37. “Види повноважень. Процес делегування повноважень на підприємстві”.

Делегування повноважень – процес передачі керівником частини своєї роботи та повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.

Необхідність делегування повноважень є наслідком обмеженості можливостей та здібностей керівника та необхідності спеціалізації в управлінні.

Елементи делегування повноважень:

передача повноважень (надання підлеглому права приймати рішення);

прийняття відповідальності (прийняття підлеглим зобов’язань виконувати певну роботу);

підзвітність (вимога до підлеглого повідомляти про наслідки своїх дій безпосередньому начальнику).

Слід зауважити, що підлеглий ніколи не буде нести повної відповідальності, оскільки її несе той, хто передає свої повноваження.

Повноваження, що передаються підлеглим, бувають трьох типів:

лінійні - повноваження, які передаються вищим керівником безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим;

штабні - повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників;

функціональні - повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.

Схема делегування

38 Які основні відмінності між стратегією і тактикою?

Стратегія — це детальний всебічний комплексний план, призначений для здійснення місії організації і досягнення її мети.      Тактика  -  це  конкретні  методи і  прийоми  для  досягнення поставленої   мети   в   конкретних   умовах.   Задачею    тактики інноваційного  менеджменту є мистецтво вибору оптимального рішення і  прийомів досягнення цього рішення  найбільше прийнятних у даній господарській ситуації.

Принципової відмінності немає. Різниця тільки в масштабі здійснюваної діяльності. Найкраще різниця між стратегією і тактикою проявляється у тимчасових інтервалах, якими вони оперують. Якщо ви плануєте свій день - то це тактика по відношенню до організації тижні. Якщо плануєте найближчу годину-два, то це вже буде тактикою по відношенню до організації дня, а організація денного тоді стане стратегією по відношенню до організації годин. Потрібно розуміти, що ці поняття існують у співвідношенні. Тактика такий буде по відношенню до стратегії, а стратегія по відношенню до тактики.

Насамперед стратегію у своїй більшості формує і розробляє вище керівництво, але її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління. Стратегія  визначає  загальний напрямок і засіб  використання засобів для досягнення поставленої мети. Цьому засобові відповідає визначений  набір  правил і обмежень для прийняття  рішень.  Після досягнення  поставленої  мети  стратегія  як  напрямок   і   засіб досягнення мети припиняє своє існування. Нові цілі ставлять задачу розробки нової стратегії.      Тактика  -  це  конкретні  методи і  прийоми  для  досягнення поставленої   мети   в   конкретних   умовах.   Задачею    тактики інноваційного  менеджменту є мистецтво вибору оптимального рішення і  прийомів досягнення цього рішення  найбільше прийнятних у даній господарській ситуації.

. Стратегія і тактика взаємозалежні. Правильний вибір стратегії зумовлює успіх або невдачу всієї справи. Разом з тим, сама по собі стратегія існувати не може, без конкретних дій (тактики) вона є відірваною від життя абстракцією. Говорити про принципову відмінність стратегії від тактики не зовсім коректно, їх необхідно розглядати в підлеглих відносинах. Тактика також може бути стратегією для підпорядкованих їй тактик.