- •Державна податкова адміністрація україни національний університет державної податкової служби україни Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •6.030402 “Правознавство”
- •Загально-теоретичні принципи проведення семінарських занять Основна загальна мета семінару
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять
- •Робота з літературою:
- •Структура навчальної дисципліни “філософія”
- •Тематичний план (філософія)
- •Зм 1 (т. 1-6). Теоретична філософія т. 1: Сутність філософії та її роль в суспільстві
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додатова література:
- •Т. 2.: Гносеологія (філософія пізнання)
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 3.: Онтологія (філософія буття)
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський зміст проблеми буття:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема свідомості в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Додаткова література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини)
- •План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія)
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія т. 7.: Філософія культури
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 8.: Філософія історії
- •План лекції:
- •Семінар: Філософський аналіз історії:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Т. 9.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тема 10.: Філософія права
- •Семінар: Філософський аналіз права
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідальної роботи:
- •Додаткова література:
- •Зм 3 (т. 11-16). Історія філософії. Т. 11: Антична філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 12: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т.13: Філософія Нового Часу і Просвітництва
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Методичні вказівки для семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 14: Класична німецька філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 15: Сучасна західна філософія
- •План лекції:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 16: Українська філософія.
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Література:
- •Розподіл балів за рейтинговою системою Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Тематика наукових робіт по філософії:
- •Перелік питань до першого залікового кредиту
- •Перелік питань до другого залікового кредиту
- •Рекомендованалітература: основна література:
- •Додаткова література
Питання для індивідальної роботи:
-
Розкрийте процес формування поняття «філософія права» в різних філософських концепціях.
-
Доведіть, що право — це лише однаковий для різних людей формалізований шлях до набуття прав на різні об’єкти, а не їхнє роздавання порівну кожному.
-
Обгрунтуйте, чому лише вільні індивіди є носіями, суттю і сенсом права.
-
За яких умов закон є знаряддям реалізації права, а за яких він може суперечити праву?
-
Чим визначається загальнообов'язковість правового закону?
-
Які статті Конституції України закріплюють юридичнозначимі аспекти свободи людини як духовної особистості. Прокоментуйте їхній зміст.
-
Українські громадяни є суб'єктами чи об'єктами права? Проаналізуйте сучасну ситуацію на конкретних прикладах.
-
Чи є сучасні громадяни України свідомими суб’єктами власних прав. Ваші аргументи: «за» і «проти».
Додаткова література:
Бердяев Н. А. Философия неравенства. − М., 1990.
Гегель. Философия права. − М., 1990.
Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради Українй"28 червня 1996 року. − К., 1996.
Нерсесянц В. С. История идей правовой государственности". − М., 1993.
Нерсесянц В. С. Право — математика свободы. − М., 1996.
Рябов С. Г. Політологічна теорія держави. − К., 1996.
Чичерин Б. Н. Философия права. − М„ 1990.
Зм 3 (т. 11-16). Історія філософії. Т. 11: Антична філософія
Мета: розкрити своєрідність античної філософії, як спроби побудувати раціоналістичну картину світу, в якій відбувся перехід від «міфу до логосу». Звернути увагу на основні риси, течії та представників античної філософії. Проаналізувати філософські ідеї Сократа, Платона та Аристотеля. Визначити особливості етичних вчень елліністичних мислителів.
Основні поняття: космос, хаос, першооснова, апейрон, космоцентризм, натурфілософія, софісти, першоелемент, майєвтика, ейдос, форма, Єдине, Благо, Логос, діалектика, епохе, атомізм, метафізика, кінізм, стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.
План лекції:
-
Загальна характеристика Античного світогляду і філософії.
-
Досократичний період античної філософії.
-
Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель).
-
Характерні риси елліністичної філософії.
Семінар: Філософія античного світу:
-
Моральна та логічна проблематика філософії Сократа.
-
Вчення про ейдоси, пізнання і людину та суспільство у Платона.
-
Вчення Аристотеля про форми, класифікацію наук, етику та державу.
-
Стоїцизм, епікуреїзм та неоплатонізм як напрями елліністичної філософії.
Методичні рекомендації до семінару:
1. Готуючись до семінарського заняття, зверніть увагу на те, що у центрі філософії Сократа вперше формуються моральна та логічна проблематика. Вислів «пізнай самого себе» означав у Сократа вимогу осягнути власну душу, піддавати випробовуванню людські знання і визначити належне людині благо. Найважливішим завданням людської душі є пізнання і прагнення до істини. В діалогах філософ намагався довести, що громадяни перебувають у полоні оманливого знання (докси), яке не витримує випробування логосом (розумом). Філософ, у суперечці з софістами, долає релятивізм, доводячи можливість пізнання істини за допомогою понять. Сократ розуміє свою філософію як майєвтику (повивальне мистецтво), він хоче бути лише помічником у досягненні розуміння та самопізнання, котрі кожен мусить здійснювати в самому собі. Зверніть увагу, що знання, якого домагається Сократ, – це практичне знання, зміст якого полягає в пізнанні добра і зла. Воно має бути спрямоване на правильне застосування на практиці.
