Відносна важливість стратегічних цілей по типах альянсів [15.C.75]

	Стратегічні цілі
Тип альянсу	Гнучкість	Захист	Навчання	Створення
		ключових	отримання	доданої
		компетенцій	досвіду	вартості
1. Передконкурентні	+ + +	+ + +	+ +	+
2. Конкурентні	+	+ + + +	+ + +	+ +
3. Неконкурентні	++	+	+ + +	+ + +
4. Проконкурентні	+ + +	+ +	+	+ + + +

Підсумовуючи результати аналізу класифікацій стратегічних альянсів, зведемо у таблицю всі розглянуті критерії ( табл. 1.4).

Базуючись на визначеннях і критеріях класифікації, вважа­ється за можливе перерахувати необхідні і достатні характерис­тики, якими повинен володіти стратегічний альянс:

1. Дві або більше компаній, які об'єднуються для досяг­нення заздалегідь поставлених спільних цілей, зберігаючи при цьому юридичну незалежність.

2. Компанії-учасники альянсу поділяють всі вигоди від його існування і спільно контролюють виконання поставлених завдань.

3. Компанії-учасники здійснюють спільний внесок в одну або декілька стратегічних сфер, наприклад, технології, товари і т. д., залежно від напряму співпраці.

Таблиця 1.4

Зведена класифікація стратегічних альянсів

Критерій класифікації	Типи альянсів у межах окремого критерію
І. Тривалість співпраці	довгострокові; короткострокові
II. Ступінь співпраці	обмеження за рядом сфер; загальне співробітництво
III. Напрям співпраці	«X — компанії працюють у різних сферах»; «У»— компанії працюють в одній сфері; «Z»— поєднання типу «X» та «У»
IV. Наявність / відсутність пайової участі	пайові (організація спільного виробництва); непайові (спільне освоєння нових ринків та реалізація проектів НДДКР)
V. Форма організації	альянси з акціонерною участю в існуючих підприємствах; стратегічні альянси із створенням нових компаній (спільних підприємств); альянси із слабкою кооперацією; консорціуми для реалізації інвестиційних проектів
VI. Цільовий аспект	альянси, які підвищують конкурентоспроможність; раціоналізуючі альянси; перехідні альянси; альянси, які створюють новий бізнес
VII. Конкурентний аспект	проконкурентні альянси; неконкурентні альянси; конкурентні альянси; передконкурентні альянси

Співпраця між компаніями, що вхо­дять до складу стратегічних альянсів, може розвиватися за різ­ними напрямами. Наприклад, така стратегічна співпраця може набувати форми комплексного альянсу, в якому партнери беруть участь у всіх операціях, починаючи від розробки нового продукту і закінчуючи його виготовленням і маркетингом. Компанії мо­жуть також сформувати стратегічний альянс з більш обмежени­ми функціями; зусилля учасників альянсу в більшості випадків зосереджені тільки на одному елементі бізнесу, наприклад — на виконанні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР). Глибина співпраці між учасниками залежить від осно­вних цілей кожного з партнерів.

Об'єднання зусиль учасників комплексного стра­тегічного альянсу дозволяє їм отримувати більший синергетичний ефект за рахунок збільшення загального розміру бізнесу і загальних ресурсів. Наприклад, компанія «General Mills» все ще вела б важку боротьбу на європейському ринку продуктів харчу­вання, якби підприємство, відкрите компанією разом з «Nestle», займалося тільки реалізацією маркетингової функ­ції. Проте в результаті повного об'єднання відносних переваг кожній з цих компаній (досвіду «General Milla» у виробництві продуктів із зернових культур і європейської мережі розподілу і популярності торгової марки «Nestle») була організована нова дочірня компанія, яка згодом стала основним конкурентом ком­панії «Kellogg».

Функціональні альянси. Сфера діяльності стратегічних альян­сів може бути набагато вужчою, охоплюючи тільки один функ­ціональний напрям діяльності партнерів по альянсу. У такому разі інтеграція потреб материнських компаній є менш складною. Отже, стратегічні альянси, що охоплюють іу або іншу функцію компаній-учасниць, у багатьох випадках не набувають форми спільного підприємства, хоча спільні підприємства, як і раніше, є найбільш поширеною формою організаційної структури стратегіч­них альянсів. До функціональних стратегічних альянсів належать виробничі, маркетингові, фінансові і науково-технічні альянси.

