8. Канцеляризми і штампи. Іншомовні слова у професійній мові.

Канцеляризми – це слово або мовний зворот, що характерне для стилю ділових паперів і документів. Документи, акти, заяви, довідки, довіреності пишуться згідно з прийнятою формою, внаслідок чого офіційні формули та необхідні штампи ділового мовлення іноді переходять в розмовну і літературну мову. Штампи – це утерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність. Наприклад:дати путівку в життя,біле золото(про бавовну),чорне золото(про вугілля). Найчастіше трапляється в діловому мовленні,у газетних статтях.

9. Лексика української мови з погляду походження.

Незапозичена лексика. Основну частину лексики української мови становлять не-запозичені українські слова. їх у мові приблизно 90 відсотків. До них належать успадковані найдавніші індоєвропейські сло­ва, спільні для багатьох індоєвропейських мов (санскриту, грецької, латинської, германських, романських, слов'янських та ін.); праслов'янські слова, спільні для всіх або більшості слов'янських мов; і власне українські слова, утворені безпосе­редньо тією частиною слов'янської людності, яка сформувала українську націю. Лексичні запозичення. Запозичення полягає в засвоєнні слів однієї мови іншою. Відносно того, якими шляхами запозичуються слова, за­позичення бувають: прямі - з мови в мову; прямі — з мови в мову; Відносно того, яким способом запозичуються слова, запо­зичення бувають: усні;книжні. Словотвірні запозичення — використання іншомовних мор­фем. Варваризми — слова з особливо виразними ознаками іншо-мовності. Екзотизми — слова для позначення екзотичних, незвичай­них реалій, для яких у мові немає назв. Запозичення із слов'янських мов. Запозичення із старослов'янської мови. З польської мови в українську ввійшли такі слова, як уряд, тесля, хлопець, в 'язень, блазень, міщанин, мешкання та ін. З російської мови запозичено слова самовар, лящ, нагідки, мужик, чиновник, на­чальник, община, артіль, указ, завод, рудник, підрядчик, біль­шовик та ін. Частина грецьких слів в українську мову ввійшла ще до прийняття християнства внаслідок безпосередніх контактів між носіями обох мов. Греки, як відо­мо, довгий час мали свої поселення в Північному Причорно­мор'ї, у Криму, торгували з русичами. Тоді було запозичено такі слова, як корабель, парус, левада, лиман, палата, вапно, корал, канат, миска, кедр, вишня, огірок, лавр, мак, м 'ята, мигдаль, кит, крокодил. Для грецизмів характерні початкові голосні а, є, і, приголос­ний ф, звукосполучення кс, пс, суфікси -ік(а), -ад(а), -ид(а), -ід(а) тощо: архів, автор, економія, етика, ідея, фантазія, лексика, психіка, олімпіада, панахида, піраміда. Запозичення з німецької мови здебільшого стосуються:

а)  техніки й будівництва;б) ійськової справи:в)  мистецтва;г)  торгівлі й управління;г) побуту;

Запозичені з французької мови слова стосуються пере­важно:

а)  суспільно-політичного життя;б) мистецтва й літератури;в) військової справи; г) одягу; д) будівництва, архітектури, місто впорядкування; е) побуту;

Запозичені з англійської мови слова переважно стосу­ються:

а)  техніки;б)  політики й економіки;в)  мореплавства і військової справи;г) спорту;г) побуту;

Невелика частина запозичених з італійської мови слів на­лежить:

а) до фінансово-економічної термінології: брутто, нетто, валюта, каса, інкасатор, фірма;

б)  до архітектурно-будівничої лексики;