2. Розкриваючи друге питання зазначте, що Платон, розвиваючи об’єктивний ідеалізм, розробив вчення про два світи – світ ідей (нематеріальних, вічних і незмінних сутностей-ейдосів) та матеріальних речей. Світ будується творцем світу – Деміургом за праобразом ідей. Будова космосу – макросвіту (божественне начало та матеріальні речі), виступає взірцем для будови людини – мікросвіту (безсмертна душа та смертне тіло). Душа має три здатності – розумну, вольову та емоційну, які, відповідають основним чеснотам – розсудливості, мужності, поміркованості – сконцентрованих в справедливості. Вище пізнання (у Платона – пригадування) – це споглядання умоглядних ідей, можливе через раціональне обговорення та містичне осягнення.
Ідеальна монархічна держава, в якій індивідуальне Платон підпорядковує загальному, складається з трьох станів: правителів-філософів, воїнів та селян. Важливо знати, що платонізм проходить червоною ниткою крізь всю історію філософії.
3. Розкриваючи наступне питання про філософію Аристотеля слід відмітити, що справжньою реальністю для Аристотеля був чуттєвий космос. Заперечуючи теорію окремого світу ідей Платона, Аристотель бачив причини (форми) буття в самих речах. Форми є сутністю, рушійною та цільовою причиною буття речей. Світ поділений на неживий, рослинний, тваринний, людський та ефірний. Він доцільно рухаються до своєї вищої причини – Бога (Першоформи). Аристотель перший досліджував мислення не лише з боку змісту, а й з боку форми (формальна логіка). Філософ розрізняє три частини душі, які відповідають трьом складовим природи: вегетативна душа; чуттєва душа; розумна душа. В етиці Аристотеля – благом для людини є діяльність відповідно до розуму, в якій вона здобуває евдемонію (блаженство). Найкращою державною формою для Аристотеля є та, яка найбільше відповідає конкретній країні і потребам її громадян. У Середні віки вчення Стагірита стало основою схоластики.
4. На передньому плані філософії доби еллінізму опиняються проблеми етики індивіда. Для всіх елліністичних філософій характерно: утворення шкільної філософії – закритих напівсектантських груп з чіткою структурою та правилами; догматизація вчень; культ вчителя та обожествлення засновника; поділ філософії на логіку, фізику, етику; посилення релігійних мотивів; Філософія все більше втрачала дослідницьких і набувала терапевтих функцій, вона стає образом життя.
Вчення про світ епікуреїзму ґрунтується на принципах атомізму та матеріалізму – вічний Всесвіт складається лише з тіл і порожнечі. Тіла є поєднанням атомів. Загальними засадами етики епікуреїзму були: етичний раціоналізм – світ пізнаваний для щастя; гедонізм – метою життя є насолода; мінімалізм та індивідуалізм – для щастя і спокою людина не потребує нічого і нікого. Розрізнюючи миттєву та постійну насолоду – відсутність болю і збентеження, для досягнення останньої необхідно контролювати пристрасті, здолати усі страхи та страждання. Для контролю потреб варто розрізняти: природні та необхідні (задоволення голоду і спраги); неприродні та не необхідні (багатство, слава, влада); природні та не необхідні (гарна їжа, модний одяг). Метою життя є досягнення атараксії – духовного спокою.
Основними принципами фізики стоїцизму є: космічний анімізм – все одухотворене і має свою душу; теовіталізм – світ наповнений іманентною божественною силою (пневмою) та пантеїзм – у всьому присутній Бог. Онтологічно благий світ керується Логосом, який усе узгоджує, визначаючи нездоланний закон буття, його «долю». Людина складається з тіла і душі, яка є фрагментом божественного духу – логосу. В логіці стоїки вперше розрізнювали звуки мови та сенс речі. Стоїчна мораль вимагала жити у згоді з розумною природою світу, а щастя бачила в безумовному прийнятті долі, примиренні із собою та іншими. Істинна мудрість, яка збігається зі свободою, полягає в добровільному узгодженні своїх волінь з тим, чого хоче Доля. Це відкриває шлях до апатії – щастя й духовного спокою.
Неоплатонізм здійснює релігійне тлумачення учення Платона, поєднане з ідеями Аристотеля на основі елліністичної думки. Згідно неоплатоників Єдине – це абсолютно трансцендентне, непізнаване божественне начало, яке поступово і з необхідністю розгортається (еманує), породжуючи три іпостасі: Ум – джерело платонівського світу ідей; Св. Душу – принцип вічної, божественного життя та космос – матеріальне втілення Бога. Матерія світу по суті є небуттям. Людина, що складається з душі та тіла, знаходиться між буттям та небуттям, тому її завданням є повернути душу до Бога, проходячи космічному еволюцію в обратному порядку. Твори неоплатоніків мали величезний вплив на філософів усіх часів, починаючи з християнських філософів Середньовіччя, доби Відродження і Нового часу і завершуючи теоретичною думкою XX ст.