищення рівня життя; е) порушення традиційних зовнішньоторгових зв’язків; є) виникнення ґрунту для реваншизму; ж) криза парламентаризму, активізація радикальних рухів. 2. Вкажіть мету фашистського «Походу на Рим» 1922 р.: а) збройне захоплення влади; б) демонстрація підтримки монархії; в) легалізація «Союзу боротьби»; г) участь у загальнонаціональному русі на підтримку демократії. 3. Вкажіть, який законодавчий акт встановлював в Італії корпоративний принцип структури держави та суспільства: а) закон про контроль над профспілками; б) закон про права прем’єр-міністра; в) закон про розпуск антинаціональних партій; г) «Хартія праці». 4. Встановіть відповідність між датами та подіями: а) 29 жовтня 1922 р.; 1) Італія вийшла із Ліги Націй; б) 3 квітня 1926 р.; 2) прийнято закон про розпуск «антинаціональних партій»; в) 5 листопада 1926 р.; 3) Б.Муссоліні призначено главою уряду; г) лютий 1929 р.; 4) прийнято закон про контроль над профспілками; д) грудень 1937 р.; 5) Італія визнала Ватикан суверенною державою; е) квітень 1939 р. 6) італійські війська окупували Албанію. 5. Вкажіть особливості політики республіканського уряду М.Асаньї в Іспанії 1931-1933 рр.: а) проголошення демократичних прав і свобод; б) відокремлення церкви від держави, розпуск релігійних орденів; в) націоналізація промисловості і промислової інфраструктури; г) надання автономії Каталонії; д) запровадження корпоративної системи; е) збереження мілітаристських і монархічних елементів в армії і державному апараті. 6. Вкажіть, що стало поштовхом до громадянської війни в Іспанії: а) встановлення диктатури Прімо де Рівери; б) військовий заколот в Марокко; в) проголошення республіки; г) перемога на виборах до Кортесів Народного фронту. 7. Встановіть відповідність між датами і подіями: а) 28 січня 1930 р.; 1) антиреспубліканський путч в Марокко; б) 9 грудня 1931 р.; 2) перемога на виборах Народного фронту на чолі з М.Асаньї; в) 16 лютого 1936 р.; 3) падіння диктатури Прімо де Рівери; г) 17 липня 1936 р.; 4) прийняття конституції, що оголосила Іспанію демократичною республікою; д) 17 травня 1937 р.; 5) вступ фашистських військ у Мадрид, встановлення авторитарного режиму Ф.Франко; е) 28 березня 1939 р. 6) утворення нового уряду Народного фронту на чолі з Х.Негріном.

Джерела і література Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1918-1945 гг. – М., 1986. – С. 160-189. Всемирная история. 1918-1945 гг. (Конспекты уроков) / Под ред. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. – С. 109-132. Желев Ж. Фашизм (документальные исследования германского, итальянского и испанского фашизма) // Философская и социологическая мысль. – 1991. - №№ 1-4. История фашизма в Западной Европе. – М., 1978. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: В 2 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М., 2001. – Ч. 1: 1900-1945. – С. 327-339. З історії Італії: Белоусов Л.С. Бенито Муссолини: диктатура и демагогия. – М., 1993. Белоусов Л.С. Репрессивный аппарат режима Муссолини // Новая и новейшая история. – 1999. - № 2. – С. 29-43. История Италии: В 3-х т. – М., 1970. – Т. 3. Колье Р. Дуче! Взлет и падение Бенито Муссолини. – М., 2001. Лопухов Б.Р. История фашистского режима в Италии. – М., 1977. Сиянова С.В. Взаимоотношения Гитлера и Муссолини. 1922-1939 // Вопросы истории. – 2005. - № 6. – С. 91-103. Филатов Т.С. Фашизм, неофашизм и антифашистская борьба в Италии. – М., 1984. З історії Іспанії: Вместе с патриотами Испании: Воспоминания участников национально-революционной войны в Испании. – К., 1986. Ибаррури Д. Воспоминания: борьба и жизнь. – М., 1988. Кольцов М.Е. Испания в огне. Испанский дневник: в 2-х тт. – М., 1987. Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918 – 2007): Навч. посіб. для самостійної роботи студента. – К., 2008. – С. 130-142. Алейникова С.И. На гражданской войне в Испании // Вопросы истории. – 2009. - № 7. – С. 64-75. Іваницька О. Франко - каудильйо Іспанії. Політична біографія. – Вінниця, 2002. Малай В.В. Начало гражданской войны в Испании в 1936 году и проблема невмешательства // Новая и новейшая история. – 2006. - № 6. – С. 28-45. Малай В.В., Новиков М.В. Освещение Гражданской войны в Испании 1936-1939 гг. на страницах английского исторического журнала // Новая и новейшая история. – 2003. - № 1. – С. 200-210. Медников И.Ю. Испания в годы Первой мировой войны // Новая и новейшая история. – 2007. - № 4. – С. 51- 66. Мещеряков М.Т. Судьбы интербригад в Испании по новым документам // Осмысление истории / Под ред. Г.Н.Севостьянова. – М., 1996. – С. 47-71. Пожарская С.П. Генералиссимус Франко // Новая и новейшая история. – 1990. - № 6. – С. 164-185. Потапов И.И. Характеристика режима Франко в западной литературе // Новая и новейшая истории. – 2002. - № 4. – С. 169-177. Рыбалкин Ю. Операция «Х». Советская военная помощь республиканской Испании (1936-1939). – М., 2000. Томас Х. Гражданская война в Испании, 1931-1939 гг. – М., 2003. Ходжес Г.Э. Франко: Краткая биография / Пер. с англ. – М., 2003.

План семінару 3: Німеччина у 1918-1939 рр.

1. Німецька революція 1918-1919 рр. та її наслідки.

2. Веймарська республіка: суть нового політичного режиму і проблеми соціально-економічного розвитку країни у 1920-ті рр..

3. Світова економічна криза й прихід нацистів до влади. Внутрішня і зовнішня політика уряду А.Гітлера в 1933-1939 рр.

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Виникнення фашистського режиму у Веймарській республіці. 2. Ідейні витоки, ідеологічна доктрина і міфологія націонал-соціалізму. 3. Причини приходу націонал-соціалістів до влади в Німеччині. 4. Адольф Гітлер – хроніка життя і діяльності.

Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: «пивний путч», «ніч довгих ножів», «арійська раса», антисемітизм, «кришталева ніч», «принцип фюрерства». 2. Розшифруйте абревіатуру: НСДАП, СС, СА, СД. 3. Опрацюйте тексти джерел за опорними схемами: - Державно-правова структура Третього Рейху. Роль НСДАП, СС, Вермахту. - Економічна теорія і практика націонал-соціалізму. - Соціальна і расово-національна політика нацистського режиму. Нюрнберзькі закони щодо німецького громадянства. - Нацифікація духовного життя німецького суспільства. Церква і нацистський режим. - Зовнішня політика нацистської Німеччини: ідеологічні засади. Цілі та методи: Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): Навч. посібник. – К., 2008. – с. 78-114. 4. Дайте відповіді на питання: а) Вчені висловлюють різні точки зору про характер Листопадової революції в Німеччині. Поясніть, чому в наукових колах триває дискусія на тему «Німецька революція – це Лютий чи Жовтень?». б) В чому полягають особливості прояву економічної кризи 30-х рр. в Німеччині та її наслідки? в) Як змінилася розстановка політичних сил в Німеччині в роки кризи? Чому демократичним силам не вдалося унеможливити прихід фашистів до влади в Німеччині? Тести 1. Виберіть правильний варіант відповіді: у відповідності з Версальським мирним договором 1919 р. Німеччина зобов’язувалася: а) дотримуватися незалежності Австрії, визнавала незалежність Угорщини, Югославії та Польщі; б) дотримуватися незалежності Угорщини, визнавала незалежність Чехо-Словаччини, Сербії і Польщі; в) дотримуватися незалежності Австрії, визнавала незалежність Польщі, Чехо-Словаччини. 2. Укажіть період існування Веймарської республіки: а) 3 листопада 1918 р. – 30 січня 1933 р.; б) 30 грудня 1918 р. – 28 лютого 1933 р.; в) 31 липня 1919 р. – 22 липня 1933 р.; г) 8 листопада 1923 р. – 1 серпня 1934 р. 3. Визначте назву партії, створеної лідерами групи «Спартак» К.Лібхнехтом та Р.Люмсембург: а) Соціал-демократична партія Німеччини; б) Незалежна соціал-демократична партія; в) Соціалістична партія; г) Комуністична партія. 4. Оберіть ключові положення Веймарської конституції: а) гарантія демократичних прав і свобод; б) заборона діяльності політичних партій і організацій; в) федеративна структура держави; г) прямі загальнонародні вибори президента; д) встановлення цензури; е) недоторканість власності; є) право президента на обмеження демократичних свобод у разі порушення суспільної безпеки; ж) збереження конституційної монархії. 5. Підпал рейхстагу був використаний гітлерівцями для … а) усунення і розправи над своїми політичними противниками всередині націонал-соціалістської робітничої партії Німеччини, зокрема над командиром штурмовиків Ремом; б) знищення марксистської та іншої неугодної нацистам літератури; в) розправи над комуністами і встановлення тоталітарного режиму в країні. 6. Вкажіть, яка теза висвітлювала суть фашистської концепції тоталітарної диктатури? а) «Громадянином держави може бути тільки той, хто належить до німецького народу»; б) «Усе в державі і нічого поза державою»; в) «Свобода особистості недоторкана»; г) «Люди народжуються й залишаються вільними і рівними в правах». 7. Вкажіть причини приходу нацистів до влади в Німеччині: а) військова підтримка нацистів з боку іноземних держав; б) економічна криза 1929-1933 рр.; в) прийняття Німеччини до Ліги Націй; г) слабкість демократичних традицій, низький рівень демократичної політичної культури; д) відсутність єдиного фронту антифашистських партій; е) передвиборча коаліція між НСДАП і КПН; є) принизливий характер Версальсько-Вашингтонської системи; ж) криза Веймарської демократії. 8. Вкажіть риси нацистського режиму в Німеччині: а) тоталітарний контроль держави над усіма сферами життя суспільства; б) культ насильства; в) клерикалізм; г) дотримання громадянських прав і свобод; д) міцний союз з мілітаризмом; е) диктатура НСДАП, заборона діяльності всіх інших політичних партій; є) мілітаризація та «аріїзація» економіки; ж) дотримання положень Веймарської конституції. 9. Установіть події, які відповідають датам. Класифікуйте ці події за тематичними рядами, давши їм назви: а) 31 липня 1919 р.; в) 30 січня 1933 р. б) 8-9 листопада 1923 р.; г) 9-10 листопада 1939 р. 10. Встановіть відповідність між датами і подіями: а) жовтень 1933 р. 1. Захоплення Австрії гітлерівською Німеччиною; б) 18 червня 1935 р.; 2. Вихід Німеччини з Ліги Націй; в) 7 березня 1936 р.; 3. Підписання Антикомінтернівського пакту Німеччиною і Японією; г) 25 листопада 1936 р.; 4. Підписання «Стального пакта» про воєнно-політичне співробітництво між Німеччиною та Італією; д) 11 березня 1938 р.; 5. Англо-німецька морська угода; е) 22 травня 1939 р. 6. Розрив фашистською Німеччиною Локарнських угод й окупація Рейнської демілітаризованої зони.

Джерела Безыменский Л.А. Новые документы о последних днях и смерти Гитлера // Новая и новейшая история. – 2001. - № 3. – С. 187-193. Видеман Ф. Гитлер глазами его адъютанта // Новая и новейшая история. – 1998. - № 6; 1999. - № 1. Гинцберг Л.И. Накануне прихода фашизма к власти в Германии. Новые данные о позиции КПГ // Новая и новейшая история. – 1996. - № 1. – С. 31-49. Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007). – К., 2008. – С. 69-114. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Практическое пособие: в 3 ч. – М., 2000. – Ч. 3. – С. 173-187. Хрестоматия по новейшей истории / Под ред. Б.Г.Гафурова. – М., 1960. – Т. 1. - С. 279-293, 295-297, 310-323. Література Арендт Х. Джерела тоталітаризму / Пер. з англ. – К., 2005. Бертольд В. (ФРГ). Из истории покушений на Гитлера // Новая и новейшая история. – 1999. № 4. – С. 193-206; 2000. - № 1. – С. 203-220; 2000. - № 2. – С. 200-220. Ватлин А.Ю. Германия в ХХ веке. – М., 2005. Віперман В. Європейський фашизм: порівняльний аналіз (1922-1982) / Пер. з нім. – К., 2008. Гаджиев К.С. Масса. Миф. Государство // Вопросы философии. – 2006. - № 6. – С. 3 – 20. Галкин А.А. Германский фашизм. – М., 1989. Галкин А.А. Западня: рассказ о том, что принес рабочим национал-социализм. – М., 1995. Гейден К. Путь НСДАП. Фюрер и его партия. – М., 2004. Гизевиус Г.Б. (ФРГ). Горит рейхстаг // Новая и новейшая история. – 2002. - № 4. – С. 178-201. Гинцберг Л.И. Последний кайзер // Вопросы истории. – 2005. - № 6. – с. 157-161. Гінцберг Л.І. Шлях Гітлера до влади. – Львів, 1998. Давлєтов О.Р. Історія НСДАП (1919-1945) // Історія та правознавство. – 2006. - № 17-18. – С. 15-37. Евзеров Р.Я. Революция на марше: Германия в 1918-1919 гг. // Преподавание истории и обществознания в школе. – 2004. - № 1. – С. 3 – 9. Есипов В.В. Германский фашизм и культура: Культурно-политологическая деятельность НСДАП в 1929-1939 гг. – М., 1997. История фашизма в Западной Европе / Отв. ред. Г.С.Филатов. – М., 1978. Мельников Д., Черная Л. Преступник № 1: нацистский режим и его фюрер. – М., 1983. Новейшая история стран Европы и Америки: ХХ век: В 2 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М., 2001. – Ч. 1: 1900-1945. – С. 280-326. Оришев О.Б. Экспансия нацистской Германии на Среднем Востоке накануне Второй мировой войны // Вопросы истории. – 2005. - № 5. – С. 114-122. Пленков О.Ю. Третий Рейх. Нацистское государство. – СПб, 2004. Пленков О.Ю. Третий Рейх. Социализм Гитлера. (Очерк истории и идеологии). - СПб, 2004. Рахшнир П.Ю. Фашизм: вчера, сегодня, завтра // Международная экономика и международные отношения (МЭМО). – 1996. - № 10. – С. 153-157. Сиянова С.В. Взаимоотношения Гитлера и Муссолини. 1922-1939 гг. // Вопросы истории. - № 6. – С. 91-103. Туренко В. Націонал-соціалістичний рух в Німеччині: становлення та соціальна база // Нова політика. – 2001. - № 1. – С. 26-30. Фромм Э. Адольф Гитлер: клинический случай некрофилии. – М., 1992. Черная Л. Коричневые диктаторы: Гитлер, Геринг, Гиммлер, Геббельс, Борман, Риббентроп. – М., 1992. Ширер У. Взлет и падение Третьего рейха: В 2 т. – М., 1992. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945). – М., 1998. – С. 195-232.

План семінару 4: США у 1919 – 1939 рр. 1. Причини, основні характеристики і внутрішні протиріччя економічного росту США в 1922-1929 рр. 2. «Велика депресія» 1929-1933 рр., її соціально-психологічні наслідки. 3. Мета, задачі й основні заходи «нового курсу» президента Ф.Д.Рузвельта. 4. Ставлення до «нового курсу» політичних сил американського суспільства. Особливості його сприйняття монополістичним капіталом. Результати і значення «нового курсу». 5. Зовнішня політика США у міжвоєнний період. Ізоляціонізм. Політика «доброго сусіда». Панамериканізм.

Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Масові соціальні рухи в США у міжвоєнний період. 2. Особливості партійно-політичної боротьби у США наприкінці 20-х – початку 30-х рр. 3. Ф.Д.Рузвельт – людина і політик. 4. Американське суспільство і реформізм Рузвельта.

Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначте поняття: «проспериті», теорія «твердого індивідуалізму», ізоляціонізм, іміграція, депресія, акціонерний бум, дефіцит, інфляція, кейнсіанство. 2. Дайте відповіді на питання. а) Чому економічне процвітання в США поєднувалося з поглибленням войовничого консерватизму? б) Чому США, уособлюючи технічний прогрес того часу, стали центром світової економічної кризи? в) Співставте особистості Ф.Рузвельта і Г.Гувера. Які тенденції в політиці США вони відображували? Які заходи виходу з економічної кризи пропонували Г.Гувер і Ф.Рузвельт? г) Чому США відмовилися від активного втручання у європейську і далекосхідну політику? 3. Розшифруйте абревіатуру: НІРА, ААА. 4. У ході самостійної роботи визначіть: що було здійснено адміністрацією президента Рузвельта по кожному із напрямів «Нового курсу» (як варіант можна скласти таблицю): а) відновлення банківської системи; б) регулювання сільськогосподарського виробництва; в) боротьба з безробіттям; г) соціальне забезпечення громадян. Тести 1. Вкажіть наслідки Першої світової війни для США: а) нові капіталовкладення в економіку; б) здобуття німецьких і турецьких колоній; в) зростання питомої ваги у світовому промисловому виробництві; г) перетворення на найбільшого кредитора Європи; д) політична нестабільність, революційна криза; е) прискорення процесу концентрації виробництва та капіталу; є) зростання рівня заробітної плати, зменшення безробіття; ж) активне вторгнення у сфери світової політики, курс на світову гегемонію. 2. Вкажіть ознаки «проспериті» в США: а) акціонерний бум; б) технічна модернізація та раціоналізація виробництва; в) зниження життєвого рівня населення; г) швидке промислове зростання; д) послаблення світових позицій американського долара; е) політична нестабільність, зростання революційних настроїв; є) збільшення національного доходу; ж) створення сприятливих умов для приватного підприємництва. 3. Вкажіть, що означало гасло «Справа Америки – бізнес»: а) принцип «індивідуальної відповідальності» американців; б) активне втручання держави в економіку; в) програму державної підтримки малого бізнесу; г) угоду між підприємцями і профспілками. 4. Вкажіть ознаки світової економічної кризи 1929-1933 рр. у США: а) інфляція; б) підвищення цін на сільськогосподарську продукцію; в) падіння промислового виробництва; г) підвищення курсу акцій; д) збільшення масштабів комерційних банкрутств; е) зростання безробіття; є) збільшення масштабів міжнародної торгівлі; ж) скорочення національного доходу. 5. Вкажіть, який період змальовано в романі Т.Драйзера «Американська трагедія»: а) Першої світової війни; б) повоєнної нестабільності; в) «проспериті»; г) «великої депресії». 6. Вкажіть реформи «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта в США: а) державний контроль за золотовалютними резервами; б) націоналізація збиткових промислових підприємств; в) запровадження державного страхування банківських вкладів; г) заборона діяльності профспілок, страйків; д) скасування «сухого закону»; е) державне регулювання промисловості, «кодекси чесної конкуренції»; є) розширення системи громадських робіт; ж) створення державної системи соціального забезпечення. 7. Вкажіть положення закону НІРА: а) запровадження державного контролю за цінними паперами; б) скасування «сухого закону»; в) створення системи державного регулювання промисловості; г) передбачення державних премій фермерам за скорочення виробництва. 8. Вкажіть, який закон був спрямований на вдосконалення трудових відносин між роботодавцями і найманими робітниками: а) закон ААА; б) закон Вагнера; в) закон про соціальне забезпечення; г) «сухий закон». 9. Установіть правильну хронологічну послідовність: а) прийняття Акту про трудові відносини (закон Вагнера); б) похід ветеранів війни на Вашингтон; в) невдала спроба реформ Верховного суду; г) «Сто днів» Рузвельта; д) обрання Г.Гувера президентом США; е) нові реформи в соціальній сфері. 10. Установіть відповідність між датами та подіями: 1. 8 січня 1918 р. А. Прийняття закону про нейтралітет 2. 1919-1921 рр. Б. Правління президента К.Куліджа 3. 1920-1923 рр. В. Прихід до влади президента Ф.Рузвельта 4. 1923-1929 рр. Г. Програма повоєнного устрою світу, розроблена В.Вільсоном 5. 1932 р. Д. Правління президента У.Гардінга 6. 17 листопада 1933 р. Е. Правління президента В.Вільсона 7. 1935 р. Є. Встановлення дипломатичних відносин з СРСР Джерела і література Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918 – 2007): Навч. посіб. для самостійної роботи студента. – К., 2008. – С. 116-128. Хрестоматия по новейшей истории / Под ред. Б.Г.Гафурова. – М., 1960. – С. 516-519, 522-526, 529-534, 537-539. Всемирная история. 1918-1945 гг. (Конспекты уроков) / Под ред.. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. – С. 71-87. Букалов А.В., Таратухин С.А. О соционическом типе Ф.Д.Рузвельта и его взаимодействии с интегральным типом США // Соционика, ментальность и психология личности. – 1999. - № 3. – С. 46-52. Данилин С.А. Англо-американское сближение на рубеже ХІХ – ХХ вв.: идеология и политика // Преподавание истории в школе. – 2005. - № 6. – С. 9 – 15. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. – К., 1999. – С. 8-134. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920-1990 гг. / под ред. А.Н.Марковой. – М., 1995. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918-1945 гг. / Под ред. В.К.Фураева. – М., 1989. История США: В 3-х т. / Ред. коллегия: Н.Н.Болховитинов и др. – М., 1993. – Т. 3. – С. 9 – 316. Иванов С.В. Война с бедностью Ф.Д.Рузвельта. Социальные программы «нового курса» в США. – Саратов, 1989. Иванян Э.А. Белый дом: президенты и политика. – М., 1979. – С. 45-148. Каст А. Повседневная жизнь Соединенных Штатов в эпоху процветания и «сухого закона». – М., 2008. Кикнадзе Б.Г. Разведка военно-морских сил США накануне войны с Японией // Новая и новейшая история. – 2006. - № 3. – С. 216-221. Королькова Е.И. «Новый курс» Рузвельта. – М., 1992. Малець В.Л. Рузвельт // Історія України. – 1998. - № 35. – С. 3 – 5. Мальков В.Л. «Новый курс» в США: социальные движения и социальная политика. – М., 1973. Мальков В.Л. Франклин Рузвельт: Проблемы внутренней политики и дипломатии. – М., 1988. Марущак М.І. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій. – Львів, 2003. Новейшая история стран Европы и Америки: ХХ век. В 2-х ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М.: Владос, 2001. – Ч. 1: 1900-1945. – С. 127-150. Сич О.І. Історія західного суспільства в міжвоєнний період (1919-1939 рр.): Навч. посібник. – Чернівці, 2008. – С. 231-286. Согрин В.В. Политическая история США. XVII-XX вв. – М., 2001. – С. 199-357. Согрин В.В. Три ключевые проблемы в исследовании истории Нового курса Ф.Д.Рузвельта // Новая и новейшая история. – 2007. - № 5. – С. 3-24. Согрин В.В. Белый дом: президенты и идеология. – М., 1998. Уткин А.И. Дипломатия Франклина Рузвельта. – Свердловск, 1990. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945). – М.: МГУ, 1998. – С. 233-273. Яковлев Н.Н. ФДР – человек и политик. – М., 1988, 2003. План семінару 5: Країни Латинської Америки в 1918-1939 рр. 1. Соціально-економічний і політичний розвиток латиноамериканських республік у 1920-ті рр. Ліберальний реформізм: Аргентина, Чилі, Уругвай, Мексика, Куба. 2. Піднесення масової боротьби трудящих. Збройні антиолігархічні виступи в Бразилії та Нікарагуа. Пошук нових концепцій визвольної боротьби. Апризм. 3. Світова економічна криза і пошук змін. Посилення ролі держави в економіці. Іноземний капітал в регіоні у 1930-ті рр. Політика «доброго сусіда» США. 4. Революція 1933-1935 рр. на Кубі та її наслідки. Демократичні перетворення уряду Л.Карденаса в Мексиці 1934-1940 рр. Народні фронти в Бразилії, Аргентині, Чилі, Колумбії, Венесуелі, Болівії. Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Специфіка формування капіталістичного способу виробництва в країнах Латинської Америки у повоєнний період (1918-1939 рр.). 2. Латиноамериканський націонал-реформізм 30-х рр. 3. Державні перевороти кінця 20-х – початку 30-х рр. в країнах Латинської Америки. Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: латифундизм, компрадорська буржуазія, каудильїзм, апризм, рух «тенентистів», рух сандиністів. 2. Опрацюйте тексти джерел (Хрестоматия по новейшей истории. – М., 1960. – Т. 1), виконайте завдання до документів: а) с. 563-567. Доведіть, що заходи уряду Л.Карденаса в економічній і соціальній галузях повинні були сприяти розвитку капіталізму в Мексиці. б) С. 573-574. З’ясуйте, з якою метою був створений Національно-визвольний альянс Бразилії. В чому полягала суть програми Альянсу? 3. Дайте відповіді на питання: - Охарактеризуйте економічну і політичну ситуацію в Латинській Америці після Першої світової війни. Які типи політичних режимів існували в той час в регіоні? - Поясніть суть політики ліберальних реформ кінця 1910-1920-х рр. в Латинській Америці. - Як вплинула на країни Латинської Америки світова економічна криза 1929-1933 рр.? - Дайте оцінку політиці державного регулювання економіки в Латинській Америці. В яких варіантах вона здійснювалася? - Які зміни відбулися в політиці США по відношенню до країн Латинської Америки у 1930-ті рр.? Тести 1. В аграрному секторі країн Латинської Америки переважали: а) фермерські господарства; б) латифундії; в) державні господарства. 2. Найважливішими сферами вкладання іноземного капіталу в Латинській Америці були: а) будівництво залізниць і банківські позики; б) сільськогосподарські монокультури; в) видобувна промисловість і туризм; г) будівництво житла і легка промисловість. 3. Вкажіть ознаки економічного розвитку країн Латинської Америки: а) надання Радянських Союзом цим країнам довгострокових кредитів і технічної допомоги у будівництві текстильних комбінатів; б) високий рівень життя населення за рахунок ведення активної торгівлі; в) залежність економіки від іноземного капіталу; г) створення фабричної промисловості та поява національної буржуазії; д) збереження в ряді країн феодальних відносин; е) монокультурність економіки; є) боротьба з монополіями, введення трестівського законодавства; ж) слабко розвинутий внутрішній ринок і низький рівень життя населення. 4. Вкажіть країни Латинської Америки, в яких у міжвоєнний період були встановлені диктаторські режими: а) Бразилія; д) Колумбія; б) Коста-Ріка; е) Куба; в) Еквадор; є) Сальвадор; г) Венесуела; ж) Гаїті. 5. Вкажіть, кого назвали «Чилійським Муссоліні»: а) Х.Мочадо; б) Ф.Батісту; в) К.Ібаньєса; г) А.Хусто. 6. Встановіть відповідність між датами і подіями: а) вересень 1924 р. 1) створення в Бразилії Національно-визвольного альянсу; б) 1925 р. 2) воєнний переворот в Аргентині; в) 6 вересня 1930 р. 3) прихід до влади у Мексиці уряду Л.Карденаса; г) 1934 р. 4) створення Народного фронту в Чилі; д) березень 1935 р. 5) встановлення диктаторського режиму в Чилі; е) 6 березня 1936 р. 6) обрання президентом республіки Куби Херардо Мочадо-і-Моралеса; 7) президентом Аргентини обраний Аугусто Хунто Джерела і література Хрестоматия по новейшей истории / Под ред. Б.Г.Гафурова и др.: В 3-х тт. – М., 1960. – Т. 1. – С. 563-583. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 1918-1945 гг.: Учеб пособие. – М., 1986. – С. 362-423. Всемирная история. 1918-1945 гг. (Конспекты уроков) / Под ред. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. – С. 215-228. Галеано Э. Вскрытые вены Латинской Америки. – М., 1986. Дабагян Э.С. Венесуэла: основные вехи политического развития в ХХ веке // Новая и новейшая история. – 2008. - № 5. – С. 48-67. История Латинской Америки. 1918-1945. – М., 1999. Казаков В.П. Иполито Ирогойен: президент-реформатор Аргентины (20-е годы ХХ века) // Новая и новейшая истории. – 2009. - № 2. – С. 164-176. Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы. – М., 2000. Латинская Америка в международных отношениях. – М., 1988. – Т. 1-2. Строганов А.И. Латинская Америка в ХХ веке. – М., 2002. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. пособие. – М., 1995. Федоренко Е.Н. Транснациональные корпорации США в Латинской Америке. – М., 1985. Яковлев М.С. Президент «Аристократической республики» в Перу Г.Э.Биллинхурст (1912-1914 годы) // Новая и новейшая история. – 2008. - № 1. – С. 201-214. Янчук И.И. Политика США в Латинской Америке. 1918-1928. – М., 1982. Тема 6: Міжнародні відносини у 30-х рр. ХХ ст. План семінару 1. Характер міжнародних відносин у 30-х рр. Виникнення осередків воєнної загрози. 2. Політика умиротворення і спроби створення системи колективної безпеки в Європі у 30-ті рр. 3. Рік кризи: вересень 1938 – вересень 1939 р. Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Вплив процесу фашизації в Європі на розвиток міжнародних відносин в 20-30-х рр. ХХ ст. 2. Сутність європейської системи колективної безпеки і причини невдачі спроб її створення в 30-ті рр. ХХ ст. 3. Роль Мюнхенської угоди в ескалації передвоєнної політичної кризи. Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: агресія, аншлюс, плебісцит, великодержавність, європейська система колективної безпеки, реваншизм, референдум, Антикомінтернівський пакт, Сталевий пакт. 2. Опрацюйте тексти джерел (Мицик Л.М.. Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): Навч. посібник. – К., 2008. – С. 144-163) і дайте відповіді на питання: а) Чому миролюбивим силам не вдалося попередити Другу світову війну? Хто і в якій мірі, з Вашої точки зору, несе відповідальність за це? б) Чи існувала можливість досягнення домовленості між країнами-учасницями Московських переговорів 1939 р.? в) Яку мету переслідували країни, підписуючи Мюнхенську угоду 1938 року? Як можна охарактеризувати їх дії? г) Прокоментуйте оцінку Гітлером пакту «Ріббентропа-Молотова»: «Це пакт із сатаною, щоб вигнати диявола». 3. Заповніть таблицю: «Міжнародні відносини у 1930-ті рр.» Основні питання Шляхи вирішення Результати Тести 1. Вкажіть, які чинники сприяли формуванню агресивної осі «Берлін – Рим – Токіо»: а) сильне незадоволення Німеччини та Італії умовами Версальського договору; б) політика «доброго сусіда» щодо країн Латинської Америки з боку США; в) схвалення Німеччиною італійської агресії проти Ефіопії; г) спільна італо-німецька інтервенція в Іспанії; д) зближення СРСР і Німеччини; е) антикомунізм, спільна антирадянська спрямованість зовнішньополітичних доктрин трьох держав; є) визнання Німеччиною та Італією маріонеткового уряду Мань-чжоу-Го, їх підтримка японської агресії проти Китаю; ж) активна миротворча діяльність Ліги Націй. 2. Вкажіть причини політики «умиротворення» агресорів: а) намагання Великої Британії і Франції уникнути війни з Німеччиною, до якої вони не були готові; б) нерозуміння західними політиками справжніх цілей і сутності нацистського режиму; в) загроза країнам Заходу з боку СРСР; г) англо-французькі суперечності початку 30-х рр., прагнення Британії використати Німеччину як противагу Франції на Європейському континенті; д) радянсько-німецьке дипломатичне зближення; е) підтримка Німеччини з боку США; є) готовність західних держав пом’якшити умови Версальського договору для Німеччини; ж) співзвучність цієї політики настроям громадської думки Великої Британії і Франції. 3. Розкрийте зміст політики «умиротворення» агресорів: а) втручання США у європейські справи; б) система угод, які б стримували Німеччину від агресивних дій і не дали їй привід розпочати війну; в) перерозподіл колоніальних володінь на користь Німеччини; г) поступки гітлерівській Німеччині й уникання дій, які б дали їй привід розпочати війну. 4. Вкажіть положення Мюнхенської угоди: а) евакуація Чехословаччини з території Судетської області; б) надання Чехословаччині військової допомоги для боротьби з агресором; в) гарантії непорушності кордонів Чехословаччини; г) звільнення судетських німців від несення військової служби, а також ув’язнених за політичні злочини; д) надання кредиту уряду Чехословаччини для індустріалізації Судетської області; е) зайняття німецькими військами районів Чехословаччини з переважаючим німецьким населенням; є) приєднання Чехословаччини до складу Німеччини; ж) проведення плебісциту. 