Питання для самостійної роботи:

1. Основні акти та властивості свідомості.

2. Самосвідомість та її функції.

3. Основні філософські концепції свідомості.

4. Поясніть взаємозв’язок свідомості і мови.

5. Чи є свідомість у тварин? Чому?

Методичні рекомендації до самостійної роботи:

1. Студент повинен пояснити, що завдяки здобуткам феноменології свідомість постає не просто суб’єктом, що відображає світ, а особливим буттям, яке виявляється в своєрідних психічних актах. Серед них можна назвати акти відчуття, сприйняття, уяви, пам’яті, бажання, оцінювання, пізнання, переживання, віри, розуміння, мріяння, містичного споглядання, естетичного милування, турботи, міркування. Кожен з них спрямований і конституює своєрідну реальність − феномени людської свідомості.

Хоча свідомість залишається до кінця не пізнаною, але вона має чітко встановлені властивості. Серед них виділяють ідеальність, символічність, вербальність, інтенціональність, суспільну природу та творчий характер. Справді, варто відзначити, що за своєю формою і змістом усі свідомі процеси є ідеальними. Тобто, об’єктивуючи свій досвід у загальноприйнятих нормах, людина перетворює його на внутрішній світ символів, значень, образів, які відносяться вже не до психічного, а до ідеального буття. Дуже важливо усвідомити, що свідомості поза ідеальністю немає. Носіями останньої є розум і форми культури. Свідомість можлива при наявності предмету та внутрішньої форми. Існує три форми свідомості: досвід, оцінка, сенс. В кожному разі свідомість є інтенціональною – завжди спрямованою на певну предметність. Назвіть види предметів свідомості (зовнішню та внутрішню). Наголосіть на тому, що свідомість володіє творчою здатністю. Ця здатність виникає при умові виділення людини з суспільного середовища, спроможності побачити ситуацію по іншому. Завдяки творчій уяві свідомість може поновлювати старі та створювати нові ідеї, вона може відриватися від конкретики і переходити до нових світів. Охарактеризуйте й такі властивості свідомості як вербальність, суспільну природу.

2. Для відповіді на друге запитання розкрийте зміст поняття самосвідомість − спрямованість свідомості на саму себе. Її функції: самоаналіз, самооцінка, самопізнання, саморегуляція. Покажіть шляхи і форми розвитку самосвідомості.

3. Основні концепції свідомості можна поділити на дві групи: індивідуалістські та колективістські. Перші розглядали свідомість окремого індивіда як вихідну в порівнянні з суспільними формами свідомості (мораль, наука, мистецтво, право). Другі вважали вихідними суспільні форми свідомості, а індивідуальну свідомість вважали похідною. Студент повинен привести приклади філософських систем, що схилялися до обох концепцій. Окремо варто зазначити, що представники індивідуалістичних концепцій свідомості були схильними до лібералізму (Декарт, Кант, Гуссерль), а представники колективістських концепції до тоталітаризму (Платон, Гегель, Маркс).

4. Для пояснення зв’язку між свідомістю та мовою необхідно пам’ятати про суспільно-символічну природу свідомості та мови. Мова – це спеціалізована, інформаційно-знакова система, яка виражає думки, мислення та свідомість. Розвиток свідомості без оволодіння мовою неможливий. Причому мова виконує дві функції: виявляє ідеальний зміст свідомості за допомогою слів, жестів та інтонацій у вербальній, зображальній та музичній формах; виступає специфічним буттям, що організовує свідомість. Мова дозволяє подолати обмеження фізичного простору і часу, виразити суть процесу і явища, створити нову символічну реальність.

5. Виходячи з попереднього викладу, студент повинен вміти розкрити проблему наявності свідомості у тварин. При цьому варто розрізняти, з одного боку схожість між людьми та тваринами (вищими ссавцями) в поведінці, наявність у тварин технічної свідомості (вміння використовувати речі) та власне свідомість. Багато хто з студентів плутаючи ці поняття, намагається довести наявність свідомості у тварин лише на тій підставі, що тварини «розуміють» людей. Саме тому варто пригадати умови виникнення свідомості, її основні властивості, структуру, а також згадати як відбувається пізнавальний процес, рівні і форми пізнання, а потім порівняти з наявною психікою тварин. Сучасна наука схиляється до думки, що у тварин немає свідомості, але є схожість у поведінці з людиною та так зване технічне мислення. У тварин розвинуті чуттєве пізнання та передчуття, вони можуть переживати, запам’ятовувати та вміють оволодівати новими навичками. В той же час у тварин відсутня раціональна здатність мислення, самосвідомість, мова, мораль. Якщо для свідомості людини характерна наявність знань, цінностей та практичних настанов, то тварини діють інстинктивно. Хоча вищі ссавці демонструють наявність не лише несвідомої поведінки, але й певну «свідому» здатність до адаптації.