25. Прикметник. Стилістичні особливості вживання прикметників у формі вищого та найвищого ступенів порівняння.

Прикметник—самостійна частина мови, яка означає ознаку предмета та відповідає на питання: який? чий?

Розряди: якісні—означають якість предмету, від них можна утворити ступені порівняння;

відносні—вказують на речовину, матеріал;

присвійні—вказують на приналежність до людини (пишуться з великої букви) або тварини.

Ступені порівняння:

1. Вищий: проста— іш, ш; складна—більш, менш.

2. Найвищий: проста—най+ іш, ш; складна—якнай, щонай +іш, ш; складена—найбільш, найменш або іш, ш + від усіх, над усе.

Деякі якісні прикметники не можуть утворювати ступені порівняння: спілий, німий, голий, готовий.

26. Числівник. Відмінювання.

Числівник—це частина мови, яка означає кількість або порядок при лічбі і відповідає на питання: скільки? Котрий?

Залежно від питань поділяють на 2 групи: кількісні та порядкові.

За будовою бувають: прості ( із 1-го слова, кореня), складні (із 2-х коренів), складені (із декількох слів).

Кількісні числівники поділяють на такі групи: цілі, дробові, неозначено кількісні, збірні.

Особливості відмінювання кількісних числівників:

а) 2—у Р.в., Д.в., О.в., М.в.—ОХ;

б) 4—в О.в.—без «О»—чотирма;

в) 6, 7, 8 іе, о (шести, семи, восьми);

г) в назвах десятків відмінюється друга частина «десят»;

д) у сотнях відмінюються обидві частини;

е) 40, 90, 100 у всіх відмінках крім Н.в. і З.в. мають закінчення «а».

є) 1000 як ім. мішаної групи (миша).

Дробові :

Відмінювання порядкових числівників:

а) як прикметники (якщо простий);

б) якщо складений, то тільки останнє слово.

27. Зв'язок числівника з іменником.

Числівник 1 узгоджується з іменником у роді, числі та відміну. Числівники 2,3,4 вступаючи у граматичні зв’язки з іменниками, вимагають від них форми називного відмінка множини.Числівник 5 і більше вживаються з сім у родовому відмінку множини. Неозначено кількісні та збірні числівники вимагають від іменника форми родового відмінка множини. Дробові числівники вживаються з іменниками родового відмінка однини. Числівники півтора/півтори сполучаються з іменниками у родовому відмінку однини, а півтораста у родовому відмінку множини. Порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді, числі та відмінку.

28. Службові частини мови. Специфіка вживання прийменника по в українській мові.

Службові частини мови (їх три: прийменник, сполучник, частка) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв’язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів (частка).

Прийменник— служить засобом вираження відношень іменника до інших слів у реченні.

Сполучник— зв'язує між собою однорідні члени речення і частини складного речення.

Частка— виражає модальні відтінки у реченні.

Прийменник по в літературній мові вживається досить рідко.

Із знахідним відмінком він найчастіше вказує на мету або межу дії: піти по воду, загруз по кісточки, пальто по коліна, по цей день.