5. Вкажіть, які питання обговорювали сторони під час англо-франко-радянських переговорів 1939 р. в Москві: а) участь США в європейському конфлікті; б) проект трьохсторонньої політичної угоди про взаємодопомогу проти агресії; в) приборкання агресії Італії проти Ефіопії; г) проект трьохсторонньої військової конвенції для захисту проти агресії; д) розмежування сфер колоніальних інтересів; е) сфери «східної» і «західних» гарантій захисту від агресора; є) питання пропуску радянських військ через територію Польщі і Румунії; ж) спільні дії щодо допомоги Чехословаччині. 6. Встановіть відповідність між датами і подіями: а) жовтень 1935 – травень 1936 р. 1) приєднання Італії до Антикомінтернівського пакту; б) 25 жовтня 1936 р. 2) окупація Чехословаччини німецькими військами; в) 25 листопада 1936 р. 3) підписання Берхтесгаденської угоди між Німеччиною і Австрією; г) 6 листопада 1937 р. 4) італо-ефіопська війна; д) 12 лютого 1938 р. 5) укладання Антикомінтернівського пакту Німеччиною і Японією; е) 11-12 березня 1938 р. 6) підписання договору про співробітництво між Німеччиною та Італією (вісь «Берлін – Рим»); є) 29-30 вересня 1938 р. 7) окупація Австрії німецькими військами («аншлюс»); ж) 15 березня 1939 р. 8) Мюнхенська угода між Англією, Францією, Італією, Німеччиною. Джерела і література Год кризиса. 1938-1939. Документы и материалы: в 2-х т. – М., 1990. Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): Навч. посіб. для самостійної роботи студента. – К., 2008. – С. 144-163. Накануне, 1931-1939: Как мир был ввергнут в войну. Краткая история в документах, воспоминаниях и комментариях. – М., 1991. Оглашению подлежит. СССР - Германия. 1939-1941. Документы и материалы. – М., 1991. Белоусова З.С. Франция и европейская безопасность. 1929-1939. – М., 1976. Горохов В.Н. История международных отношений. 1918-1939: Курс лекций. – М., 2004. Демидов С.В. Международные отношения в Европе в 1919-1939 гг. – М., 2001. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. З фр. – К., 1995. – С. 186-200, 210-217. Сиполс В.Я. Дипломатическая борьба накануне Второй мировой войны. – М., 1989. Шишкин В.А. Цена признания. СССР и страны Запада в поисках компромисса (1924-1929 гг.). – СПб., 1991. Шубин А.В. Мир на краю бездны. От глобального кризиса к мировой войне. 1929-1941 годы. – М., 2004. Тема 7. Наука і культура країн Європи і Америки між двома світовими війнами (самостійне опрацювання студентами) Орієнтовні питання Загальні: 1. Соціально-економічні та політичні передумови розвитку культури Заходу в 1918-1939 рр. 2. Боротьба демократичної і тоталітарної тенденцій у світовій культурі. 3. Зародження «масової культури». Освіта, наука і техніка: 1. Прагматичні підходи в освіті. Зростання рівня загальної і професійної освіти в країнах Європи і Америки. 2. Найважливіші відкриття в сфері природничих наук: фізики, хімії, біології та медицині. 3. Технічні вдосконалення в машинобудуванні і радіотехніці. Використання технічних новинок у виробництві зброї та побуті. 4. Основні тенденції і досягнення в галузі гуманітарних наук: психології, філософії, історії, соціології. Література і мистецтво: 1. Головні напрями в розвитку літератури країн Європи і Америки. Критичний реалізм. «Втрачене покоління». Антифашистська проза. Модернізм і сюрреалізм. 2. Реалізм і модернізм у музичному і образотворчому мистецтві. Авангардизм. Експресіонізм. Дадаїзм. Абстракціонізм. 3. Функціоналізм, неокласицизм і модернізм в архітектурі. Хартія сучасної архітектури 1928 р. Афінська хартія 1933 р. 4. Становлення світового кінематографа. Голівуд. Основні напрями у розвитку театрального мистецтва. Теми індивідуальних навчально-дослідницьких завдань 1. Розвиток вищої освіти у 1918-1939 рр. Провідні університети Заходу. 2. Нобелівські лауреати в сфері природничих наук: фізики, хімії, біології та медицини: М.Планк, А.Ейнштейн, Н.Бор, Е.Фермі, І. та Ф.Жоліо-Кюрі, І.Ленгмюр, Е.Резерфорд. 3. Література «втраченого покоління». Е.Хемінгуей, Е.-М.Ремарк, Р.Олдингтон. 4. Модерністська література. Д.Джойс, Ф.Кафка, М.Пруст, Т.Еліот. 5. Художня творчість П.Пікассо. 6. Архітектурний стиль Ле Корбюзьє. 7. Німе кіно. Ч.Чаплін. Завдання для самостійної роботи студентів 1. Визначіть поняття: критичний реалізм, модернізм, «втрачене покоління», абстракціонізм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм. 2. Дайте відповіді на питання: а) у чому полягали особливості розвитку світової культури в 20-30-ті рр. ХХ ст.? б) які нові течії в мистецтві Заходу виникли у 20-30-ті рр. (література, музика, образотворче мистецтво і архітектура, театр, кіно)? в) Чим викликано різке зіткнення різних поглядів і напрямків у мистецтві міжвоєнного періоду? г) що нового внесло мистецтво у промислову естетику і житлове будівництво країн Європи і Америки у 20-30-ті рр.? д) які зміни в образотворчому мистецтві відбулися в 20-30-х рр. в країнах Латинської Америки? Тести 1. Вкажіть засновника першої вальдорфської школи: а) Рудольф Штайнер; б) Антон Макаренко; в) Освальд Шпенглер; г) Бертран Рассел. 2. Вкажіть автора теорії відносності: а) З.Фройд; б) М.Планк; в) А.Ейнштейн; г) Н.Бор. 3. Вкажіть письменників, що належали до «втраченого покоління»: а) Б.Брехт; д) Р.-М.Рільке; б) Е.-М.Ремарк; е) Т.Драйзер; в) М.Булгаков; є) А.Барбюс; г) Е.Хемінгуей; ж) Р.Чандлер. 4. Вкажіть ознаки модернізму: а) відхід від фотографічного наслідування повсякденної дійсності; б) теза про те, що духовне життя людини обумовлене його матеріальними умовами; в) зосередженість на зовнішніх впливах на людину (її оточення, матеріального боку життя тощо); г) заперечення тези про те, що духовне життя людини обумовлене його матеріальними умовами; д) використання символів; е) критика недоліків соціального устрою суспільства; є) ліризм, увага до почуттів та емоцій; ж) культ сили волі, боротьби, «надлюдини». 5. Вкажіть, які з названих творів образотворчого мистецтва належить Сальвадору Далі: а) «Передчуття громадянської війни»; б) «Чорний квадрат»; в) «Троє музик»; г) «Портрет мого померлого брата»; д) «Герніка»; е) «Осінній канібалізм»; є) «Загадка Гітлера»; ж) «Танець». 6. Вкажіть особливості розвитку літератури у тоталітарних державах: а) обмеженість тематики творів; б) наявність цензури; в) перетворення мистецтва у засіб пропаганди панівної ідеології; г) наявність різноманітних літературних течій та напрямків; д) свобода слова; е) репресії проти поетів і письменників; є) відсутність контролю над літературним життям; ж) свобода друку. Джерела і література Атлас чудес света: Выдающиеся архитектурные сооружения и памятники всех времен и народов. – М., 1995. Всемирная история 1918-1945 гг. (Конспекты уроков) / Под ред. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. – С. 365-400. Западное искусство. ХХ век. – М., 1992. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV-ХХ століть: Навч. посібник / За ред. Ю.А.Горбаня. – К., 2003. – С. 244-248. Карпушина С., Карпушин В. История мировой культуры: Учебник для вузов. – М., 1998. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: В 2-х тт. / Пер. с англ. – М., 1992. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века. – М., 1977. Моссе Дж. Нацизм и культура. Идеология и культура национал-социализма. – М., 2003. Музыка ХХ века. Очерки. Ч. 2. 1917-1945. – Кн. 3. – М., 1980. Паркинсон Д. Кино / Пер. с англ. – М., 1996. Романовская Т. Наука XIX-ХХ вв. в контексте истории культуры. – М., 1995. Самосознание европейской культуры ХХ века. – М., 1991. Сич О. Історія західного суспільства в міжвоєнний період (1919-1939 рр.): Навч. посібник. – Чернівці, 2008. – С. 85-103. Тестовий контроль до модулю І 1. Виберіть твердження, які найповніше розкривають наслідки Першої світової війни для країн-учасниць: а) загострення соціальних протиріч і хвиля революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині; б) значні руйнування на територіях, що стали аренами бойових дій (Франція, Бельгія, Росія); в) зміцнення міжнародного авторитету Німеччини; г) людські жертви (до 10 млн. осіб); д) значний зовнішній борг країн Антанти Сполученим Штатам Америки; е) втрата третини національного багатства країнами-учасницями; є) посилення мілітаристських, шовіністичних настроїв населення в країнах Європи; ж) переміщення центру економічної і фінансової ваги до США. 2. Вкажіть положення, що декларувалися в «14 пунктах» В.