4. Самостійна робота

4.1. Мета самостійної роботи

Самостійна робота студента – один важливих засобів оволодіння навчаль­ним матеріалом у вільний від аудиторних занять час. Зміст самостійної роботи над курсом „Історія держави і права України” визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Успішне оволодіння курсом „Історія держави і права України” передбачає насамперед самостійну роботу студента над складними темами, вивчення яких потребує вдумливого і детального опрацювання, самостійне засвоєння тих тем курсу, які не входять до лекційного матеріалу.

Результати самостійної роботи студента і засвоєння матеріалу теми можуть бути перевірені і оцінені на семінарських заняттях, відповідними рейтинговими балами в таких формах:

1. усне опитування;

2. публічний виступ;

3. перевірка письмових самостійних робіт;

4. аудиторна робота;

5. тестовий контроль.

Методичні вказівки до вивчення тем курсу супроводжуються переліком питань, на підготовку яких студент має звернути увагу при опрацюванні матеріалу курсу. Тематика письмових самостійних робіт також подається в окремому розділі.

Методичні вказівки покликані допомогти студенту раціональніше організувати самостійну роботу, орієнтуватись на коло питань, які має засвоїти в першу чергу. До кожної теми самостійної роботи пропонується список літератури.

4.2. Методичні вказівки щодо самостійного вивчення тем з курсу

Вступ. Історія держави і права України як наука та навчальна дисципліна

Засвоїти предмет і завдання курсу „Історія держави і права України”, його місце серед юридичних, історичних, суспільно-політичних дисциплін; ознайоми­тися з класифікацією джерел з курсу.

З’ясувати основні поняття, що стосуються теми: предмет історії держави і права України, державно-правова система, функції історії держави і права України (пізнавальна, прогностична, виховна), періодизація курсу, принципи пізнання історико-правових явищ (історизм, об'єктивність, системність, прин­цип розвитку, плюралізм), методи пізнання історико-правових явищ (порів­няльно-історичний, формально-логічний, статистичний), історико-правові джерела, історіографія історії держави і права.

Література: [1, с. 13–30; 2; 4; 5].

Тема 1. Перші державні утворення і право на території північного Причорномор’я і Приазов’я (сер. I тис. До н. Е. – V ст. Н. Е.)

Засвоїти основні поняття: рід і плем’я, родова й територіальна община, племінні союзи, вождь, рада старійшин.

Виконати такі завдання:

1. Охарактеризувати особливості суспільного ладу перших державних утво­рень, що виникли на території Північного Причорномор’я і Приазов’я (сер. I тис. до н. е. – V ст. н. е.).

2. Зазначити особливості державного устрою міст-держав на території Північного Причорномор’я.

3. Охарактеризувати державний устрій Боспорського царства.

4. Охарактеризувати правові системи перших державних утворень, що виникли на території України в сер. I тис. до н. е. – V ст. н. е.

Література: [1–6].

Тема 2. Держава і право Київської Русі (VI – поч. XIII ст.)

Засвоїти основні поняття: етнічна територія, автохтонність, етногенез, політико-пропагандистський зміст поняття про єдину давньоруську народність.

Етапи й особливості формування східнослов’янських народностей. Оцінка ступеня зрілості української народності на різних фазах її формування.

Трансформація родоплемінного устрою в державний, особливості феода­лізму Київської Русі. Князь, бояри, боярська рада; віче, земля, волость, удільне князівство; фактори централізації і роздроблення земель.

Соціальний стан. Станова структура суспільства. Соціальні процеси в давньоруському суспільстві, вільні, невільні, напіввільні люди. Суд і процес. Змагальний характер судового процесу. Судові договори, суд общини, суд князя, суд посадників, тіунів, церковний суд.

Правова система. Джерела права. Звичаєве право, міжнародні договори Київської Русі, церковні устави, Руська правда. Цивільне, спадкове, кримі­наль­не право. Види злочинів. Види покарань: потік та пограбування, віра, продаж.

Відповісти на такі запитання:

1. Чи можна стверджувати, що в суспільстві антів існували передумови державності українського народу?

2. Чому М. Грушевський вважав антів предками українського народу?

3. Які основні тенденції розвитку суспільства східних слов’ян у I тис. н. е.?

4. Проаналізуйте причини виникнення державності у східних слов’ян.

5. Чому саме землі полян стали основою, а Київ – столицею держави Рюриковичів?

6. М. Грушевський вважав, що „часи Володимира були кульмінаційною точкою процесу будови, завершення механічної еволюції процесу творення давньої Руської Київської держави”. Чи згодні Ви з його думкою? Обґрунтуйте власну точку зору.

7. Охарактеризуйте судову систему Київської Русі.

8. Дайте характеристику джерел права Давньоруської держави.

9. Зазначте основні риси права Київської Русі.

10. Яку роль відіграла Київська Русь в становленні української державності?

Література: [1, с. 31–74; 2–8; 35; 51; 54; 59; 60].