1.3. Умови залягання покладу

Слід зазначити, що доломіт відноситься до осадових порід.

Осадові гірські породи залягають у вигляді шарів, пластів, лінз, верств. За даними курсового проекту корисна копалина залягає пластом, що розташований горизонтально. Але інколи існують такі випадки, коли пласт залягає похило.

В кожному пласті виділяють покрівлю (верхня площина) та підошву (нижня площина). Відстань між покрівлею і підошвою називають потужністю. В нашому випадку вона складає 45 м. Корисна копалина залягає на глибині і для її розкриву потрібно зняти розкривні породи потужністю 15 м. За даними курсового проекту розкривною породою є супісок, який теж відноситься до осадових порід.

1.4. Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів

При виборі кутів відкосів бортів кар’єрів та уступів слід звернути увагу на властивості порід.

Кут відкосів бортів кар’єрів та уступів повинен забезпечувати стійкість їх при подальшому використанні.

Оскільки розкривна порода за своїми властивостями є м’якою, то для неї вибираємо такі кути:

_.

_.

Доломіт відноситься до осадових порід середньої міцності, тому кути матимуть наступні значення:

_.

_.

Розділ іі. Розрахунок вихідних даних курсового проекту

Поклад або його частина, відведена для розробки кар’єром, називається кар’єрним полем або полем розрізу. Площа кар’єрного поля в більшості випадків складає від 0,5 тис. до 3–4 тис.Га. Ділянка земної поверхні, зайнята гірничим підприємством, називається земельним відводом.

Поклад при відкритій розробці ділять на горизонтальні або похилі шари, які відпрацьовують з випередженням верхніми шарами нижніх. Тому борти кар’єру мають ступінчасту форму. Умовна поверхня, що проходить через верхній і нижній контури кар’єра називається відкосом борта кар’єра. Кут, який утворюється бортом кар’єра та горизонтальною площиною, яка проходить через підошву називають кутом відкосу борта кар’єра.

Головними параметрами кар’єра є: кінцева глибина кар’єра; об’єм гірської маси в контурах кар’єра; об’єм розкривних порід; об’єм корисної копалини; кути відкосів бортів кар’єру.

2.1. Кінцева глибина кар’єру

, м,

м,

– потужності розкриву та корисної копалини відповідно.

2.2. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра

, м³,

– площа кар’єру, м²,

– периметр дна кар’єру, м,

– середній кут борта кар’єру, градуси,

_.

м³.

2.3. Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра

, м³,

– потужність розкриву, м,

м³

2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра

м³

Запасами корисної копалини визначаються можливий масштаб видобутку, термін існування кар’єру, економічні показники розробки. Запаси корисної копалини, розвідані в межах контура кар’єру, називаються геологічними. Геологічні запаси корисної копалини поділяються на балансові і позабалансові.

Балансовими називаються запаси, що задовольняють потреби кондицій і які в даний час доцільно розробляти.

Позабалансовими називаються запаси, розробка яких в даний час економічно недоцільна в результаті малої кількості, малої потужності залягання, складних умов експлуатації і т.д.

За ступенем розвіданості і вивченості запаси корисної копалини поділяються на А, В, С, С1. Складання проекту і виділення капітальних витрат на будівництво нових і реконструкцію діючих кар’єрів здійснюється при наявності запасів визначених категорій, затверджених Державною комісією з запасів корисної копалини.

Промислові запаси – це частина балансових запасів, що підлягає вийманню під час дії кар’єру. Промислові запаси гірничого підприємства визначаються шляхом виключення проектних втрат з балансових запасів. Проектні витрати – це частина балансових запасів, що проектуються до неповерненому заміщенні в землі.

На кар’єрах промислові втрати становлять 3-10%.

За даними курсового проекту промислові втрати становлять 5%.

2.5. Промислові запаси корисної копалини

м³

м³

2.6. Термін існування кар’єру

Термін існування гірничого підприємства залежить від об’єму промислових запасів і річного об’єму видобутку корисної копалини.

років

– річна продуктивність кар’єру

2.7. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам

Річна продуктивність гірничого підприємства по розкривним породам залежить від об’єму розкривних порід в контурах кар’єру і терміну існування самого підприємства.

– термін існування кар’єру

м³/рік

2.8. Середній промисловий коефіцієнт розкриття

Середній промисловий коефіцієнт – це відношення об’єму розкривних порід до об’єму корисної копалини в контурах кар’єра:

– об’єм розкривних порід

– об’єм корисної копалини практичний

2.9. Режим роботи підприємства

Тривалість зміни Т_з=8 годин

Кількість змін n_зм=3 зміни

Кількість робочих днів на рік =280 днів та =200 днів.

2.10. Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної копалини:

м³/зм

м³/зм

• величина добових об’ємів по розкривним та видобувним роботам

м³/добу

м³/добу