- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •Сартр «Екзистенціоналізм це гуманізм».
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •Основні джерела марксизму.
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •Праця Юркевича «Серце та його значення в духовному житті людини».
- •2. Форма руху матерії
- •Основні концепції свідомості в історії філософії.
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •Категорії діалектики.
- •Напрями некласичних філософських шкіл.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •Еммануїл Кант «Критика чистого розуму».
- •Основні ідеї німецької класичної філософії.
- •2. Волюнтаризм
- •Основні концепції соціальної філософії.
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •Охарактеризуйте історичний процес філософського уявлення про теорію цінностей.
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •Основні риси і представники «Відродження».
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •Основні риси і представники «Просвітництва».
- •Дайте характеристику основних теорій історичного процесу та розкрийте їх суперечності. Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •6) Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •Декарт «Міркування про метод»
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •Історичні типи цивілізації
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •Закони діалектики.
- •2. Футурологічні концепції
- •Обґрунтуйте сутність та типологію наукових революцій. Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •Відмінності філософії Бекона та Декарта.
- •2. Історичні типи світогляду
- •Структура світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •Охарактеризуйте основних представників та розкрийте зміст філософії «Нового часу»(капітал. Період).
- •2. Поняття практика і розвиток
- •Співвідношення розсудку та розуму у пізнавальному процесі.
- •2. Концепції культури
- •Охарактеризуйте філософські аспекти економічного базису суспільства.
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •Закон єдності та боротьби протилежності.
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •Охарактеризуйте співвідношення понять «свідомість» і «самосвідомість». Покажіть генезис основних форм самосвідомості.
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •Розкрийте форми і сутність відображення(форми матеріального руху: як на рівні кожної з цим форм відбувається відображення).
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •Кант «Річ у собі»
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •Екзистенціоналізм.
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •2. Агностицизм.
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •Надлюдина Ніцше.
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •Охарактеризуйте емпіризм та раціоналізм. Їх суперечності.
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Емпіричне та теоретичне пізнання
У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний.
Емпіричний рівень знання — це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень об'єкта, що пізнається. Він завжди є основою, базою для теоретичного рівня знання.
Теоретичний рівень — це знання, отримане шляхом абстрактного мислення.
На кожному з рівнів наукового пізнання застосовуються свої методи. Так, на емпіричному рівні иикористуються такі основні методи, як спостереження, експеримент, опис, вимірювання, моделювання. На теоретичному рівні — аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, ідеалізація, історичний та логічний методи тощо.
Спостереження — це планомірне і цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ, їх властивостей і зв'язків в природних умовах або в умовах експерименту з метою пізнання об'єкта, що досліджується.
Метод спостереження є обмеженим методом, тому що з його допомогою можна лише зафіксувати певні властивості і зв'язки об'єкта, але не можливо розкрити їх сутність, природу, тенденції розвитку. Всебічне спостереження об'єкта є основою для експерименту.
Експеримент — це дослідження будь-яких явищ шляхом активного впливу на них за допомогою створення нових умов, відповідних меті дослідження, або шляхом зміни проходження процесу в певному напрямку.
Опис — це зазначення ознак предмета або явища як суттєвих, так і несуттєвих. Опис, як правило, застосовується відносно одиничних, індивідуальних об'єктів для більш повного ознайомлення з ними. Його метою є дати найбільш повні відомості про об'єкт.
Вимірювання — це певна система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних приладів та апаратів. За допомогою вимірювання визначається відношення однієї кількісної характеристики об'єкта до іншої, однорідної з нею, прийнятої за одиницю вимірювання.
Моделювання — це вивчення об'єкта (оригіналу) шляхом створення та дослідження його копії (моделі), яка за своїми властивостями певною мірою відтворює властивості об'єкта, що досліджується.
Методи теоретичного рівня пізнання.
Аналіз — це розчленування предмета на його складові (сторони, ознаки, властивості, відношення) з метою їх всебічного вивчення.
Синтез — це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле.
Аналіз і синтез діалектично суперечливі та взає-мообумовлені методи пізнання. Пізнання предмета в його конкретній цілісності передбачає попереднє розчленування його на складові і розгляд кожної з них. Аналіз і синтез органічно взаємопов'язані і взаємообумовлюють один одного на кожному етап] процесу теоретичного пізнання.
Абстрагування — це метод відволікання від деяких властивостей та відношень об'єкта й, од ночасно, зосередження основної уваги на тих, які є безпосереднім предметом наукового дослідження.
Узагальнення — це метод наукового пізнання, який фіксує загальні ознаки та властивості певної групи об'єктів, здійснює перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального.
У процесі пізнання нерідко доводиться, спираючись на вже існуючі знання, робити висновки, які є новим знанням про невідоме. Це здійснюється за допомогою таких методів, як індукція і дедукція.
Індукція — це такий метод наукового пізнання, коли на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. Це спосіб міркування, за допомогою якого встановлюється обґрунтованість висунутого припущення чи гіпотези. В реальному пізнанні індукція завжди виступає в єдності з дедукцією, органічно пов'язана з нею.
Дедукція — це метод пізнання, коли на основі загального принципу логічним шляхом з одних положень як істинних з необхідністю виводиться нове істинне знання про окреме. За допомогою цього методу окреме пізнається на основі знання загальних закономірностей.
Ідеалізація — це спосіб логічного моделювання, завдяки якому створюються ідеалізовані об'єкту. Ідеалізація спрямована на процеси мислимої побудови можливих об'єктів.
Історичний і логічний методи органічно поєднані.
Історичний метод передбачає розгляд об'єктивного процесу розвитку об'єкта, реальної його історії з усіма її поворотами, особливостями. Це певний спосіб відтворення в мисленні історичного процесу в його хронологічній послідовності та конкретності.
Логічний метод — це спосіб, за допомогою якого мислення відтворює реальний історичний процес у його теоретичній формі, в системі понять.
Завданням історичного дослідження є розкриття конкретних умов розвитку тих чи інших явищ. Завданням логічного дослідження є розкриття ролі, яку окремі елементи системи відіграють у складі розвитку цілого.
3. а)первинність матерії та вторинність ідеального
б)суб”єктивної свідомості
Білет № 3