- •2. Охарактеризуйте типи світогляду.
- •Сартр «Екзистенціоналізм це гуманізм».
- •2. Емпіричне та теоретичне пізнання
- •Основні джерела марксизму.
- •2. Чим відрізняється особистість від індивідуальності
- •Праця Юркевича «Серце та його значення в духовному житті людини».
- •2. Форма руху матерії
- •Основні концепції свідомості в історії філософії.
- •2. Форми і основні риси історичних форм діалектики.
- •Категорії діалектики.
- •Напрями некласичних філософських шкіл.
- •2. Фактори, що впливають на розвиток суспільства
- •Еммануїл Кант «Критика чистого розуму».
- •Основні ідеї німецької класичної філософії.
- •2. Волюнтаризм
- •Основні концепції соціальної філософії.
- •2.Назвіть основне джерело та рушійні сили історії.
- •Охарактеризуйте історичний процес філософського уявлення про теорію цінностей.
- •2. Які відмінності між фізичним та суспільним часом
- •Основні риси і представники «Відродження».
- •2.Епоха середньовіччя, релігійна філософія.
- •Основні риси і представники «Просвітництва».
- •Дайте характеристику основних теорій історичного процесу та розкрийте їх суперечності. Розуміння історичного процесу в історії філософії
- •6) Філософія історії у працях українських мислителів:
- •Типологія історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості
- •Декарт «Міркування про метод»
- •2. Назвіть форми та характерні риси історичних форм діалектики
- •Історичні типи цивілізації
- •2. Дайте класифікацію цінностям
- •Закони діалектики.
- •2. Футурологічні концепції
- •Обґрунтуйте сутність та типологію наукових революцій. Поняття «філософія науки». Основні етапи її історичної еволюції
- •Наукові революції: поняття та типологія
- •Сутність, етапи та наслідки сучасної науково-технічної революції
- •2. Назвіть модуси буття і його основні форми
- •Відмінності філософії Бекона та Декарта.
- •2. Історичні типи світогляду
- •Структура світогляду
- •2. На яких принципах ґрунтується наукове пізнання
- •Охарактеризуйте основних представників та розкрийте зміст філософії «Нового часу»(капітал. Період).
- •2. Поняття практика і розвиток
- •Співвідношення розсудку та розуму у пізнавальному процесі.
- •2. Концепції культури
- •Охарактеризуйте філософські аспекти економічного базису суспільства.
- •2. Назвіть «ідоли пізнання», що були виведенні Беконом. Їх суть.
- •Закон єдності та боротьби протилежності.
- •2. Назвіть основні типи діяльності людини
- •Охарактеризуйте співвідношення понять «свідомість» і «самосвідомість». Покажіть генезис основних форм самосвідомості.
- •2. Розкрийте сутність соціального дарвінізму
- •Розкрийте форми і сутність відображення(форми матеріального руху: як на рівні кожної з цим форм відбувається відображення).
- •2. «Суть сродної праці» у філософії Сковороди
- •Кант «Річ у собі»
- •2. Об’єктивна та суб’єктивна істина
- •Екзистенціоналізм.
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •2. Агностицизм.
- •2. Сформулюйте сутність історичного процесу
- •Основні теорії історичного процесу в XX ст.:
- •2. Основні форми матерії
- •Надлюдина Ніцше.
- •2. Визначте сутність сенсуалізму
- •Охарактеризуйте емпіризм та раціоналізм. Їх суперечності.
- •2. Основні школи давньогрецької філософії та їх філософська проблематика
2. Історичні типи світогляду
Якщо ми розглянемо в найзагальнішому вигляді існуючі в історії людства світоглядні позиції, то крім їх розмаїття можна також помітити і наявність спільних рис. Одним з варіантів класифікації їх є історичні типи світогляду. Це - міф, релігія та філософія. Всі вони е формами фіксації досвіду духовно-практичного освоєння світу.
Міф - найдавніший за часом виникнення тип світогляду. Специфічною його рисою є домінування в ньому першого рівня світогляду - світовідчуття. Приймаючи до уваги цей момент, пері-од існування міфу називають дитинством людства. Проявом домінування в міфі світовідчуття є відсутність в ньому в загальнозначущій теоретичній формі відповідей на головні проблеми світо-гляду.
