Тема 4: 111. Міграція. Урбанізація.

На характер міграційних процесів впливають: економічні фактори,полі-тичні (зміни кордонів,нових держав), національні та релігійні причини; рух людей із села в місто; евакуація (воєнні конфлікти, стихійні лиха).

Традиційно люди мігрували в країни: Австралія,Канада,США,Нова Зеландія. Після 2-ої світової війни був прийнятий Закон, який обмежував еміграцію. Проте рух не припинився.

В країни Европи повернулося багато людей з колоній, що отримали незалежність.

З'явився новий вид міграції – „витік розумів"(утечка мозгов) (США).

Ще один вид- переселення у розвинуті країни кваліфікованих робітни­ків з менш розвинутих країн. Н-д. у ФРГ в 80-х р. мешкало більше 4,5 млн. робітників( з Греції, Італії, Туреччини,Югославії), у Франції — 4млн. В Европі понад 40 млн. людей мігрували і повернулися із заробітків.

В США розвинулася сезонна міграція( на с/роботу) мексиканців та ін. латиноамериканців.

В Австралії емігранти дають 2/3 приросту населення.

В Африці емігрантів небагато.

В Европі зараз міждержавні міграції незначні. В США 30% населе ння живуть не там де народились: заселення заходу і південного заходу країни + негри переміщуються з півдня на північ у пошуках роботи.

2. Розміщення населення.

На сьогодні всі придатні для життя території заселені. Відбувається засвоєння тих територій які раніше вважали непридатними. Але НТП дозво­ляють змінити природне середовище.

На розміщення людей дуже впливають умови середовища. Населення Землі розміщено вкрай нерівномірно: є густозаселені райони(1000чол/кв.км) і цілком неосвоєні території (приблизно 15% території — це приполярні райони, пустелі Азії й Африки,гірські райони вище 5000м)

4/5 всього людства проживає в низовинах, на них припадає 27,8 % усієї суші. У прибережній зоні біля морей ( радіус = 50 км) проживає приблизно 1/3 населення Землі. Щільність в 2,9 раз перевищує щільність в інших регіонах. Із 26 міст з населенням більше 5 млн.чол. в цій зоні розташовано 21 місто. Загальний показник щільносгі населення зростає у зв"язку з ростом чисельності населення.

у 1920 -	13 чол.кв./км	1І чол./кв.км
1950 -	18чол./кв.км.	13 чол./кв.км.
1983 -	34чол./кв.км.	20чол./кв.км.
1993 -	40 чол./кв.км.	23 чол/кв.км.
	(міста)	(сільське)

Найбільшу щільність населення має Європа. Нідерланди (352 чол./кв.км), Бельгія -323, Німеччина -240, Англія- 228. Скандінавія,Фінляндія, гірські райони—малозаселені.

За період існування щільнісгь людства зросла більше 4000 разів. Перелом поступового зросту в подвоєння відбувся у середині XX ст.

Таблиця. Динаміка щільності народонаселення Земної Кулі.

Період часу	Епоха	Щільність
		чол/100кв.км
Сучасність	індустріальна	1700
80 років тому	індустріальна	1100
130 років	аграрноіндустріальна	620
180 років	індустріально-аграрна	490
330 років	індустріально-аграрна	370
2 тис.років тому	аграрна	100
6 тис.	перші міста	75
10 тис.	мезоліт	4
25 тис.	верхній	4
30 тис.	середній	1,2
100 тис.років тому	ніжній палеоліт	0,4
Таблиця. Динаміка чисельності населення.
Роки	Млн.чоловік, приріст	приріст, %
1988	5000	1,6
1980	4437	1,9
1950	2501	0,8
1900	1650	0,5
1850	1262	0,5
1800	978	0,4
1600	486	0,4
1500	446	0,1
1400	373	0,3
1300	384	0,0
1200	348	0,1

В Азії середня щільність майже така ж, як і в Європі, але сільського насе­лення в 2,5 рази більше (71% всього сільського населення світу). Варіює в окремих регіонах: Бангладеш - 657 чол./кв.км, Японія - 321, але в Саудівській Аравії -5, в Монголії-1,2.

