Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З РПС.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
204.8 Кб
Скачать

4. Написання курсової роботи. Основні вимоги до її змісту

Загальний обсяг роботи (текстової частини) повинен становити 25—35 стандартних аркушів. Значні відступи від цієї норми небажані.

Зміст роботи повинен відповідати таким основним вимогам:

1. В роботі необхідно відповісти не тільки на питання, як розвивається і розміщується та чи інша галузь виробництва, яка спеціалізація і комплексність господарства району (міста, підприємства, господарства), а й з’ясувати також, чому склалось таке роз­міщення, чим зумовлена така спеціалізація і галузева структура.

2. Необхідно дати характеристику сучасного стану галузей національної економіки чи господарського комплексу району (області, міста, господарства), яка повинна грунтуватись на найновіших статистичних матеріалах.

3. Соціально-економічну характеристику обраного об’єкта (галузі господарства, району, області, міста, підприємства) необхідно завершити аналізом основних проблем його розвитку та шляхів їх вирішення.

4. Виклад змісту всіх розділів роботи повинен бути логічним й послідовним. Слід уникати суперечностей та повторень.

5. Висновки й узагальнення мають бути аргументовані, враховувати досягнення науки та господарської практики у тісному зв’язку із завданням економічних реформ на сучасному етапі.

6. Обов’язковою умовою виконання курсової роботи є самос­тійне висвітлення питань теми. Якщо в роботі не забезпечено додержання цієї вимоги, курсова робота не може бути допущена до захисту.

Вступ

У вступі курсової роботи автор подає актуальність досліджуваної проблеми. На основі актуальності формулюється мета роботи. Для розв’язання поданої мети ставляться основні завдання. У вступі визначається об’єкт та предмет дослідження, а також зазначаються використані при написанні МДБ роботи методи дослідження.

Ак­ту­аль­ні­с­ть дослідження

Шля­хом кри­ти­ч­но­го ана­лі­зу та по­рі­в­нян­ня з напрямками дослідження обґрунтовують ак­ту­аль­ність та до­ці­ль­ність ро­бо­ти для роз­ви­т­ку від­по­ві­д­ної га­лу­зі на­у­ки чи ви­ро­б­ни­ц­т­ва, осо­б­ли­во на ко­ристь Укра­ї­ни.

Висвітлення актуальності не повинно бути ба­га­то­слів­ним. Досить кількома реченнями висловити головне - сут­ність проблеми або наукового завдання.

Ме­та і за­вдання­ до­слі­джен­ня

Фор­му­лю­ють ме­ту дослідження, відображаючи його результат на основі практичних та теоретичних обґрунтувань. Мета дослідження повинна бути тісно пов’язана з назвою його теми. Правильне визначення мети дослідження дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість дослідження, уникнути загальних міркувань. Не слід фор­му­лю­ва­ти ме­ту як "До­слі­джен­ня...", "Вивчен­ня...", то­му що ці сло­ва вка­зу­ють на за­сіб до­ся­г­нен­ня ме­ти, а не на са­му ме­ту. У курсовій роботі починають фразу: “Мета дослідження .....”.

Наприклад:

Тема дипломної роботи: “Особливості територіальної організації хімічного комплексу Україну”.

Мета дослідження полягає у визначенні напрямків удосконалення територіальної організації та перспектив розвитку хімічного комплексу України на основі практичних аспектів та теоретичних аспектів досліджуваної проблематики..

На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання дослідження. Завдання мають конкретизувати основну мету дослідження і відображати всі пункти розділів роботи, з метою розкриття поетапності проведення дослідження.

Завдання дослідження завжди розміщуються після мети і розпочинаємо фразою: “Для досягнення поставленої мети потрібно виконати ряд завдань: .....”.

Завдання дослідження можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (визначити сутність поняття, обґрунтувати процес та ін.);

- вивчення видів, форм, методів, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо;

- оцінка динаміки, ефективності, стану, визначення тенденцій процесу та ін.;

- факторний аналіз, визначення взаємозалежностей, розрахунок показників та ін;

- характеристика регуляторних заходів інституцій щодо процесу;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення процесу управління, прогнозування перспективних шляхів розвитку та ін.