Питання до модуля № 1. ( Розділи 1.1, 1.2)

Написати дві роботи на вибір зі списку питань і подати в електронному варіанті обсягом 5 стор.

Питання

1. Міфологічне пізнання як вихідна форма розвитку гносеології.

2. Гносеологічна проблематика в філософії Давнього Сходу.

3. Формування гносеології в ранньогрецькій філософії: іонійська, елейська школи, софістика і Сократ.

4. Теорія пізнання атомістів.

5. Гносеологія Платона.

6. Гносеологія Аристотеля.

7. Поширення християнства та утвердження середньовічного типу сприйняття й пізнання світу.

8. Гносеологічні проблеми в схоластиці.

9. Епоха Відродження і нові гносеологічні парадигми: діалектика пізнання М.Кузанського і Д.Бруно, гносеологія Г.Галілея.

10. Гносеологія Ф.Бекона: новий підхід до мети й завдань пізнання, вчення про метод, ідоли пізнання.

11. Раціоналізм і сенсуалізм в гносеології Нового часу.

12. Раціоналізм Р.Декарта. Вчення про „радикальний сумнів”, про „природжені ідеї”, „інтелектуальну інтуїцію”.

13. Сенсуалізм Дж.Локка.

14. Гносеологія Геґеля: тотожність мислення і буття, полеміка з Кантом про проблеми пізнаванності світу, гносеологічні закони.

15. Основні ідеї гносеології марксизму.

16. Причини кризи класичної раціональності.

17. Значення праць І.Канта для формування пост класичної раціональності.

18. Основні положення прагматизму.

19. Охарактеризувати етапи розвитку позитивізму.

20. Т.Кун та ідея парадигмального розвитку науки.

21. І. Лакатос та принцип доповнюваності.

22. П.Фейєрабенд – наукове та ірраціональне.

23. Причини виникнення постмодерну, як філософського напрямку.

24. Постмодерн про відносини речей та мови.

25. Поняття людини в філософії постмодерну.

Тести до розділів 1.1, 1.2

І. Що таке гносеологія:

1) вчення про буття;

2) вчення про людину;

3) вчення про пізнання.

ІІ. Що таке пізнання в розумінні класиків античної філософії:

1. безпосереднє чуттєве відображення предмета;

2. конструювання поняття предмета;

3. осягнення ідеї предмета через його зв’язок зі всезагальним началом;

4. пізнання предмета через з’ясування його невід’ємних властивостей.

ІІІ. Як визначалась істина класиками античної філософії (Демокрітом, Платоном, Аристотелем):

1. як загальний погляд;

2. як відповідність ідей предмету;

3. як ідеальний зв’язок зі Всезагальним (началом);

4. як відповідність ідей образу предмета;

5. як діяльність суб’єкта, що пізнає.

IV. Яка проблема посідала центральне місце в середньовічній гносеології:

1. проблема взаємовідношень сутності й існування речей;

2. проблема обґрунтування моральності людини;

3. проблема обґрунтування об’єктивності істини;

4. проблема обґрунтування творчої активності людини в пізнанні.

V. Як розумілось пізнання в гносеології Нового часу;

1) як відображення розумом здобутих досвідом невід’ємних властивостей предмета;

2) як безпосереднє сприйняття предмета;

3) як добачення розумом всезагальних зв’язків предмета;

4) як загальний погляд на предмет;

5) як логічне обґрунтування досвідних даних про предмет.

VI. Які напрямки характеризують гносеологію Нового часу:

1. емпіризм;

2. атомізм;

3. гілозоїзм;

4. раціоналізм;

5. релятивізм.

VII. Як розумілось пізнання в класичній німецькій філософії:

1. пізнання – це відображення предмета в свідомості;

2. пізнання – ц е перш за все духовна діяльність з предметом;

3. пізнання перш за все – це практична діяльність з предметом;

4. пізнання – щось містично-ірраціональне.

VIII. Як розумівся зв’язок пізнання і досвіду (практики) в класичній німецькій філософії:

1. пізнання розпочинається з досвіду;

2. пізнання вичерпується досвідом;

3. досвід – перешкода на шляху до істинного пізнання;

4. досвід – нейтральний для пізнання.

IX. Як характеризуються суперечності пізнання в класичній німецькій філософії:

1. як елементарна похибка в міркуванні;

2. як вправний ораторський прийом, як лукавство;

3. як неминуча ілюзія розуму;

4. як внутрішня властивість самої ідеї предметів;

5. як внутрішня суть поняття предмета.

X. Що розуміється під критерієм істини у філософії марксизму:

1) відповідність предмета своєму поняттю;

2) обов’язкова відповідність образу предмета безпосередньо спостереженій реальності;

3) відповідність поняття про предмет здатності практично створити предмет;

4) логічна зв’язність досвідних даних про предмет;

5) безпосереднє інтелектуальне бачення суті предмета.

XI. Які напрямки характеризують сучасний етап в розвитку гносеології:

1. постпозитивізм;

2. емпіризм;

3. позитивізм;

4. раціоналізм;

5. прагматизм;

6. сенсуалізм;

7. постмодерн.

XII. Яке розуміння істини оспорюється в сучасній гносеології:

1. істина як відповідність знання реальному предмету;

2. істина як конструювання (створення) знання про предмет;

3. істина як умовність, суто мовний феномен;

4. істина – це надраціональне бачення сутності предмета;

5. істина – це логічна зв’язність знання про предмет.