Щільність коливається у межах однієї країни, наприклад, в Індонезії щільність на Яві приблизно в 250 разів вище, ніж на Іран-Джаї.

Африка заселена слабко і нерівномірно. Мак-Раунда - 217, Бурунда - 159, Мін. - в Ботсвані, 3ахідній Сахарі, Лівії, Намібії- 0,5-1,9.

В Єгипті у дельті Нилу - 1300 чол./кв.км (стародавні с/госп.культури), на решті Єгипту – менше 1чол/кв.км.

В Америці максимум - у країнах центральної Америки і Вест-Індії (наприклад,у Сальвадорі - 249, Ямайка - 205); мінімум - у Канаді (2,5 чол./кв.км).

Основна маса зросту в приокеанській смузі.

В Австралії і Новій Гвінеї - низька щільність ( 2чол./кв.км ). Частина тери­торії майже безлюдна.

Острови часто густо населені ( 500чол./кв.км ).

3. Урбанізація — соціальний демографічний процес, що полягає у зростан­ні кількості міського населення. В містах людину оточує природне, штучне й соціальне довкілля. Кількість населення в містах постійно зростає. На початку ХХст. у містах-10% населення Землі; в 1940 - 25%; 1983 - 40,5%; 1993 - 48,2%.

Максимальний темп урбанізації мають країни 3-го світу: 80% - їх частка від щорічного приросту міського населення.

Зараз із 230 країн світу у 90 країнах рівень міського населення переви­щує 50% . В Європі перевищує 2/3, крім Албанії і Португалії. У Латинській Америці - також 2/3 населення - міські жителі.

Проте в ряді країн Східної Азії та Африки - частка міського населення складає 3-5%. Але зустрічаються високоурбанізовані країни: Японія - 79%, Ливан - 8%, Іран - 74%, Саудівська Аравія - 70%, Алжир - 64%, П.Афр.Респ.-51%, Єгипет - 47%.

Серед великих міст максимальний зріст мають міста-"мільйонери". В 1900 році їх було 10, в 1950 р. - 81, в 1960р. - 102, 1980р. - 209, 1990р. - 284, у 2000р.- Зараз у США і Європі дещо знизився темп росту цих міст, але в Азії продов­жується. Тут мегаполіси- об'єднання великих міст разом із селами - більше 10 млн. чоловік. Такі міста породжують багато соціальних, економічних та екологічних проблем. В них спостерігається низький природний приріст, великий рівень забруднення, дороговизна житла та інш.

Напрямок 'містобудівна екологія" - цей розділ соц.екології вирішує задачу створення сприятливих для людини умов і збереження екологічної рівноваги на території міста. Проводять оцінку стану НС, прогноз можливих змін і вплив на здоров"є людини. При аналізі стану НС враховують: клімат, забруденність повітрянного басейну, сан.гігієну, стан водних ресурсів і грунтів, стан і порушення геологічного середовища, вплив фізичних факторів (щум, вібрація, електромагнітні поля, температурне поле, рівень радіації), озеленення території.

Екологію помешкань (житлових будівель, офісів, метро та ін.) вивчає архітектурна екологія. Виявленого штучне довкілля (робоче місце, оселя) мають несприятливі для здоров"я людини фактори:

• токсичні матеріали (пари копіювальних апаратів, азбестові покриття, килими, шпалери, миючі засоби, що містять формальдегід - викликають нудоту, висипання, алергію);

• електромагнітні випромінювання;

• геопатогенні зони;

• неправильна організація простору;,

• підбір кольору, освітлення тощо.

Сучасна людина 90% часу проводить у закритому просторі. Необхідна добре працююча вентиляція у багатоповерхових будинках, інакше концентрація радону зросте в 1000 разів, також токсичних речовин.

В США та деяких європейських країнах створені програми комплексного вивчення проблеми архітектурного оточення на стан здоров я людини, в яких приймають участь архітектори, будівельники, лікарі, психологи, еко­логи, програмісти та ін.