Розділ VII. Відвалоутворення

Відкриті розробки родовищ корисних копалин пов'язані з необхідністю виймання значних об'ємів розкривних порід. Переміщувані об'єми розкривних порід розміщуються на спеціально відведених для цього ділянках. Насип, який утворюється в результаті складування розкривних порід, називається відвалом.

В залежності від місяця розміщення розрізняють внутрішні – відвали, які розміщуються у виробленому просторі кар'єра і зовнішні відвали – розміщені за межами кар'єрного поля. Якщо частина об'ємів відсипається у виробленому просторі, а частина за межами кар'єрного поля, то такий спосіб називається комбінованим. Внутрішнє відвалоутворення використовується при розробці горизонтальних покладів на всю потужність пласта. При розробці крутих покладів використовується зовнішнє відвалоутворення. Комбінований спосіб відвалоутворення використовується при розробці розкривних порід великої потужності і розробці нижнього у ступа по без транспортній схемі, або транспортній схемі відвалоутворення.

При виборі місця розміщення зовнішніх відвалів в першу чергу використовують ту частину території, яка розміщена найближче до кар'єру з розрахунку розміщення необхідного об'єму розкривних порід і придання шляхам на відвал з кар'єра необхідного уклону.

Відвал розкривних порід має форму неправильної піраміди, він характеризується наступними параметрами: висотою, числом ярусів, кутом відкосу уступів, приймальною можливістю, довжиною і способом переміщення відвального фронту. Висота відвального уступу залежить від фізико-механічних властивостей порід, та від механізації відвальних робіт.

Збільшення висоти відвального уступу і відвала взагалі веде до зменшення значних площ під відвал , об’єму робіт по будівництву і обслуговуванню транспортних комунікацій і збільшенні продуктивності відвального обладнання. Число відвальних уступів визначається в залежності площі відведеної під відвал, і загального об’єму розкривних порід.

Кут відкосу відвалів уступів залежить від фізико-механічних властивостей порід, їх ступеню розрихлення і вологості і змінюється в межах 30-40°

У переважній більшості випадків при формуванні відвалів в

комплексі з залізничним транспортом використовуються екскаватори.

На відвалі використовуємо екскаватор Komutsu PC 400/LC-7.

Оптимальна довжина відвальних тупиків встановлюється на основі техніко-економічних розрахунків та складає 1500–2000 м.

Оберемо параметри відвалу:

- висота відвального уступу: 8 м;

- довжина відвального тупіка: 2000 м.

7.1. Крок перевстановлення відвальних колій:

R_ч, R_р – відповідно радіус черпання та розвантаження екскаватора, м;

К_п – коефіцієнт, який враховує використання лінійних параметрів екскаватора.

,

7.2. Приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між двома перевстановленнями шляху:

h_o – висота відвального уступа, м;

L_o – довжина відвального тупика, м

7.3. Тривалість роботи відвального тупика між двома перевстановленнями шляху:

V_доб – добова приймальна здатність за об’ємом в цілині відвального тупика, м³;

n_с – кількість потягів, що розвантажуються за добу;

Т_с – тривалість роботи тупика, год;

t_o – тривалість обміну потягу на відвалі, год;

t_p – тривалість розвантаження потягу,год.

К_в – коефіцієнт використання відвального екскаватора в часі.

7.4. Кількість відвальних тупиків в роботі:

V_в.доб – добовий об’єм розкривних порід, що надходить у відвал.

7.5. Кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву:

t_п.т. – тривалість перевстановлення шляху на відвальному тупику, діб.