Вільсона: а) довічне право метрополій на володіння колоніями; б) встановлення дипломатичних відносин з Радянською Росією; в) відмова від таємної дипломатії; г) розгортання гонки морських озброєнь; д) свобода торгівлі та мореплавства; е) визнання права народів на самовизначення; є) збереження військово-політичних союзів періоду Першої світової війни; ж) необхідність роззброєння з метою запобігання світовій війні. 3. Вкажіть умови Версальського мирного договору: а) створення Ліги Націй; б) передача Франції Ельзасу, Лотарингії та Саарського вугільного басейну; в) право Німеччини на володіння наступальними видами зброї та їх нарощування; г) демілітаризація Рейнської зони; д) виплата Німеччиною репарацій; е) приєднання Австрії до Німеччини; є) заборона загальної військової повинності в Німеччині; ж) позбавлення Німеччини колоніальних володінь в Африці та на Тихому океані. 4. Встановіть відповідність між датами та подіями: а) 18 січня 1919 р. 1) підписання Севрського мирного договору; б) 28 червня 1919 р. 2) підписання Сен-Жерменского договору; в) 10 вересня 1919 р. 3) відкриття Паризької мирної конференції; г) 27 листопада 1919 р. 4) укладання Версальського договору з Німеччиною; д) 4 червня 1920 р. 5) підписання Тріанонського мирного договору; е) 10 серпня 1920 р. 6) підписання Нейїстського мирного договору. 5. Визначте проблеми і суперечності, які породила Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин: а) прагнення реваншу з боку переможених країн; б) посилення морського суперництва між Німеччиною і Великою Британією; в) ігнорування геополітичних інтересів Росії; г) претензії США на світове панування; д) гегемонія Росії в Європі та на Далекому Сході; е) репараційна проблема; є) посилення протиріч між метрополіями і колоніями; ж) проблема національних меншин і кордонів в новоутворених європейських державах. 6. Вкажіть, до яких положень зводився західними країнами зміст «російського питання» на Генуезькій конференції 1922 р: а) надання Радянській Росії довгострокових кредитів; б) залучення радянської Росії до Версальсько-Вашингтонської системи договорів; в) визнання Радянською Росією всіх боргів царського та Тимчасового урядів, повернення або компенсація націоналізованої іноземної власності; г) компенсація Радянській Росії збитків від іноземної інтервенції. 7. Визначте сутність співробітництва між Радянською Росією та Німеччиною в «дусі Раппало»: а) введення спільної грошової одиниці; б) взаємна підтримка у колоніальній експансії; в) створення змішаних кампаній та надання німецьким фірмам концесій у Росії; г) розвиток торгових зв’язків; д) виробництво на території СРСР зброї та військової техніки для рейхсфера; е) введення безвізового режиму; є) співпраця у підготовці військових кадрів; ж) відновлення дипломатичних відносин. 8. Вкажіть, які країни окупували Рурську область Німеччини у 1923 р.: а) Росія; б) Велика Британія і Франція; в) Польща та Франція; г) Франція та Бельгія; 9. Вкажіть, які країни виступали гарантами Рейнського пакту 1925 р.: а) Велика Британія та Франція; б) Велика Британія та США; в) Велика Британія та Італія; г) Франція та Бельгія. 10. Рейнський гарантійний пакт було прийнято на: а) Генуезькій; б) Локарнській; в) Лондонській конференції. Тематичний контроль до модуля ІІ Варіант І 1. В чому полягають причини падіння рівня життя в ході і після Першої світової війни? Які наслідки це явище могло викликати в суспільстві? 2. Критикуючи «новий курс» Ф.Рузвельта, його порівнювали то з фашизмом, то з соціалізмом. Що в заходах «нового курсу» давало підстави для подібних порівнянь? 3. На Вашу думку, чому у 1938 р. «Тайм» назвав Гітлера людиною року? 4. Поясніть, чому саме в першій половині ХХ ст. критерієм оцінки нових ідей у фізиці слугував афоризм Нельсона Бора: «Ваша ідея недостатньо нерозсудлива, щоб бути істинною!»? Варіант ІІ 1. Які процеси викликала Перша світова війна в соціальній сфері? У зв’язку з чим змінюється роль і значення родової аристократії в європейських країнах (Німеччині, Франції, Великій Британії)? Розкажіть про зміни у становищі жінок у суспільному житті. Чому саме у повоєнний період посилюється рух за надання жінкам рівних з чоловіками прав і в економіці, і в політиці, і в культурі? 2. У другій половині 30-х рр. у Франції зріс попит на корзини для пікніку й узагалі на речі, пов’язані з розвагами і відпочинком. Чим це було зумовлено? 3. Чому головну роль і фашистському русі в Іспанії відіграли генерали й офіцери іспанських колоніальних військ, що були розміщені в Марокко? 4. Поясніть, чому поява радіо, кіно, згодом телебачення мало величезний вплив на розвиток людства. Варіант ІІІ 1. Які зміни викликала Перша світова війна у суспільній свідомості? Поясніть суть явища песимізму. У чому його принципова відмінність від оптимізму? Подумайте, для яких часів характерні упадницькі настрої, похмуре сприйняття світу, очікування змін на гірше? 2. Доведіть, що домінування в політичному житті США 20-х рр. республіканців було закономірним. 3. У 48 статті Веймарської конституції Німеччини містилось положення про те, що президент має право видавати надзвичайні закони без парламенту. Який відбиток на подальший розвиток Німеччини мала ця стаття? 4. Які країни і з яких причин у 30-ті рр. намагалися проводити політику «колективної безпеки»? Варіант ІV 1. Як змінилися уявлення європейців про цінність людського життя, про насилля та його роль у суспільстві після Першої світової війни? Чому людина знову засумнівалася у можливостях свого розуму? 2. На 1932 р. ціна каучуку на світовому ринку впала на 93%, цукру – на 74%, натурального шовку – на 75%, джуту – на 62%. Загалом експорт цих товарів скоротився на 85%, а в грошовому виразі – на 56%. Як зазначені статистичні дані вплинули на розвиток країн Латинської Америки? 3. Чи вбачаєте Ви залежність розвитку культури міжвоєнного періоду від політичного та державного устрою країни? Відповідь аргументуйте конкретними прикладами. 4. Який зв'язок існує між Першою світовою війною та Мюнхенською угодою? Варіант V 1. Чому під час Першої світової війни і після неї різко посилюються шовіністичні, націоналістичні ідеї, покликані розпалювати ненависть між різними народами, протиставляти їх один одному? Які небезпечні наслідки може мати ріст націоналізму? Поясніть, що означає поняття «комплекс національної неповноцінності». 2. За підсумками виборів до англійського парламенту в 1923 р. провідні політичні партії отримали наступну кількість депутатських місць: консерватори – 258; лейбористи – 191; ліберали – 158. Чим можна пояснити той факт, що лейбористам було доручено сформувати уряд? 3. У період нацистського панування в Німеччині витрати на виробництво зросли на 25%. Назвіть причини зменшення ефективності виробництва. 4. Чим був зумовлений розкол у 20-30-ті рр. культури на елітну та масову? Варіант VІ 1. Як вплинула Перша світова війна на розвиток світових господарських зв’язків? Як і чому змінилася міжнародна валютна система? Хто в кінцевому результаті виграв війну економічно? 2. Чим можна пояснити, що в США у 20-30-ті рр. процвітав нелегальний ігровий бізнес (казіно), нелегальна торгівля алкоголем, наркотиками, рекет, майже відкрито діяли банди злочинців (гангстери)? 3. Одне з гасел, поширених у Німеччині в 30-ті рр. твердило: «Один народ, одна країна, один вождь!». В Італії були поширені гасла «Дуче завжди правий! «Автаркія!», «Відродимо Римську імперію!». На яких ідеологічних засадах базувалися німецький нацизм і італійський фашизм? 4. Існує думка, що рушієм розвитку науки в багатьох її галузях є війна. Яка Ваша думка з цього приводу? Спробуйте підтвердити її прикладами з розвитку науки 20-30-х рр. ХХ ст. Варіант VІІ 1. Спробуйте від імені громадянина воюючої держави сформулювати проблеми щоденного життя, які виникали з початком Першої світової війни. 2. З яких причин довелося переглядати питання про репарації Німеччини кілька разів протягом 20-х рр.? 3. Як відомо, особливо важко велика депресія позначилася на молоді. Деякі західні письменники почали говорити про «втрачене покоління», чиї сили і здібності лишилися непокликаними часом. Сформулюйте Ваше ставлення до позиції молодих у подібні часи. Чи можете Ви запропонувати якийсь вихід із ситуації? 