45. Види циклічних коливань і методи їхнього регулювання. Нециклічні коливання в економіці.

типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (7-11), довгі (40-60 років).

Цикли ділової активності тривалістю 7-11 років називають середніми циклами. Вони здійснюють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів і тому їх називають базисними циклами. Методи регулювання:

1) політика стримання, основні заходи якої повинні привести до обмеження сукупного попиту;

2) політику експансії основними заходами є зниження облікової ставки, купівля державних паперів на відкритому ринку, зниження норми обов’язкових банківських резервів, додаткові витрати держбюджету, зменшення податкових ставок, прискорення виконання інвестиційних програм, підвищення заробітної плати тощо. Короткі (малі) коливання тривають 3-4 роки. Методами регулювання таких циклів є маркетинг і стратегічне планування, які здійснюються окремими суб’єктами ринкового господарства. Періодичність великих циклів складає 40-60 років. Методами регулювання великих хвиль є розвиток міжнародного співробітництва і кооперації праці.

44. Циклічність як форма руху економіки. Економічний цикл та його фази

Цикл – це період, протягом якого розвивається економіка від кризи до кризи. типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (7-11), довгі (40-60 років).

Криза – це різке порушення існуючої економічної рівноваги внаслідок диспропорцій у процесі відтворення, що різко зростають.

На фазі депресії припиняється падіння виробництва, а разом з цим і зниження цін. Поступово зменшуються запаси товарів. Через незначний сукупний попит збільшується обсяг вільного грошового капіталу і ставка банківського процента знижується до мінімуму. Пропозиція товарів перестає обганяти попит, між ними поступово встановлюється рівновага. В цей же час створюються природні умови для виходу з депресії: зниження цін на засоби виробництва й кредити, що стали дешевшими, сприяють новому накопиченню капіталу і відновленню розширеного відтворення на новій технічній основі.

На фазі пожвавлення відбувається розширення виробництва до його докризового рівня. Розміри товарних запасів встановлюються на рівні, який потрібен для безперебійного постачання ринку. Починається невелике підвищення цін, яке викликане пожвавленням попиту. Скорочується рівень безробіття. Зростає попит на грошовий капітал і ставка процента.

На фазі піднесення випуск продукції перевищує докризовий рівень. У зв’язку з цим скорочується безробіття. більшення споживчого попиту супроводжується зростанням цін на товари. Підвищується прибутковість виробництва.Зростають попит на кредитні ресурси і норма банківського процента.

Циклічні коливання у розвитку капіталістичної системи господарства відбуваються постійно, через певний час. Це дозволяє зробити висновок про те, що циклічність є закономірністю, формою руху економіки. Причину циклічності необхідно шукати в появі певної сукупності зовнішніх і внутрішніх чинників, серед яких вирішальне значення мають останні.

Причини циклу

1) Циклічні коливання зумовлені специфікою сфери обігу – розбіжністю у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них. 2) Суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К.Маркс, Ф.Енгельс). 3) Цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В.Парето, А.Пігу). 4) Результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й.Шумпетер).

5) Циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж.Кейнс).

1)Причиною циклів є невідповідність між наявним грошовим капіталом і його пропозицією (І.Фішер).

Зовнішні чинники—це чинники, що знаходяться за межами ек.системи.

Внутрішні—що мають місце всередині самої ек.сис.

(нестаб.інвестиційних і спож.витрат,неефективна ек.діял.держави)