- •Скорочений конспект лекцій з дисципліни «Економіка охорони праці» та «Охорона праці в галузі» для економістів Классификация мот
- •1.Организационные мот
- •2. Санитарные мот
- •Тема: «Основные затраты на от на предприятиях, в учреждениях и организациях» Нормативна база
- •Классификация затрат
- •Капвложения;
- •Эксплуатационные затраты.
- •Перечень основных затрат на от на предприятии
- •Словник термінів
- •Тема: Методи аналізу травматизму
- •Характеристика методів аналізу травматизму
- •2. Груповий метод
- •3. Топографічний метод
- •4. Монографічний метод
- •5. Економічний метод
- •6. Ергономічний метод
- •7. Метод сіткового моделювання і керування
- •8. Метод анкетування
- •Тема: «Аналіз і оцінка стану охорони праці»
- •Оцінні показники
- •Аналітичні показники
- •Якісна оцінка стану охорони праці
- •Шкала розмірів одноразової допомоги
- •Розмір зменшення одноразової допомоги
- •Тема: «Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці»
- •Тема: «Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань»
- •Умови праці як соціально-економічна категорія
- •Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •Умови праці
- •Вплив умов праці
- •Система елементів умов праці
- •Класифікація умов праці на виробництві
- •Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •Атестація робочих місць за умовами праці
- •Оцінювання стану умов праці
- •Диференціація розміру доплат до тарифної ставки
- •Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
Характеристика методів аналізу травматизму
1. Статистичний метод,
базується на аналізі статистичного матеріалу, нагромадженого за декілька років на підприємстві або у галузі, дає можливість кількісно оцінити рівень травматизму за допомогою показників:
а) коефіцієнта частоти (Kч.т)
,
де N – кількість врахованих нещасних випадків на виробництві за звітний період з утратою працездатності на один і більше днів;
Ч – середньооблікова чисельність працівників за звітний період часу.
Даний показник визначається на 1000 осіб облікової чисельності працівників.
б) коефіцієнта тяжкості (Kт.т)
де Д – сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках;
N – загальна кількість нещасних випадків.
Ці показники використовуються для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві й у цілому по галузі та для порівняння різних підприємств за рівнем травматизму.
в) коефіцієнта виробничих витрат (Kв.в)
.
Приклад. На підприємстві з чисельністю персоналу 4 тис. осіб за рік виникло 50 нещасних випадків, унаслідок яких сума днів непрацездатності склала 650 робочих днів. Необхідно визначити коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, а також загальний коефіцієнт травматизму.
Для більш глибокого аналізу травматизму використовуються також показники непрацездатності, матеріальних наслідків витрат на попередження нещасних випадків.
г) показник непрацездатності (Пн) визначається за формулою:
,
де Д – число людино-днів непрацездатності постраждалих;
д) показник матеріальних наслідків (Пм)
,
де М – матеріальні наслідки нещасних випадків за звітний період часу, грн;
є) показник витрат (Пв) на попередження нещасних випадків за звітний період
,
де З – витрати на попередження нещасних випадків за звітний період.
При статистичному методі аналізу загальної захворюваності на виробництві використовуються наступні відносні показники:
а) показник частоти випадків захворюваності (Іч.в) та днів непрацездатності (Іг.д) визначається на 100 працівників:
,
де Б – кількість випадків захворювань;
Д – число днів захворювань за звітний період;
Ч – середньооблікова чисельність працівників у звітному періоді.
б) показник тяжкості захворюваності (або показник середньої тривалості одного випадку захворювання (Пд.з)
,
де Д – кількість днів тимчасової непрацездатності;
Б – кількість випадків захворювань.
Різновидом статистичного методу є груповий і топографічний методи.
2. Груповий метод
При груповому методі дослідження нещасні випадки групуються:
1. за професією та видами робіт потерпілих;
2. за характером і локалізацією пошкоджень;
3. за низкою зовнішніх ознак: днями, тижнями, змінами, віком, стажем, статтю, кваліфікацією потерпілого тощо.
Таке групування дозволяє виявити найнесприятливіші моменти в організації робіт, стані умов праці або устаткування.
3. Топографічний метод
При топографічному методі дослідження всі нещасні випадки систематично позначають умовними позначками на плані розміщення устаткування в цеху, на ділянці стосовно того, де стався нещасний випадок. Скупчення цих знаків свідчить про підвищений рівень травматизму в тому чи іншому підрозділі або робочому місті, завдяки чому створюється наочне уявлення про потенційно небезпечні зони на виробництві.