- •Вопрос 1. Мова. Основні поняття(датн визначення наступним поняттям: мова; літературна мова; загальнонаціональна мова; функції мови).
- •Вопрос 2. Контракт, договір, угода, їх реквізити.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Норми літературної мови.
- •Вопрос 2. Службові листи, етикет ділового листування.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Телефонна ділова розмова.
- •Вопрос 2. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Правопис складних іменників.
- •Вопрос 2. Ділова бесіда.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Пароніми у професійному мовленні.
- •Вопрос 2. Особові займенники, суплетивні форми займенника. Особливості використання займенників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Способи дієслів, практичне використання знань про способи дієслів у професійному мовленні
- •Вопрос 2. Правопис слів іншомовного походження.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Іменник, загальна характеристика. Відмінювання іменників (о.В. Кл.В.).
- •Вопрос 2. Дискусія, правила ведення дискусії.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Вопрос 2. Комп’ютерний переклад
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Відмінювання числівників.
- •Вопрос 2. Абревіатури, графічні скорочення.
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Особливості використання дієслів та дієслівних форм у професійному мовленні.
- •Вопрос 2 Протокол, його реквізити.
- •Вопрос3.
- •Вопрос 1. Поділ прикметників на якісні, відносні та присвійні. Ступені порівняння прикметників.
- •Вопрос 2. Наказ, його реквізити
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1. Синоніми, синонімічний ряд
- •Вопрос 2. Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3.
- •Вопрос 1 Правопис прислівників
- •Вопрос 2 Акт, його реквізити
- •Вопрос 3 Зробити переклад тексту фахового змісту
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Омоніми у професійному мовленні.
- •Як готуватися до публічного виступу.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Особливості використання прикметників у професійному мовленні.
- •2.Наказ, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Публічний виступ, основні частини публічного виступу.
- •Протокол, його реквізити.
- •Особливості перекладу текстів українською мовою.
- •Витяг з протоколу, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Види доповідей.
- •Відмінювання іменників II відміни р.В.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Правопис складних прикметників.
- •Резюме, його реквізити.
- •Зробити переклад тексту фахового змісту.
- •Вопрос 1. Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Терміни та професіоналізми.
- •Вопрос 2. Правопис географічних назв.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Правопис прислівників.
- •Вопрос 2 Особливості використання іменників у професійному мовленні.
- •Вопрос 3
- •Вопрос 1 Синтаксичні особливості професійних текстів.
- •Вопрос 2 Мовлення, ознаки мовлення.
- •Вопрос 3
-
Омоніми у професійному мовленні.
Омоніми (грецьке – “однаковій” + “ім’я ”) – слова , що мають однаковий звуковий склад , але відмінні значення . Наприклад , боронити – захищати і боронити – перешкоджати
Деякі омоніми з’явилися внаслідок збігу в звучанні питомих та іншомовних слів : “міна” – вираз обличчя , вибуховий заряд , грошова одиниця Стародавньої Греції . Інші омоніми виникли як наслідок словотворчих процесів у мові . Наприклад , слово “корм” (їжа тварин ) буде омонімом до слова “корма”(задня частина судна ), якщо будуть використані у наступних випадках : кормові якості – кормові гармати .
Омоніми поділяються на дві групи. Повні (абсолютні) омоніми – слова, звуковий склад яких збігається в усіх граматичних формах : газ – стан речовини , газ – шовкова прозора тканина. Неповні (часткові) омоніми – слова, що збігаються звуковим складом лише в окремих граматичних формах: жаль , слід тощо .
Різновидами неповних омонімів є омоформи , омофони та омографи .
Омофони – слова , що збігаються в звучанні , але мають різне значення та написання . В українській мові омофони не дуже багато , що пов’язане перш за все з її фонетичним складом . Наприклад , гончар (професія) – Олесь Гончар (письменник).
Омографи – слова різні за значення та вимовою , що мають однакове написання . Наприклад , води – води .
Омоформи – слова , що мають однаковий звуковий склад тільки в певній граматичній формі : віз (іменник) і віз (дієслово).
Омоніми є основою для створення каламбурів , проте частіше використовується у художній літературі. Наявна також міжмовна омонімія. Зокрема, українські та російські значення слів баня, луна, люлька, шар та ін. Люди, недостатньо обізнані з лексичними нормами тієї чи іншої мови, часто користуються цими омонімами неправильно .
-
Як готуватися до публічного виступу.
*Добре продумати тему виступу; підготувати заздалегідь матеріал, з яким збирається виступити
*З’ясувати тему і адресата мовлення: бажання проінформувати слухачів чи переконати їх у чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважати.
*Основа выступу – план. Згрупувати інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.
*Опрацювати потрібну інформацію, дбати про композицію виступу (загальноприйнята
композиція – вступ, основна частина, висновок ).
*Розвивати думку у своєму виступі можна по-різному, а саме: пояснювати, описувати,
розповідати, доводити. Написати повний текст виступу і кілька разів прочитати його.
*Прочитай свій виступ вдома комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточнити зміст , знайти потрібні слова і необхідний тон, інтонацію .
*Здатність постійно дбати про слухачів і вміння поставити себе на їх місце – одна з найважливіших умов успіху промовця.З цим тісно пов’язане і вміння стежити за реакцією в залі. Справжній промовець постійно спостерігає за реакцією в залі .
*Якщо в залі тиша, якщо слухачі сидять спокійно й уважно на вас дивляться, якщо дехто з них киває головою на знак згоди, то це означає, що ваш виступ проходить успішно. Якщо ж слухачі перешіптуються, крутяться на місцях, не дивляться на вас, позіхають, то це незаперечні ознаки втрати слухачами інтересу до виступ .
*Якщо хочете, щоб вам вірили, говоріть переконливо, використовуйте різні прийоми
(порівняння, протиставлення, аналогія, приклади з життя).
*Відкидайте все зайве, другорядне.
*Якщо вам потрібно заглянути в записи виступу, опустіть очі, але голови не нахиляйте.
*Завжди стежте за слухачами. Якщо вас перестали слухати, змініть тон мовлення, наведіть цікавий факт, ніколи не намагайтеся перекричати аудиторію.
*Не говоріть надто довго: це стомлює і вас, і слухачів. Уникайте слів -паразитів, не заповнюйте паузи різними звуками (на зразок „е-е..”, „ну”). Не вживайте надто довгих речень .
*Будьте тактовним: дякуйте за кожне зауваження навіть тоді, коли ви з ним не згодні .