Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі

Кар’єрний транспорт призначений для переміщення гірської маси від забоїв до пунктів розвантаження. Він являється зв’язком в технологічному процесі. Від чіткої роботи кар’єрного транспорту залежить ефективність розробки родовища. Трудомісткість процесу переміщення дуже висока, а затрати на транспорт і зв’язані з ним допоміжні роботи складають 45-50%, а в окремих випадках 65-70% загальних затрат на видобування. Специфіку гірських робіт обумовлюють наступні основні властивості роботи кар’єрного транспорту:

• значний об’єм і скупченість переміщення кар’єрних вантажів при відносно невеликій відстані транспортування;

• періодичне переміщення транспортних комунікацій в зв’язку з постійним зміненням положення пунктів завантаження і розвантаження гірської маси;

• рух в відбувається, як правило, з подоланням значних підйомів;

• підвищена міцність і потужність двигунів транспортного обладнання, що визнана великою щільністю, підвищеною міцністю , абразивністю, неоднорідною кусковитістю горської маси.

Інтенсивність роботи кар’єрного транспорту характеризується вантажообігом кар’єру, який визначається кількістю вантажу, переміщуваного в одиницю часу. Масштаб гірських робіт на кар’єрі визначається величиною вантажообігу. Він складається з об’ємів перевозок розкривних порід і корисних копалин. Основний об’єм в вантажообігу звичайно складають розкривні породи.

На кар’єрах для переміщення гірської маси використовується різні види кар′єного транспорту з яких основними являються залізнодорожний, автомобільний і конвеєрний. Вибір раціонального виду транспорту для конкретних умов визначається з фізико-технічних і хімічних властивостей розроблюваних порід, умовами залягання корисної копалини, кліматом, вантажообігом і відстанню транспортування, типом і параметрами вантажного обладнання, терміном існування кар’єра.

Для специфічних умов роботи транспорту на кар’єрах найбільш характерними показниками його технічних властивостей є економічно вигідно максимальний подолання підйомів і мінімальний радіус кривих. Ці показники в деякій степені визначають об’єм гірничо-капітальних робіт і можливість розміщення транспортних комунікацій в межах границь кар’єрного поля. Раціональна область використання різних видів кар’єрного транспорту залежить від їх технічних і технологічних параметрів і умов залягання родовища.

Автомобільний транспорт використовується головним чином на кар’єрах з невеликим річним вантажообігом при відстані транспортування 4-5 км. З виникненням автосамоскидів великої вантажопідйомності їх використання стало ефективним при річному вантажообігу 50-60 млн. тонн і більше.

Автотранспорт ефективно використовувати в період будівництва кар’єрів при інтенсивній розробці родовища з великою швидкістю подвигання забоїв і високому темпі заглиблення гірських робіт.

До недоліків автомобільного транспорту відноситься різке зменшення продуктивності при збільшенні відстані транспортування, залежність від кліматичних умов, велика вартість великовантажних автосамоскидів і великі експлуатаційні затрати.

Залізничний транспорт вигідно використовувати в кар’єрах з великим річним вантажообігом при значній довженні транспортування. До основних переваг залізничний транспорту слід віднести невелику витрату електороенергії, можливість забезпечення практично будь якої величини вантажообігу при любій відстані перевезення.