Тести до розділів 2.1, 2.2

І. Що ми пізнаємо за допомогою відчуттів?

1) величину предметів;

2) форму предметів;

3) колір предметів;

4) електромагнітне поле;

5) щільність предметів;

6) кібернетику;

7) температуру предметів;

8) запах і смак предметів;

9) розрізняємо ультрафіолетові промені;

10) звуки.

ІІ. Які положення, на вашу думку, правильно відображають суть сприйняття?

1. набір відчуттів;

2. цілісний образ предмета, поданого через спостереження;

3. пасивне відображення;

4. зв’язок різних відчуттів;

5. цілісний образ предмета, коли його безпосередньо не дано.

ІІІ. Чим відрізняється поняття від уявлення?

1. поняття – це завжди відображення конкретного, одиничного;

2. неможливо наочно представити собі рух зі швидкістю 300 тис. кілометрів на секунду, а мислити такий рух за допомогою понять можна;

3. уявлення – це чуттєве відображення об’єкта, а поняття – це форма мислення, яка позначається словом або словосполученням;

4. у понятті відображаються загальні й при цьому суттєві властивості предметів і явищ;

5. поняття – це плід фантазії людини, їм немає відповідника в реальному житті.

IV. Завдяки яким операціям здійснюється перехід від чуттєвого рівня пізнання до логічного?

1. шляхом абстрагування;

2. пов’язано з уявою;

3. на основі узагальнення;

4. шляхом ідеалізації, тобто логічної операції, яка визначає межу тієї чи іншої властивості;

5. у результаті безпосередньої взаємодії з зовнішнім світом.

V. У чому полягає головна ідея постмодерністської концепції?

1) наукові положення повинні відображати загальні істини. Істинність будь-якої гіпотези може бути доведена за допомогою досвіду або зв’язаного логічного доказу на основі досвіду;

2) критика розуму та його можливостей;

3) створення нових типів раціональності.

VI. Логічний позитивізм висунув теорію істинного знання:

1. відносної істини;

2. верифікації;

3. фальсифікації;

4. конвенціалізму;

5. А та Г.

VII. Яке висловлювання відповідає кожній з теорій істини:

А) конвенціальна теорія істини;

Б) прагматична теорія істини;

В) неопозитивістська теорія істини;

Ґ) концепція когерентної істини.

1. відмовляється від вирішення питання про відношення пізнання до дійсності;

2. як критерій істини спирається на практичну значущість, користь та ефективність знань;

3. розглядає істину як узгоджені між собою несуперечливі знання;

4. істина є згодою на те, що вважати істиною.

VIII. Які функції виконує істина у науковому пізнанні? (Може бути більше ніж один вибір):

1. методологічну;

2. гносеологічну;

3. ціннісну;

4. прагматичну;

5. теоретичну.

IX. Які існують форми істини?

1. аксіологічна;

2. абсолютна;

3. когерентна;

4. об’єктивна;

5. відносна;

6. адекватна;

7. Б та Д.

Левченкова О.Б.

Розділ 2.3. Філософські проблеми наукової методології

ЗМІСТ

1. Наукове пізнання. Проблема наукової раціональності:

а) специфіка наукового пізнання;

б) проблема наукової раціональності у постпозитивізмі (К. Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейерабенд);

в) проблема наукової раціональності в сучасній українській і російській філософії.

2. Методи і методологія наукового пізнання:

а) загальнофілософські методи пізнання.

б) класифікація методів наукового пізнання. Емпіричні, теоретичні, загальнологічні методи наукового дослідження;

в) методи соціально-гуманітарних наук. Їхня специфіка;

г) розуміння і пояснення як універсальні гносеологічні процедури;

ґ) проблеми пізнання й методології наукового пізнання в сучасній українській та російській філософії.

Ключові слова: наукове пізнання, методологія, наукова раціональность, філософія і наука, теорія і емпірія, феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, верифікація, фальсифікація, абстрактне, конкретне, діалог, плюралізм.