Тема 16. Фінансова безпека держави

1. Фінансова безпека держави є складовою:

1. політичної безпеки держави;

2. енергетичної безпеки держави;

3. економічної безпеки держави;

4. промислової безпеки держави.

2. Фінансова безпека держави – це:

1. збалансований та врівноважений розвиток національного господарства країни в цілому;

2. відсутність загроз у сфері екології та навколишнього природного середовища для життя та здоров’я населення країни;

3. ситуація в країні, яка означає відсутність загроз воєнних конфліктів з боку сусідніх держав;

4. стан фінансової системи країни, який характеризується стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних впливів, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економіки.

3. Факторами, що визначають фінансову безпеку держави, є:

1. рівень фінансової незалежності держави;

2. характер фінансової політики, яку провадить держава;

3. рівень законодавчого та нормативно-правового забез­печення щодо функціонування фінансової системи держави;

4. усі відповіді правильні.

4. Визначити неправильну відповідь. Підсистемами фінан­сової безпеки держави є:

1. енергетична безпека;

2. бюджетна безпека;

3. податкова безпека;

4. боргова безпека.

5. Бюджетна безпека держави – це:

1. цілісність бюджетної системи як фінансової основи держави;

2. спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів у процесі виконання функцій соціаль­ного захисту;

3. узгодженість оперативних і стратегічних завдань бюджетної політики держави;

4. досягнення рівноваги між доходами та видатками бюджету.

6. Податкова безпека держави визначається:

1. забезпеченням повноти інформації щодо обсягів та структури податкових надходжень бюджету;

2. рівнем ухилення фізичних та юридичних осіб від сплати податків;

3. ефективністю податкової політики держави, що має оптимально поєднувати інтереси держави, а також індивідуальні та корпоративні інтереси платників податків;

4. оптимальним співвідношенням між податковими та неподатковими доходами бюджету.

7. Боргова безпека держави – це:

1. спроможність держави погашати боргові зобов’язання;

2. відношення внутрішнього та зовнішнього боргу держави до ВВП;

3. здатність держави обслуговувати як внутрішні, так і зовнішні борги;

4. рівень державної заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внут­рішніх і зовнішніх запозичень та оптимального спів­відношення між ними.

8. Визначити неправильну відповідь. Валютна безпека – це ступінь забезпеченості держави валютними коштами, достатніми для:

1. дотримання позитивного сальдо платіжного балансу;

2. створення сприятливих умов з метою реалізації еконо­мічних інтересів учасників фінансового ринку;

3. виконання державою своїх міжнародних зобов’язань;

4. накопичення державою необхідного обсягу валютних резервів.

9. Інвестиційна безпека держава – це досягнення такого рівня інвестицій, що дає змогу оптимально задоволь­няти потреби економіки у капітальних вкладеннях з урахуванням:

1. ефективного використання, а також повернення коштів, що інвестуються;

2. оптимального співвідношення між розмірами іноземних інвестицій у країну і вітчизняних інвестицій за кордон;

3. підтримання позитивного платіжного балансу держави;

4. усі відповіді правильні.

10. Які чинники впливають на фінансову безпеку держави?

1. стан грошово-кредитної системи держави;

2. рівень злочинності у державі;

3. обороноздатність держави;

4. екологічний стан країни.

11. До внутрішніх загроз фінансовій безпеці держави належать:

1. дефіцит платіжного балансу держави;

2. залежність вітчизняного фінансового ринку від світового;

3. неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків;

4. нерегульований приплив іноземного капіталу та надання йому переваги порівняно з вітчизняним.

12. Визначити неправильну відповідь. Зовнішніми загро­зами фінансовій безпеці держави є:

1. недосконалість бюджетної системи, надмірні державні витрати та дефіцит державного бюджету;

2. значне від’ємне зовнішньоторговельне сальдо держави;

3. залежність реформування економіки країни від отри­мання іноземних кредитів та іншої зарубіжної допомоги;

4. зростання зовнішнього боргу і нераціональне вико­ристання зарубіжних кредитів.

13. Які із зазначених загроз належать до стратегічних загроз фінансовій безпеці держави?

