Додаткова література

1. Вахтомин Н.К. Творческая способность мышления в философии Декарта // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. 2000. – № 3. – С. 78-83.

2. История диалектики XIV–XVIII. – М., 1974.

3. Кайдаков С.В. Человек и Бог в философии Спинозы // Человек. – 2000. - № 2. – С. 102-111.

4. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 3. – Новое время. – СПб., 1996.

5. Васильев В.В. Кант: «Пробуждение от догматического сна» // ВФ. – 1999. – № 1. – С. 88 – 105.

6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М., 1974. –  

Т. 1.

7. Гулыга А.В. Гегель. – М., 1970.

8. Гулыга А.В. Кант. – М., 1977.

9. Кант И. Критика чистого разума // Соч. Т. 3. – М., 1964.

10. Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Л., 1982.

11. Круглов А.Н. Понятие трансцендентального у И.Канта: предыстория вопроса и проблемы интерпретации // Вопросы философии. – 1999. – № 11. – С. 151 – 171.

12. Мамардашвили М. Кантианские вариации. – М., 2000.

13. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». – М., 1984.

14. Мудрагей Н.С. Вещь в себе: от непознаваемости к узнаваемости (Кант–Шопенгауэр) // ВФ. – 1999. – № 1. – С. 106 – 123.

15. Соловьев Э.Ю. Кант: знание, вера и нравственность // Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991.

16. Круглов А.Н. О происхождении априорных представлений у И.Канта // ВФ. – 1998. – № 10.

17. Ойзерман Т.И. Существуют ли абстрактные истины? // ВФ. – ВФ. – 1999. – № 6.

18. Гайденко П. Николай Кузанский и принцип совпадения противоположностей // ВФ. – 2002. – № 7.

Практичне заняття № 1 класичний етап у розвитку гносеології

Виберіть одне з питань за бажанням. Оформіть результат у вигляді електронного документа з наступною роздруківкою тексту з максимальним обсягом 3 стор.

Питання

1. Гносеологія як складова частина філософського знання.

2. Особливості формування гносеології на Сході й Заході.

3. Апорії Зенона та їхнє значення для гносеології античності.

4. „Сократичний поворот” у філософії та його значення для античної гносеології.

5. Що таке знання за Платоном? Його типологія.

6. Діалектичні ідеї в гносеології Платона.

7. Вчення Аристотеля про категорії як основні розряди буття.

8. Пізнання як багатоступінчастий процес руху від відчуттів до граничних абстракцій у гносеології Аристотеля.

9. Визначення істини, види знання за Аристотелем.

10. Логіка Аристотеля.

11. Поширення християнства і утвердження середньовічного сприйняття й пізнання світу.

12. Полеміка реалізму і номіналізму та її значення для гносеології.

13. Гносеологія Томи Аквінського.

14. У.Оккам та його вирішення проблеми універсалій. Принцип „економії мислення”.

15. Епоха Відродження та нові гносеологічні підходи: діалектика пізнання Миколи Кузанського і Джордано Бруно.

16. Розробка Ф.Беконом нового підходу до мети й завдань науки й пізнання. Вчення про новий метод і досвідне обґрунтування наукових знань.

17. Теорія індукції Ф.Бекона.

18. Вчення Ф.Бекона про істину й оману. Привиди (ідоли) пізнання та їх подолання.

19. Вчення про радикальний сумнів Р.Декарта. Обґрунтування ним принципу очевидності вбачання істини.

20. Основні риси раціоналістичної дедукції Р.Декарта. Інтелектуальна інтуїція і метафізика поняття „вроджених ідей”.

21. Теорії Дж.Локка про досвідне походження знань. Структура досвіду.

22. Номіналізм Дж.Локка: утворення загальних ідей і теорія абстракції. Полеміка з Лейбніцем з проблем гносеології.

23. Гносеологічні проблеми у філософії Джд.Берклі.

24. Скептицизм Д.Юма.

25. Сутність „докритичного” і „критичного періоду” в творчості І.Канта. „Коперніковський поворот”. Джерела метафізика.

26. Класифікація суджень за І.Кантом та її евристичний потенціал.

27. Поняття трансцендентного „річ у собі”, ноумен і феномен у Канта.

28. Діалектика ідей чистого розуму у І.Канта.

29. Принцип тотожності мислення і буття як вихідний принцип філософії Гегеля. Панлогізм Гегеля проти агностицизму І.Канта.

30. Діалектика процесу пізнання у Гегеля.

31. Роль практики в гносеології марксизму. Теорія відображення.