4. Поясніть, навіщо Німеччині була потрібна Мюнхенська зустріч глав урядів Великої Британії, Франції, Італії, самої Німеччини. Варіант VІІІ 1. З якою метою була створена Ліга Націй? Спробуйте уявити, за яких умов її діяльність могла бути продуктивною. Чи правомірно говорити про новий рівень розвитку міжнародних відносин зі створенням Ліги Націй? 2. Назвіть особливості економічної кризи 1929-1933 рр. в Англії. Які заходи здійснювались «національним урядом», щоб вивести країну з кризи? 3. Визначте і перелічте тенденції розвитку міжнародних відносин в 30-ті рр. Спробуйте обґрунтувати для кожної групи країн обраний варіант поведінки. 4. Чи існує, на Вашу думку, взаємозв’язок між науково-технічним прогресом і розвитком філософських вчень про особистість, індивідуальне «Я» кожної людини? Екзаменаційні питання 1. Предмет, задачі, періодизація, джерела та методологічні принципи дослідження новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки. 2. Еволюція товарного виробництва в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.: виникнення й суть монополій. 3. Характерні риси соціально-економічного розвитку провідних країн світу на початку ХХ ст. 4. Парламентаризм – апогей європейської державно-правової еволюції кінця ХІХ – початку ХХ ст. 5. Трансформація капіталізму на шляхах реформізму: лібералізм, соціал-демократія, консерватизм. 6. Міжнародні відносини в контексті модернізації капіталізму на зламі ХІХ – ХХ ст.: перші імперіалістичні конфлікти. 7. Модернізація – генератор науково-культурного прогресу на зламі ХІХ – ХХ ст. 8. Причини й передумови виникнення, учасники Першої світової війни. Стратегічні плани супротивних сторін. 9. Нові підходи в дослідженні історії Першої світової війни в європейській історіографії. 10. Початок Першої світової війни в Європі. 1914 рік. 11. “Сидяча війна” 1915 р. в Західній Європі. Битва під Верденом і на р. Сомі 1916 р. 12. Ставлення до війни народів воюючих країн. Еволюція громадянської позиції в роки Світової війни. 13. Воєнні кампанії 1917-1918 рр. Вступ у війну США та вихід з неї Росії. 14. Підсумки Першої світової війни. Розстановка сил на міжнародній арені в перші повоєнні роки. 15. Плани великих держав стосовно мирного врегулювання й повоєнної організації світу. Паризька мирна конференція: задачі, організаційна структура, протиріччя великих держав. 16. Версальський мирний договір з Німеччиною Утворення Ліги Націй. 17. Мирні договори з Австрією, Болгарією, Угорщиною і Туреччиною. Завершення територіального врегулювання в Європі. 18. Вашингтонська конференція 1921-1922 рр. Завершення складання системи міжнародних договорів, її сильні і слабкі сторони. 19. Ревізія повоєнних договорів у 1920-ті роки: Генуезька, Лозаннська та Локарнська міжнародні конференції. 20. Пацифізм на світовій арені у міжвоєнний період (1920-1930-ті рр.). Панєвропеїзм Кудерхове-Калергі. Пакт Бріана-Келлога. 21. Вплив Великої війни на світове господарство. Перебудова економіки на мирний лад. Спроби формування нової системи світового господарства. 22. Розвиток міжнародного комуністичного руху у повоєнний період. Створення Комуністичного інтернаціоналу. Тактика єдиного робітничого фронту. 23. Розвиток соціалістичного руху у повоєнні роки. Відновлення Другого Інтернаціоналу. Міжнародне робітниче об’єднання соціалістичних партій. 24. Революція 1918-1919 рр. в Німеччині: причини й передумови, рушійні сили, характер, основні фази. 25. Національне зібрання й Веймарська конституція нового політичного режиму в Німеччині. 26. Соціально-економічний розвиток Німеччини в період стабілізації капіталізму (1924-1929 рр.). 27. Внутріполітична ситуація в Німеччині 1924-1929 рр. Посилення ультраправих настроїв в суспільстві. Причини приходу нацистів до влади. А.Гітлер. 28. Наслідки Першої світової війни для Великобританії. Активізація робітничого руху в країні. 29. Внутрішня і зовнішня політика уряду Ллойд Джорджа у Великобританії (1918-1923 рр.). 30. Особливості стабілізації економіки Великобританії протягом 1924-1929 рр. Перший лейбористський уряд. 31. Загальний страйк шахтарів у Великобританії 1925 р. Політика консервативного уряду С.Болдіна (1924-1929 рр.). 32. Франція у перші повоєнні роки. Політика уряду Ж.Клемансо. Активізація робітничого руху в країні. 33. Парламентські вибори 1919 р. у Франції. Політика “Національного блоку”. Розкол соціалістичного і профспілкового руху. 34. Соціально-економічний розвиток Франції в період стабілізації капіталізму (1924-1929 рр.). Політика “Лівого блоку” й “Національного єднання”. 35. Війна і криза ліберальної держави в Італії. “Червоне дворіччя”. Утворення Комуністичної партії Італії. 36. Прихід фашистів до влади. Масова база фашистського руху. Б.Муссоліні. 37. Соціально-економічна політика фашистського уряду (1922-1929 рр.). “Криза Маттеотті”. “Корпоративна держава” в Італії. 38. Основні тенденції соціально-економічного розвитку капіталізму у міжвоєнний період (1920-1930 рр.). 39. Причини світової економічної кризи 1929-1933 рр. і головні форми її прояву. Пошуки шляхів виходу із кризи. 40. Підсумки Першої світової війни для США. Повоєнний зовнішньополітичний курс США. 41. “Республіканська ера” в США. Політика урядів У.Гардінга, К.Куліджа, Г.Гувера. 42. Американський бізнес в епоху “проспериті”: причини розквіту і проблеми росту. 43. Перший етап “Нового курсу” Ф.Рузвельта у США. Політична боротьба по проблемам “Нового курсу” в країні. 44. Другий етап політики “Нового курсу” в США, його “полівіння”. Вибори 1936 р. 45. Третій етап “Нового курсу” й партійно-політична боротьба в США наприкінці 30-х рр. 46. Зовнішня політика США у 1933-1939 рр. 47. Наслідки світової економічної кризи у Великобританії. Політика “Національного уряду”. 48. Внутрішнє становище в країні. Активізація робітничого руху в Англії 1933-1939 рр. 49. Прояви економічної депресії 1929-1933 р. у Франції. Відсіч фашистам. Боротьба за єдність дій комуністів і соціалістів. 50. Народний фронт у Франції: етапи становлення, перемога на виборах, внутрішня політика, розпад коаліції. 51. Становлення нацистської диктатури в Німеччині: уніфікація держави і суспільства, терор і масова пропаганда (1933-1939). 52. Зовнішньополітичний курс уряду А.Гітлера. Підготовка до нової великої війни. 53. Іспанія після Першої світової війни. Назрівання революції. Початок і перший етап революції в Іспанії (1931-1933 рр.). 54. Утворення й перемога уряду Народного фронту в Іспанії (1935-1936 рр.), його внутрішня політика. Початок і перший етап громадянської війни (липень 1936 – березень 1937 рр.). 55. Республіканська Іспанія і табір заколотників н другому етапі громадянської війни (квітень 1937 – листопад 1938 рр.). Поразка республіки. 56. Міжнародний робітничий рух в роки світової економічної кризи. VII Конгрес Комінтерну, боротьба проти фашизму і війни. Солідарність з республіканською Іспанією. 57. Вплив світової економічної кризи на розвиток міжнародних відносин. Розстановка сил на світовій арені в 1930-ті рр. Політична криза 1939 р. 58. Розвиток світової культури в першій третині ХХ ст.: основні напрямки і форми, соціальні аспекти розвитку науки і техніки, література і мистецтво напередодні Другої світової війни. МЕТОДИ НАВЧАННЯ З дисципліни передбачені такі методи навчання: - лекції – читаються з усіх тем курсу, їх обсяг визначено відповідно до теоретичної і практичної значущості матеріалу окремих тем та розподілу годин між аудиторною і позааудиторною роботою; - семінарські заняття – проводяться з тем, які є найбільш вагомими для формування світоглядних ідей і понять; - самостійна та індивідуальна робоа. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ На самостійну роботу за дисципліною відведено 32 години, які відповідно розподілені між усіма темами. До складу самостійної роботи включено опрацювання теоретичних питань, підготовку до семінарських занять, пошук відповідей на проблемні питання, складання схем, підготовка до контрольних робіт. Форми контролю: опитування на семінарських заняттях, проведення аудиторних контрольних робіт, перевірка конспектів. Завдання для самостійної роботи подані у відповідних темах семінарських занять. