13.Фома Аквінський - систематизатор средневек.Схоластики.

Фома Аквінський - середньовічний католич.теолог, монах-доминиканец, учень Альберта Великого, в 1323 р.був прилічений до лику святих. Об'єктивно-ідеалістична фил-ия Ф.А.зложилася в результаті теологічної интерпретаци аристотелевского навчання, пристосування аристотелизма до християнського віровчення. Обробка аристотелевской фил-ии Аквинатом ішла по лінії вихолощування її материал-іх ідей і посилення идеалист-іх елементів (вчення про нерухомому світовий перводвигателе й ін.). Значний вплив на фил-ию Ф.А. зробили й навчання неоплатонізму. У суперечці про универсалиях займав позиції “помірного реалізму”, визнавав универсалии трьох видів: до одиничних речей (у божественному розумі), у самих речах (як загальне в одиничному) і після речей (у їхньому людському розумі, що пізнає). Осн.принцип фил-ии Ф.А.- гармонія віри й розуму; він уважав, що розум здатний раціонально довести буття бога й відхилити заперечення проти істин віри. Всі сущ-еі укладається Ф.А. у створений богом ієрархічний порядок. Навчання Ф.А. про ієрархії буття відбивало церковну організацію феодальної епохи. З 1879 схоластична система Ф.А. офіційно оголошується “єдино щирою філософією католицизму”. Осн.твору Ф.А.: “Сума проти язичників”(1261-1264), “Сума теології”(1265-1273).

Білет №13

Білет №14

2. Сформулюйте основні властивості на рівні свідомості

Свідомість - це властивий людині спосіб ставлення до світу через суспільство, вироблену систему знань, закріплених у мові, в усіх її смислах і значеннях.

Основні ознаки свідомості:

1. Особливий, небіологічний тип поведінки.

2. Використання предметів культури за їх призначенням.

3. Продукування того, що не існує (творчість).

4. Цілеспрямованість дій та думок людини.

5. Оперування не наданим наявно (предметним) змістом реальності.

6. Мова (мовлення).

Свідомість - це найвища форма відображення матерії у формах, пов'язаних (прямо чи опосередковано) з практичною діяльністю людей.

Властивості свідомості:

1. Свідомості притаманна властивість універсального відбиття дійсності. Свідомість відображає не сам по собі предмет, а його можливість принести користь людині, тобто свідомість виступає безпосередньо творчим, діяльним відображенням, а не дзеркальним.

2. Свідомості притаманна властивість цілепокладання. Безупинна зміна світу, зростан­ня потреб людини породжують прагнення особистості, суспільства розробляти все нові проекти, програми перетворення дійсності, реалізовувати поставлену мету.

3. Свідомості притаманна властивість мотиваційної оцінки дій людини, ціннісна оцін­ка думок, спонукань, потреб людини, способів та засобів їх реалізації.

4. Свідомості властиво формування певних світоглядних настанов, певної політичної, економічної, моральної, естетичної орієнтації.

Свідомість як внутрішній світ людини має складну структуру, яка є єдністю її властивостей та похідних від них форм прояву.

Рівні свідомості: Емпірична,Раціональна,Буденна ,Теоретична, Індивідуальна,Групова,Суспільна.

Структура індивідуальної свідомості: Підсвідоме, Самосвідомість, Емоції, Почуття;

Знання, Рефлексія, Воля, Пам'ять.

Складна структура людської свідомості, що розкривається через систему актив­ної діяльності людини, втілюється також через систему функцій свідомості.

Основні функції свідомості: ♦ інформативна; ♦ гносеологічна, теоретико-пізнавальна; ♦ регулятивно-цілеспрямована, творчо-утворювальна; ♦ аксіологічна (оцінна); ♦ організаційно-вольова; ♦ самовиховна.

Білет №15