1. нестача фінансових ресурсів для відновлення економіки та забезпечення її зростання;

2. невідповідність національних і регіональних інтересів у фінансово-кредитній сфері;

3. нерозвиненість банківської системи;

4. неефективність системи залучення інвестицій до націо­нальної економіки.

14. Тактичними загрозами фінансовій безпеці держави є:

1. незабезпеченість потреб економіки країни у фінансових ресурсах;

2. невідповідність національних фінансових інтересів та фінансових інтересів первинних ланок національного господарства;

3. високий рівень інфляції;

4. невідповідність між національними інтересами у фінан­сово-кредитній сфері та фінансовими інтересами інших країн.

15. Визначити, яка із зазначених загроз належить до загроз бюджетній безпеці держави?

1. низький рівень інвестиційної діяльності в країні;

2. дефіцит платіжного балансу країни;

3. значне зниження обсягу валютних резервів держави;

4. перевищення реального бюджетного дефіциту над запланованим.

16. Загрозою податковій безпеці держави є:

1. масове ухилення юридичних та фізичних осіб від сплати податків;

2. надмірні державні витрати;

3. відсутність достатнього золотовалютного запасу держави;

4. зростання зовнішнього боргу держави.

17. Рівень фінансової безпеки держави характеризують:

1. коефіцієнти;

2. показники;

3. індикатори;

4. немає правильної відповіді.

18. Індикатори фінансової безпеки держави – це:

1. чинники, що характеризують кількісні показники стану фінансової безпеки держави;

2. показники, які відображають якісні та кількісні характе­ристики стану фінансової безпеки держави;

3. фактори, що характеризують якісні показники стану фінансової безпеки держави;

4. немає правильної відповіді.

19. Визначити неправильну відповідь. До індикаторів фінансової безпеки держави належать:

1. індикатори бюджетного сектору;

2. індикатори банківської системи;

3. індикатори інформаційної сфери;

4. індикатори інвестиційної сфери.

20. Індикаторами, що характеризують бюджетну безпеку держави, є:

1. витрати на обслуговування внутрішнього боргу;

2. розмір інфляції в цілому по країні;

3. стан платежів у народному господарстві;

4. розмір дефіциту бюджету.

21. До індикаторів боргової безпеки держави належать:

1. обсяги внутрішніх та зовнішніх боргів країни;

2. розмір іноземних інвестицій в акції вітчизняних підприємств;

3. обсяги продажу цінних паперів та їх похідних;

4. грошова маса коштів на розрахункових і поточних рахунках.

22. Індикаторами, що відображають стан безпеки валютного ринку, є:

1. зростання цін на продовольчі та непродовольчі товари;

2. обсяги капітальних вкладень вітчизняних підприємств усіх форм власності;

3. обмінний курс національної валюти до долара США;

4. обсяги доходів державного бюджету.

23. Які індикатори характеризують стан безпеки фондового ринку?

1. загальна грошова маса в обігу;

2. обсяг щорічної емісії цінних паперів;

3. розмір дефіциту бюджету;

4. обсяг отриманих страхових премій.

24. Зростання зовнішньої заборгованості на фоні зниження обсягів виробництва як індикатор фінансової безпеки держави сигналізує про:

1. зростання залежності економічної політики держави від інтересів держав-кредиторів;

2. порушення умов збалансованого функціонування національної економіки;

3. завищену прибутковість одних галузей економіки за зниженої прибутковості інших галузей;

4. порушення принципу справедливості розподілу благ.

25. Який із зазначених індикаторів фінансової безпеки держави сигналізує про збільшення навантаження на платіжний баланс країни?

1. наявність бюджетного дефіциту;

2. підвищення рівня і темпів інфляції;

3. покриття бюджетного дефіциту зовнішніми позиками;

4. наявність цінових диспропорцій.

26. Індикатором фінансової безпеки держави, що сигналізує про втрату населенням довіри до націо­нальної грошової одиниці, є:

1. зростання заборгованості по заробітній платі та соціальних виплат;

2. нарощування внутрішнього державного боргу в умовах падіння виробництва та інвестиційної активності;

3. значна нерівномірність доходів як по галузевій, так і по територіальній вертикалі, а також по демографічній горизонталі;

4. зростання частки витрат грошових доходів населення на придбання іноземної валюти.