Форми альянсів провідних виробників автомобілів

Цілі створення партнерств	Альянси на основі контрактів	Спільні підприємства	Альянси із ство­ренням власності
Дослідження і розробка	«Mitsubishi-Benz»; «GM»- «Pininfarina»	«GM»-«Volvo»
Виробництво	«Ford»-«Nissan»; «VW» - «Toyota», «Mazda»-«Suzuki».	«GM»-«Fiat»; «GM»-«Toyota»; «Ford»-«VW»; «Mitsubishi»-«Volvo»	«Chrysler-Maserati»
Придбання запчастин і комплектуючих	«Ford»-«Mitsubishi»; «VW»-«Volvo»; «Mazda»-«Suzuki»	«GM»-«Chrysler»; «Benz»-«Mitsubishi»
Збут	«VW»-«Toyota»; «Chrysler»-«Honda»; «Mazda»-«Fiat»	«VW» -«IFA»-«KPK»

У наявності різке підвищення уваги до альянсів у 2000-х ро­ках, причому лідерство у встановленні стратегічних партнерств захопили японські виробники.

Сьогодні міжнародні стратегічні альянси на повітряному транспорті переживають новий етап розвитку. Прагнучи вста­новити контроль над ринком авіаперевезень, члени альянсу пе­рейшли до взаємообміну своїми ідентифікаційними кодами і до співпраці у межах спеціальних заохочувальних програм для пасажирів, які часто літають. Такого роду практика викликала глибокі зміни на ринку авіапослуг.

Спеціальні програми «FFР» закріплюють клієнтів за пев­ними авіакомпаніями і перешкоджають перетіканню пасажирів до інших перевізників. Останнім часом вони перетворилися на потужний маркетинговий інструмент, ефективність застосуван­ня якого зростає у багато разів у випадку його інтеграції до гло­бальних стратегічних альянсів. Нещодавно авіакомпанії «Lufthansa», «Аir Canada» та «САС» розробили спільну стратегію щодо постійних пасажирів [21, c.132].

Об'єднуючи заохочувальні програми, члени альянсів роз­ширюють свою клієнтську базу і займають домінуюче станови­ще на ринку. Ця стратегія веде до монополізації авіаперевезень в умовах загальної лібералізації повітряного транспорту. Вона створює бар'єри для виходу на ринок нових гравців і обмежує конкуренцію.

Окрім об'єднання заохочувальних програм для пасажирів, що часто літають, співпраця між членами альянсу зміцнюється по лінії обміну ідентифікаційними кодами. За правилами Між­народної організації цивільної авіації авіакомпанія має право надати у користування свої ідентифікаційні коди іншій авіакомпанії або декілька перевізників можуть використовувати одні й ті ж коди. Це означає, що пасажири летять літаком не тієї авіакомпанії, яка вказана у квитку. Для захисту прав споживачів пропонується ввести регулювання обміну кодами. Питання зна­ходиться у процесі обговорення, а поки авіакомпанії повинні, принаймні, інформувати пасажирів про подібну практику.

Які б не були аргументи «за» та «проти» обміну іденти­фікаційними кодами, число угод зростає. Угоди, що укладаються про обмін ідентифікаційними кодами, часто переростають у міжна­родні стратегічні альянси.

У 2007 р. у світі налічувалися альянси авіакомпаній. Їх число постійно збільшується (табл. 2.5). Більшість нових альян­сів відрізняє гнучка організація з упором на спільний маркетинг і технічний розвиток.

Таблиця 2.5