Виробничі альянси. Виробничий альянс - це функціональний стратегічний альянс, у межах якого дві або більше компаній займаються виробництвом продукції на­данням послуг на спільно використовуваному або спільному підприємстві. Виробничий альянс може використовувати підприємство, яке є власністю одного з учасників союзу. Напри­клад, як було зазначено, спільна компанія «NUMMI» ство­рена компаніями «Тоуotа і «GМ», діє на виробничих площах колишнього складального заводу «GМ» у штаті Каліфорнія, який, свого часу, був закритий керівництвом «GM». Фахівці обох компаній, незалежно один від одного дійшли висновку про те, що економію від масштабу виробництва на новому за­воді з виробництва двигунів можна отримати тільки за умови, що цей завод випускатиме не менше 400 000 двигунів на рік, хоча кожна компанія могла продати тільки полонину автомо­білів, оснащених такими двигунами. Створення спільного під­приємства дозволило вирішити цю проблему і як додаткова ви­нагорода відкрило материнським компаніям доступ на ринки країн — членів інтеграційного об'єднання «Mercosur».

Маркетингові альянси. Маркетинговий альянс — це функціональний альянс, у межах якого дві або більше компаній спільно займаються організацією маркетин­гу або передають один одному досвід у цій сфері. У більшос­ті випадків один партнер в альянсі такого типу постачає свої товари або послуги на ринок, на якому вже присутній інший партнер. Компанія, яка вже отримала визнання на ринку, до­помагає компанії-новачкові, займаючись питаннями просування її продукції на ринок, а також питаннями реклами і розподілу її товарів або послуг. Авторитетна компанія може призначити фіксовану ціну за надання такої допомоги або отримувати свій відсоток від продажів товарів або послуг компанії, що вперше проникає на цей ринок. Крім того, компанії можуть домовити­ся про продаж продукції один одного на взаємовигідних умо­вах.

Фінансові альянси. Фінансовий альянс — це функціональний альянс компаній, які прагнуть скоротити фінансові ризики, пов'язані з реалізацією того або іншого про­екту. Існують різні варіанти участі партнерів у фінансовому стратегічному альянсі. Партнери можуть вносити на реалізацію проекту рівні суми фінансових коштів. Ще один варіант — коли Один партнер вносить основну суму, необхідну для реалізації проекту, а інший партнер (або партнери) надає свій досвід в цій галузі або бере участь в проекті будь-яким іншим чином, частково покриваючи відсутність фінансових інвестицій. Стра­тегічний союз між компанією «Boeing» і її трьома японськими партнерами був створений головним чином з метою залучення фінансових ресурсів: керівництво «Воeing» шукало компанії, які допомогли б компанії покрити її витрати на НДДКР, а також поділити з нею витрати виробництва. Японські компанії, які стали партнерами «Воеіng» по стратегічному союзу, побачили в цій операції можливість накопичення цінного досвіду у виробництві комерційних літаків, а також можливість отримання додаткових прибутків.

Науково-технічні альянси. Стрімкий розвиток технологій, властивий високотехнологічним галузям промисловості, а також величезні витрати, необхідні для проведення НДДКР, відповід­них вимогам технічного прогресу, визначають різке збільшення кількості альянсів у сфері НДДКР. У межах науково-технічних альянсів партнери домовля­ються про спільне проведення необхідних досліджень в процесі розробки нових товарів або послуг. Типовий приклад науково-технічного альянсу — сформований в 2000 р. альянс компаній «Іntel», «Міcron Technology», «Samsung», «Hyundai», «NEC» і «Siemens», який мав на меті розробку динамічних оперативних пристроїв пам'яті (DRAM) нового покоління (дод. A). Так саме компанією «Вауег АG» було сформовано ряд стратегічних альян­сів з дрібнішими компаніями, які займаються біотехнологічними розробками, щоб спільними зусиллями розробляти нові фармацевтичні препарати. Альянси такого типу постійно створює провідна компанія галузі телекомунікацій - «Nokia». Лідерство за створенням стратегічних альянсів пояснюється тим, що продукція компанії — мобільні телефони, має дуже швидкий життєвий цикл на ринку, близько дев'яти місяців, і це змушує компанію шукати технічні і технологічні новинки у компанії-партнерів, що спонукає до створення альянсів (дод. Б).

Отже, науково-технічний альянс може бути такою угодою, яка гарантує, що партнери не відставатимуть один від одного у сфері вдосконалення технологій. Крім того, такий альянс позбавляє партнерів юридичних суперечок відносно права власності на па­тенти, а також щодо законності патентів.