Об’єкт та предмет дослідження

При з’ясуванні об’єкта та предмета дослідження слід знати, що об’єктом дослідження – є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації. Іншими словами, об`єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проб­лемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – це тільки суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головним, визначальним для конкретного дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об`єкта. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Об`єкт і пре­д­мет до­слі­джен­ня як ка­те­го­рії на­у­ко­во­го про­це­су спів­від­но­ся­ть­ся між со­бою як за­галь­не і ча­с­т­ко­ве. В об`єк­ті ви­ді­ля­є­ть­ся та йо­го ча­с­ти­на, яка є пре­д­ме­том до­слі­джен­ня. Са­ме на ньо­го спря­мо­ва­на ос­но­в­на ува­га автора, оскіль­ки пре­д­мет до­слі­джен­ня ви­зна­чає те­му магістерської, дипломної, бакалаврської робіт, які ви­зна­чають­ся на ти­ту­ль­но­му ар­ку­ші як її на­зви.

Наприклад:

Виходячи із запропонованої вище у прикладі теми: “Об’єктом дослідження є хімічний комплекс України, а предметом – особливості його територіальної організації та тенденції розвитку”.

Ме­то­ди до­слі­джен­ня

По­да­ють пе­ре­лік ви­ко­ри­с­та­них ме­то­дів до­слі­джен­ня для до­ся­г­нен­ня поста­в­ле­ної в ро­бо­ті ме­ти. Пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти їх тре­ба не ві­ді­рва­но від змі­с­ту ро­бо­ти, а ко­ро­т­ко та змі­с­то­в­но ви­зна­ча­ю­чи, що са­ме до­слі­джу­ва­лось тим чи іншим ме­то­дом. Це дасть змо­гу пе­ре­свід­чи­ти­ся в ло­гі­ч­но­с­ті та при­йня­т­но­с­ті ви­ро­бу са­ме цих ме­то­дів.

Перший розділ складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань провідних вчених України та зарубіжжя з обраної теми, проаналізувати існуючі погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити невирішені проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методичному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. І як висновок, автор має продемонструвати свою обізнаність з фінансовими методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

У другому розділі, студент повинен навести коротку загальну економічну характеристику об’єкта дослідження; виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного об'єкту з використанням наукових методів дослідження.

Необхідно дати характеристику сучасного стану галузей національної економіки чи господарського комплексу району (області, міста, господарства), яка повинна грунтуватись на найновіших статистичних матеріалах.

 Соціально-економічну характеристику обраного об’єкта (галузі господарства, району, області, міста, підприємства) необхідно завершити аналізом основних проблем його розвитку та шляхів їх вирішення.

У результаті виконаного аналізу складових частин досліджуваного об'єкта необхідно конкретизувати наявні проблеми, недоліки, власні резерви, тощо. Які віднайдуть вирішення у III розділі роботи.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною ін­формацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об'єкта (підприємства, установи, організації, країни) за останніх 3-5 років.

Розділ завершується висновками щодо одержаних результатів.

Третій розділ має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі курсової роботи. Невід'ємною частиною обґрунтування запропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності від їх впровадження.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність покладено на студента - автора курсової роботи.

Висновки є завершальною частиною курсової роботи. Вони містять стислий виклад змісту курсової роботи, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, пропозицій автора та їх економічної ефективності. Ознайомлення з текстом висновків має сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором курсової роботи поставленої мети і завдань.

У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, форми і звітності, анкети соціологічного опитування тощо.

Розділ «Список використаних джерел» включає складений за чинними бібліографічними правилами перелік використаних літературних та інформаційних джерел.

Наприклад:

1. Герасимчук В.І. Теоретико-методичні проблеми формування середнього класу в Україні на перехідному етапі // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб. – К.: РВПС України НАН України, 2001. – Вип. 14. - С. 12 - 26.

2. Давидова І., Кім М. Інституціональні основи зайнятості в перехідній економічній системі. К.: Економічна думка, 1998. – 189 с.

3. Дорогунцов С.І. Проблеми державного регулювання структури економіки і зайнятості // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб.– К: РВПС України НАН України, 1999. Вип. 7– С. 5 - 11.