 
        
        - •«Загальна характеристика мітохондріальної патології. Клініка, діагностика, лікування»
- •Медична генетика (5 курс) Тема «Загальна характеристика мітохондріальної патології. Клініка, діагностика, лікування»
- •Класифікація мітохондріальних захворювань по типу мутацій в мтДнк (класифікації Wallace, 1992 г.):
- •Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь.
- •Основні теоретичні питання теми:
- •Організаційна структура заняття:
- •Технологічна карта проведення заняття
- •Граф логічної структури теми: «Загальна характеристика мітохондріальної патології. Клініка, діагностика, лікування»
- •Вирішите кілька завдань-моделей, використовуючи граф логічної структури теми
- •Синдром merrf (міоклонус епілепсія, “рвані червоні волокна”).
- •Синдром melas
- •Підгостра некротизуюча енцефаломієлопатія Лея
ХАРКІВСЬКИЙ національНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ
методичнІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
для студентів 5 курсІВ і, іі, ііі, IV МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ
НА ТЕМУ:
«Загальна характеристика мітохондріальної патології. Клініка, діагностика, лікування»
| Затверджено на засіданні кафедри 
 «___»______2009р. 
 
 | Завідувач кафедрою, чл.-кор. АМНУ, д.мед.н., професор _________________ О.Я. Гречаніна | 
Харків 2009
Медична генетика (5 курс) Тема «Загальна характеристика мітохондріальної патології. Клініка, діагностика, лікування»
Актуальність теми. Мітохондрій найбільше в енерготропних органах - мозку, серці, печінці, кістяковій мускулатурі, нирках, ендокринній і респіраторній системах, тому в першу чергу, страждають саме ці органи й системи разом або по черзі. Мітохондріальні захворювання генетично гетерогенні й клінічно поліморфні. Ранній початок захворювання приводить до більше важкого плину, зважаючи на те, що початок проявів мітохондріальних захворювань збігається з патологічним нагромадженням мутантної ДНК і протікає прогресивно швидко.
Залежно від того, який орган уражений, пацієнти можуть пред'являти скарги на порушення моторного контролю, м'язову слабкість і м'язові болі, як локалізовані, так і розлиті, гастроінтестинальне порушення (блювота, діарея з ознаками екзокринної недостатності підшлункової залози) і порушення ковтання, осиплість голосу, зв'язану зі слабістю голосових зв'язувань, затримку росту, серцеві захворювання у великому розкиді від пролапсу мітрального клапана до різних варіантів кардіоміопатій, формування діабету, печіночних захворювань, які містять в собі гепатомегалію або різні варіанти аутоімунного ідіопатичного гепатиту, у таких хворих можлива поява судом або епі-еквівалентів, з наступним формуванням епілепсії; проблем зі слухом (нейросенсорна глухота або приглухуватість), зором (найчастіше зміни, зв'язані із зоровими нервами, зокрема, пігментний ретиніт); респіраторні порушення (варто пам'ятати, що первинним проявом дистрес - респіраторного синдрому, що може привести до раптової смерті дитини або дорослого, є повторні епізоди апное у дітей, храп і періодичний ціаноз носогубного трикутника при емоційній напрузі), лактат ацидоз, що без лікування може привести до ацидотичної коми, загальні порушення розвитку, а також схильність до частих респіраторних захворювань (різні види порушення імунітету).
До найбільш типових проявів мітохондріопатій відносять наступний сиптомокомплекс:
- 
міопатія, поліміозит; 
- 
офтальмопатія; 
- 
енцефалопатія; 
- 
гепатомегалія; 
- 
кардіомегалія; 
- 
епілепсія; 
- 
цукровий діабет. 
Найчастіше пацієнти, що страждають мітохондріальними захворюваннями, пред'являють наступні скарги:
- 
м'язова слабість, підвищена стомлюваність, синдром "млявої дитини", синдром хронічної втоми, нестерпність фізичних навантажень; 
- 
головні болі, епізоди втрати свідомості й судорожних приступів, втрата раніше придбаних навичок, деменція; 
- 
ацидотична блювота, коматозні стани; 
- 
кістякові порушення (нанізм); 
- 
порушення зору, сліпота, офтальмоплегія; 
- 
порушення слуху; 
- 
кардіалгія, міалгія. 
При обстеженні таких пацієнтів виявляють наступні зміни:
- 
підвищений рівень лактатдегідрогенази; 
- 
підвищений рівень лужної фосфатази; 
- 
підвищений рівень креатінфосфокінази; 
- 
гіпоглікемію; 
- 
гематурію; 
- 
підвищення СОЕ; 
- 
рабдоміоліз (виявлення феномена "рваних" червоних волокон RRF при світловій мікроскопії біоптата м'язів); 
- 
лактат-ацидоз. 
