­ 5.8. Оформлення списку­ в­ик­о­ри­станих ­джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апа­рату, котрий містить бібліографічні описи використаних дже­рел і розміщується після висновків. У ході виконання магістерської (дипломної, бакалаврської) роботи обов’язковою вимогою є використання матеріалів офіційних сайтів Інтернету, не менше 10 посилань.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за дру­ко­ва­ним твором або виписують з каталогів і бібліогра­фіч­них покажчиків повністю без пропусків будь-яких еле­мен­­тів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уник­­ну­ти повторних перевірок, вставок пропущених ві­до­мос­тей.

Дже­рела потрібно роз­мі­щу­ва­ти в­ а­л­ф­а­ві­тному­ по­рядку ­прізвищ пер­ших­ а­вторів або­ з­аго­лов­ків, у ­хрон­ол­о­гічному­ по­рядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно да­вати відповідно до вимог державного стандарту з обо­в`яз­ко­вим наведенням назв праць. Зо­кре­ма, потрібну ін­фор­ма­цію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стан­дар­тів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание доку­мен­та. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація" Скорочення слів в ук­ра­їнській мо­ві в бібліографічному описі. Загальні вимоги та пра­вила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Со­кра­ще­ние слов на русском языке. Общие требования и пра­ви­ла".

Спочатку у переліку списку використаних джерел подається нормативно-правова база, що була використання при виконанні наукового дослідження, потім українська і російська література, далі – зарубіжна література та Інтернет сайти.

Наприклад:

1. Кодекс Законів про працю України // Урядовий кур’єр. – 2001. – 4 травня – С. 2-9.

2. Бюджетний Кодекс України від 21.06.01 р. № 2542-ІІІ. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/law/main.cgi.

3. Закон України “Про зайнятість населення” // Закони України. Т1. – К.: Верховна Рада України. Інститут законодавства, 1996. – 462 с.

4. Анішина Н. Визначення пріоритетів створення нових робочих місць // Україна: аспекти праці. –2002. – № 4. - С. 47 - 51.

5. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Ин-т новой экономики, 1999. – С. 476.

6. System oh National Accaunts 1993. – Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, P.C., 1993. – P. 128.

5.9. Додатки

Матеріал, що доповнює дослідження, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів програм задач, що розв'язуються на ЕОМ тощо.

Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Якщо у стандарті один додаток, то він позначається «Додаток А»

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі посередині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов'язкового додатка друкують слово «обов'язковий», а для інформаційного - «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.