Формою прояву специфіки міфу як типу світогляду є такі його функції як:
- забезпечення духовного зв'язку поколінь;
- фіксація прийнятої в суспільстві системи цінностей;
- спонукання до певних норм поведінки, традицій та звичок.
Релігія - другий історичний тип світогляду. Основою його є світорозуміння як рівень світогляду. Тут спостерігається формування певної картини світу. Спільним з міфом моментом є елементи віри. Відмінність же полягає в руйнації тієї безпосередньої єдності людини і світу, яка є основою міфу. На перший план в релігії виходить протиставлення людини і світу. Його передумовою є подолання всезагального одухотворення природи.
Подвоєння світу як специфічна риса релігії проявляється в тому, що буття виступає в двох формах: як світ природи, де людина - частина природи; як світ надприродній - світ безсмертного життя душі, тобто чисто духовний світ. На відміну від міфу, де світ природи е самодостатнім, в релігії природа є похідною від духовного начала як самодостатнього.
Філософія - найбільш зріла форма (історичний тип) світогляду, тобто форма розв'язання питань: Що є людина? Що є світ та на яких принципах має будуватись ставлення людини до світу? Істотна відмінність філософії від двох інших типів світогляду полягає в тому, що в ній як фундаментальна здатність людини постає здатність самоусвідомлення (рефлексія). В зв'язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають в тому, що вона - теоретична форма розв'язання світоглядних проблем
3. а)Механізм
б)одиничне втілює собою всезагальне
Білет № 20
-
Структура світогляду
В структурі світогляду можна виділити чотири основні компоненти:
1) Пізнавальний компонент. Базується на узагальнених знаннях - повсякденних, професійних, наукових і т.д. Він представляє конкретно-наукову і універсальну картину миру, систематизуючи і узагальнюючи результати індивідуального і суспільного пізнання, стилі мислення того або іншого співтовариства, народу або епохи.
2) Ціннісний-нормативний компонент. Включає цінності, ідеали, переконання, вірування, норми, директивні дії і т.д. Одне з головних призначень світогляду полягає не тільки в тому, щоб людина спиралася на якісь суспільні знання, але і в тому, щоб вона могла керуватися певними суспільними регуляторами. Цінність- це властивість якогось предмету, явища задовольняти потреби, бажання людей. У систему цінностей людини входять уявлення про добро і зло, щастя і нещастя, мету і сенс життя. Наприклад: життя - це головна цінність людини, безпека людини - це теж велика цінність, і т.д. Ціннісне відношення людини до світу і до самого себе формується в певну ієрархію цінностей, на вершині якої розташовуються свого роду абсолютні цінності, зафіксовані в тих або інших суспільних ідеалах. Наслідком стійкої оцінки людиною своїх відносин з іншими людьми, є соціальні норми: моральні, релігійні, правові і т.п. які регулюють повсякденне життя як окремої людини, так і всього суспільства. У них в більшій мірі, ніж в цінностях, присутній наказовий, зобов'язуючий момент, вимога поступати певним чином. Норми є тим засобом, який зближує цінностнозначиме для людини з його практичною поведінкою.
3) Емоційно-вольовий компонент. Для того, щоб знання, цінності і норми реалізовувалися в практичних вчинках і діях, необхідне їх емоційно-вольове освоєння, перетворення на особисті погляди, переконання, вірування, а також вироблення певної психологічної установки на готовність діяти. Формування цієї установки і здійснюється в емоційно-вольовій складовій світоглядного компоненту.
4) Практичний компонент. Світогляд - це не просто узагальнення знань, цінностей, переконань, установок, а реальна готовність людини до певного типу поведінки в конкретних обставинах. Без практичної складової світогляд носив би украй абстрактний, відвернутий характер. Навіть якщо цей світогляд орієнтує людину не на участь в житті, не на дієву, а на споглядальну позицію, він всеодно проектує і стимулює певний тип поведінки.
На основі вищевикладеного можна визначити світогляд як сукупність поглядів, оцінок, норм і установок, що визначають відношення людини до світу і виступають як орієнтири і регулятори його поведінки.