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Основними формами індивідуальної навчальної діяльності студентів у межах кожного залікового кредиту є написання есе та підготовка і захист індивідуального (групового) навчального або науково-дослідного проекту (ІНДЗ). Есе – письмовий твір-роздум над проблемою, який віддзеркалює особисту позицію студента на систему аргументів. На яких ця позиція ґрунтується. У ньому важливо продемонструвати глибоке знання обраної проблеми, збалансоване використання інформації, підпорядкованість її центральній ідеї (тезі), взаємопов’язаність, логічність, самостійність, аргументованість викладених думок і висновків. ІНДЗ – містить елемент пошукової, частково науково-дослідної роботи і є чинником залучення студента до науково-дослідної діяльності, яка може бути продовжена через виконання курсової, кваліфікаційної роботи тощо. Варіантами навчально-дослідних проектів з новітньої історії можуть бути відео кліп (фільм), макет веб-сторінки (сайта), електронна презентація, електронний урок, сценарій рольової гри, макет номера газети тощо. Як правило, його присвячують одній темі або проблемі курсу маючи на меті її самостійне поглиблене пізнання, використання отриманих знань для професійних або суспільних потреб. Робота над ним потребує пізнавальних, аналітичних, творчих здібностей, а також спеціальних навичок (робота з комп’ютером, аудіо- та відеоапаратурою, обробка статистичних даних тощо). Критеріями оцінювання науково-дослідного проекту є оригінальність ідеї, самостійність її розробки, змістовність, наукова обґрунтованість, практична цінність тощо. ТЕМИ ЕСЕ 4. Версальський договір: міцний мир для Європи, єдино можливий компроміс чи міна уповільненої дії у міжнародних відносинах 20-30-х років? 5. Чи виконала Ліга Націй свою історичну місію? Які зміни в Статуті цієї організації могли б посилити її дієвість? 6. Через реформи до соціальної демократії і через соціалістичну революцію до «диктатури пролетаріату»: дві альтернативні стратегії в міжнародному соціалістичному русі. Чи був можливий компроміс? 7. реформізм: вимушена поступка робітничому рухові чи свідома соціально-економічна стратегія західних демократій? 8. Чим демократія Веймарської республіки відрізнялася від американської та британської демократії? 9. Фашизм: історична випадковість чи закономірність політичного розвитку Європи? Чи можна було запобігти фашизації країн Європи? 10. Чи були альтернативи розвитку міжнародних відносин в 1930-ті роки? 11. Політична ідеологія і зовнішня політика держав у першій третині ХХ ст.: чи існував взаємозв’язок? СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ Підсумкова (загальна) оцінка з курсу є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності рецензування рекомендованої наукової літератури, робота на практичних заняттях, поточне письмове (комп’ютерне) тестування, захист навчального проекту, есе, екзамен. Підсумковий екзамен є формою навчальної діяльності, яка дозволяє студентові підвищити свій рейтинг. Екзамен проводиться у формі усної співбесіди з проблем курсу, під час якої студент повинен продемонструвати знання фактичного матеріалу і хронології, володіння сучасною науковою термінологією, орієнтацію в історіографії проблеми, а також навички порівняльного і підсумкового аналізу. Заліковий кредит В модулі оцінюються аудиторна, самостійна та індивідуальна робота студента: - підготовка до лекцій (рецензування рекомендованої літератури) – 0 – 5 балів; - робота на семінарах – 0 – 38 балів; - поточні тести – 0 – 19 балів; - есе – 0 – 3 бали; - навчальний проект – 0 – 5 балів. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ У ЗАЛІКОВОМУ КРЕДИТІ Заліковий кредит ІНДЗ + есе Екза мен Сума Змістовий модуль І Змістовий модуль ІІ 5+3 30 100 Т 1 Т 2 Т 3 Т 4 Т 5 Т 6 Т 7 0 17 4,5 4,5 31 2,5 2,5 ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ Підсумкова оцінка університету (нормований рейтинговий бал) Оцінка ESTS Оцінка за національною шкалою Визначення ESTS Іспит, диф. залік Залік 90 - 100 А Відмінно Зарахо вано ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 80 - 89 В Добре ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками 70 - 79 С ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок 60 - 69 D Задовільно ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків 50 - 59 E ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії 25 - 49 FX Незадовільно Незара ховано НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку) 1 - 25 F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша рообота ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки. 1919-1945 гг.: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «История». – М.: Высшая школа, 1986. Баран З.А., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П., Шва гуляк М.М. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів. – Львів: Афіша, 2005. Всемирная история / Под ред. Г.Б.Поляка, Е.Н.Марковой. – М.: ЮНИТИС, 1997. Всемирная история. 1918-1945 гг. (Конспект уроков) / Под ред. Я.М.Бердичевского. – Запорожье, 1996. Всеобщая история. Справочник студента. – М., 1999. Всесвітня історія: Навч. посібник / Б.М.Гончар, М.Ю.Козицький, В.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко. – К.: Знання, 2007. Гісем О., Даниленко В., Подобєд А. Всесвітня історія. Новітній період (1914-1939). – К.: Ніка центр, 1999. ХХ век: многообразие, противоречивость, целостность. – М., 1997. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918-1945 гг.: Учеб. для студентов вузов по спец. «История» / Л.С.Белоусов, И.В.Григорьева, В.П.Смирнова и др.; Под ред. Е.Ф.Язькова. – М.: Простор, 2004. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1918-1945 гг. Учеб. для студ. вузов по спец. «История» / В.К.Фураев, Д.П.Прицкер, Ю.М.Чернецкий. – М., 1989. Історія сучасного світу: соціально-політична історія ХV – ХХ століть: Навч. посіб. / Ю.А.Горбань, Г.Г.Білик, Л.В.Дячук та ін..; За ред.. Ю.А.Горбаня. – К.: Вікар, 2003. Мицик Л.М., Кузьменко Ю.В. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2008. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 2 ч. / Под ред. А.М.Родригеса и М.В.Пономарева. – М.: Владос, 2001. Політична історія ХХ століття: Навч. посібник / В.Ф.Салабай, Л.О.Панчук, Я.А.Титаренко та інш. – К.: КНЕУ, 2001. Пономарев М.В. История стран Европы и Америки в новейшее время в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран Европы и Америки: Практическое пособие: В 3 ч. – М., Владос, 2000. Сич О.І. Історія західного суспільства в міжвоєнний період (1919-1939): Навч. посіб. – Чернівці: Наші книги, 2008. Экономическая история зарубежных стран / Под общ. ред. Я.Е.Еремова. – Днепропетровск: ЦЭО, 1999. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918-1945 гг.). – М.: МГУ, 1998. Адреси ІНТЕРНЕТ Тематичні сторінки Європейська історія – http //libraru.byu.edu/~rdh/ Європейський огляд – http://www.europeonline.com/ Історія США – http://www.msstate.edu/archives/ Історія зарубіжних держав – http://www.mavicanet Історія зарубіжних держав – http://www.hronos.km.ru Канал історії – http://www.historychannel.com Історія війн – http://.militera.lib.ru Світова політика – http://www.qlobalpolicy.orq/resourse/ Проект «Холодна війна» - http://cwihp.si.edu Проект «Холодна війна» - http://www.cold war.ru Ресурси з історії – http://kuhttp.cc.ukans.edu/history/ Мережа «Історія» - http://www.thehistorynet.com США – ЄС – http://www.usia.gov/topical/pol/atlcomm/ Офіційні сторінки США – http://www.whitehouse.gov Британія – http://www.number-10.gov.uk Франція – http://www.sv.vtcom.fr/ftv/pres/ely/ Німеччина – http://www.government.de Італія – http://.www.italyemb.nw.dc.us/italy/ Міжнародні організації СОТ – http://www.wto.org Грінпіс – http://www.qreenpeace.org ЗЄС – http://www.weu.int Європейський Союз – http://europa.eu.int МБРР – http://www.woldbank.org МВФ – http://www.imf.org Міжнародна Амністія – http://www.oneworld.org НАТО – http://www.nto.int ООН – http://www.un.org Мережа міжнародних організацій - http://www.ned.org